Постанова Одеський апеляційний суд № 522/12355/19

Номер провадження: 22-ц/813/8900/21 Номер справи місцевого суду: 522/12355/19 Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.09.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 522/12355/19 Номер провадження: 22-ц/813/8900/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І., учасники справи: - заявник - Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», - боржник - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Ганчева Ігоря Вікторовича діючого від імені ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 08.10.2019 року у справі №522/12355/19 за заявою Комунального підприємства «Житлово- комунальний сервіс «Порто-Франківський» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі -12 675,01 грн., за апеляційною скаргою адвоката Ганчева Ігоря Вікторовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси, постановлену у складі судді Шенцевої О.П. 10 грудня 2019 року про повернення заяви про скасування судового наказу, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст заяви про видачу судового наказу У липні 2019 року Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» звернулось до Приморського районного суду міста Одеси із заявою про видачу судового наказу, в якому просить: 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖКС «Порто-Франківський» заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі - 12 675,01 грн.; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖКС «Порто-Франківський» 3% річних у розмірі 380,25 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 014 грн.; 3) стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖКС «Порто-Франківський» судовий збір у розмірі - 192,10 грн. (а. с. 3 - 6). 2.2 Короткий зміст судового наказу суду першої інстанції Судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖКС «Порто-Франківський» заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі - 12 675,01 грн., 3% річних у розмірі 380,25 грн. та інфляційні витрати в розмірі - 1014 грн., судовий збір у розмірі 192,10 грн. (а. с. 21 - 23). 2.3 Короткий зміст заяви У грудні 2019 року адвокат Ганчев І.В., діючий від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про скасування вищевказаного судового наказу, в якій просить скасувати судовий наказ від 05 серпня 2019 року № 522/12355/19 у справі за заявою Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (далі КП ЖКС «Порто-Франківський») про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 12 675,01 грн., 3 % річних у розмірі - 380,25 грн., інфляційні втрати у розмірі - 1 014,00 грн. та судові витрати в розмірі - 192,10 грн.. В обґрунтування своєї заяви адвокат Ганчев І.В., діючий від імені ОСОБА_1 , посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що матеріали у справі № 522/12355/19 про видачу судового наказу боржниця не отримувала. Період за який стягується борг, є тотожним періоду, вказаному при обґрунтуванні заяви у справі № 522/12345/19. Суд мав постановити ухвалу про відмову у видачі судового наказу, керуючись пунктами 4 та 6 частини першої статті 165 ЦПК України, оскільки у провадженні Приморського районного суду м. Одеса перебуває справа № 522/12345/19 між тими самими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. КП ЖКС «Порто-Франківський» просив видати судовий наказ про стягнення заборгованості за період, який перевищує три роки, що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі пункту 5 частини першої статті 165 ЦПК України (а. с. 51 - 57). 2.4 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування висновків суду Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявникові без розгляду. Повертаючи заяву заявникові без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 170 ЦПК України, оскільки до заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку, передбаченого частиною першою статті 170 ЦПК України (а. с. 75). 2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги Адвокат Ганчев І.В., діючий від імені ОСОБА_1 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. 2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує на те, що: 1) суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про отримання ОСОБА_1 копії судового наказу; 2) звертаючись із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 не було порушено строків на таке звернення (а. с. 80 - 85). 2.7 Короткий зміст попередніх ухвали суду апеляційної інстанції та постанови касаційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ганчева І. В. на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року повернуто апелянту. Ухвала суду мотивована тим, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (а. с. 98 - 99). Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ганчевим Ігорем Вікторовичем. Скасовано ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, справу направлено до Одеського апеляційного суду для продовження розгляду. Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що ухвала суду про повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду, не переглядається в апеляційному порядку окремо від рішення суду та безпідставно повернув апеляційну скаргу, що призвело до обмеження реалізації права заявника на апеляційне оскарження судового рішення. (а. с. 141 - 146) 2.8 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Ганчева Ігоря Вікторовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 10 грудня 2019 року (а. с. 150). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.06.2021 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін в приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 151). Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. 3

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Ганчева Ігоря Вікторовича, діючого від імені ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає. 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права, мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Переглядаючи справу, колегією суддів враховані вказівки Верховного Суду України викладені у постанові від 26.05.2021 року у даній справі, які відповідно до ст. 417 ЦПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Доводи апелянта про помилковість висновків суду щодо отримання ОСОБА_1 копії судового наказу спростовуються матеріалами справи. Відповідно до матеріалів справи та на виконання ст. 169 ЦПК України суд першої інстанції після видачі судового наказу рекомендованим листом із повідомленням про вручення направив копію судового наказу боржнику. Копію наказу від 05.08.2019 року ОСОБА_1 отримала - 23.08.2019 року, про що в матеріалах справи наявне зворотне поштове повідомлення про отримання нею копії судового наказу (а. с. 29). Доводи апелянта, що підпис поставлений у рекомендованому листі належить працівнику пошти, а ні ОСОБА_1 також не заслуговують на увагу, оскільки апелянт на підтвердження вказаного факту не надає жодного доказу, у зв`язку з чим у колегії суддів відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 за вказаним рекомендованим повідомленням не отримала копію судового наказу. Апелянт вказує, що копію судового наказу від 05.08.2019 року вона отримала лише 01.11.2019 року, однак за матеріалами справи вказані доводи не знайшли свого відображення. Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Відповідно до п. 3 ч.5 ст.170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, передбаченого частиною 1 цієї статті. З матеріалів справи вбачається, що при зверненні із заявою про скасування судового наказу відсутні вимоги про поновлення строку на звернення із такою заявою. Таким чином, заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановленим ст. 170 ЦПК України, оскільки до заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку, передбаченого частиною 1 ст. 170 ЦПК України. Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням їм відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. 3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Ганчева Ігоря Вікторовича діючого від імені ОСОБА_1 , є недоведними, а тому її треба залишити без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Ганчева Ігоря Вікторовича, діючого від імені ОСОБА_1 , відсутні. 3.6 Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви після її перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржена в касаційному порядку. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Ганчева Ігоря Вікторовича, діючого від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 10 грудня 2019 року про повернення заяви про скасування судового наказу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 20 вересня 2021 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Суддів С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе