Постанова 4818 № 638/22519/14-ц
від 09.09.2021 ·ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 9 вересня 2021 року м. Харків справа №638/22519/14-ц провадження №22ц/818/3201/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П. за участю секретаря судового засідання Сабельнік Б.В., учасники справи: скаржник ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаожуються старший державний виконавець Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пархоменко Наталія Вікторівна, стягувач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2020 року в складі судді Хайкіна В.М., У С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив: 1) визнати неправомірними рішення старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі Шевченківський ВДВС) Пархоменко Н.В. відносно виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по виконавчому листу №643/22519/14 від 19.03.2015, зобов`язавши його зарахувати щомісячні платежі, перераховані боржником ОСОБА_1 на особистий рахунок ОСОБА_2 у період з 01.02.2020 по 31.08.2020 як аліменти; 2) зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Пархоменко Н.В. скасувати накладені на ОСОБА_1 обмеження згідно зі статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», а також арешт на майно та грошові вклади в ПАТ КБ «Приватбанк» та АТ «Універсал Банк». Вимоги скарги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні Шевченківського ВДВС перебуває виконавче провадження №47507574 з примусового виконання виконавчого листа №638/22519/14 від 19.03.2015 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця на кожну дитину, починаючи з 19.12.2014 та до їх повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ОСОБА_1 щомісяця перераховував через банк на особистий рахунок стягувача встановлені платежі, проте 03.09.2020 до Шевченківського ВДВС надійшла заява ОСОБА_2 , у якій вона повідомила, що ОСОБА_1 з 01.02.2020 по 31.08.2020 не сплачував аліменти. 08.09.2020 на підтвердження сплати аліментів за вказаний період скаржник надав державному виконавцю оригінали квитанцій, однак стягувач заявила, що це не аліменти, з чим погодилася державний виконавець. Станом на 01.09.2020 борг ОСОБА_1 зі сплати аліментів визначений в розмірі 15826 грн. Врахувавши наявність указаної заборгованості, державний виконавець установив відносно ОСОБА_1 ряд обмежень, а також виніс постанову про арешт майна. Жодних домовленостей з ОСОБА_2 про надіслання їй інших грошей, окрім аліментів, у ОСОБА_1 не було, перераховані кошти були аліментами, хоча у призначенні платежу про це не вказано. Отже, заборгованість зі сплати аліментів відсутня, накладення обмежень та арешту на банківські вклади та майно є безпідставним і неправомірним. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що скаржником не надано доказів на підтвердження того, що кошти, сплачені ним у розмірі 2000 грн. 27.02.2020, 2011 грн. 24.03.2020, 3418 грн. 21.04.2020, 2010 грн. 19.06.2020, 2010 грн. 21.08.2020, та ОСОБА_5 у розмірі 2100 грн. 24.07.2020 мають характер аліментних зобов`язань із зазначенням призначення платежу, та перераховані по виконавчому провадженню №47507574 на виконання виконавчого документу виконавчого листа №638/22519/14 від 19.03.2015, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова. Також не надано доказів досягнення боржником ОСОБА_1 зі стягувачем ОСОБА_2 саме такої домовленості щодо виконання судового рішення про стягнення аліментів на дитину. Оскільки у справі відсутні докази сплати боржником аліментів у сумі 15826 грн., розрахунок заборгованості по сплаті аліментів щодо ОСОБА_1 , складений старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Пархоменко Н.В., є правильним. За умови доведеності існування у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів, підстав визнавати неправомірними дії державного виконавця по застосуванню обмежень до боржника немає. Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить ухвалу суду скасувати і ухвалити нову, якою вимоги його скарги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було в повному обсязі досліджено наявні в матеріалах справи докази та не надано їм належну оцінку, а висновки, до яких у підсумку дійшов суд, не повідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, судом першої інстанції не було надано належної оцінки наданим скаржником квитанціям, якими підтверджується сплата ОСОБА_1 впродовж лютого-липня 2020 року на особистий рахунок ОСОБА_2 коштів, призначених саме для сплати аліментів на утримання дітей. При цьому квитанції, які підтверджують належну сплату скаржником аліментів раніше, також не містять призначення платежу, втім, стягувач не заперечує, що відповідні виплати були зроблені ОСОБА_1 саме на виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів. Зокрема, ОСОБА_2 особисто повідомляла державного виконавця своїми заявами від 25.01.2018, 26.06.2018, 20.03.2019, 10.06.2019, 26.09.2019, 01.02.2020 про те, що ОСОБА_1 самостійно сплачує аліменти щомісяця по 1000 грн. на кожну дитину. Апелянт звертає увагу суду, що переважна більшість з наданих ним для порівняння квитанцій об`єднує кілька факторів, що свідчать про системність та спеціальне призначення платежів, а саме: сума грошових коштів у розмірі 2000 грн. (за виключенням деяких грошових переказів на більшу суму, що здійснювалися скаржником за власним бажанням з метою надання додаткових коштів для придбання для дітей подарунків та інших необхідних їм речей); періодичність, з якою ці кошти надсилались ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 (кожного місяця); відсутність зазначення на кожному з грошових переказів призначення платежів. ОСОБА_1 зазначає, що спосіб переказу коштів, їх періодичність та рахунок, на який здійснюються перекази, були погоджені ним з ОСОБА_2 . Жодних нарікань щодо сплати аліментів саме таким чином та саме у такий спосіб не виникало, що документально підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, яким не було надано належної оцінки під час ухвалення оспорюваного судового рішення. На підставі викладеного апелянт вважає, що висновки, яких дійшов суд першої інстанції, є передчасними, не ґрунтуються на комплексній оцінці доказів, наявних в матеріалах справи у їх взаємозв`язку із об`єктивною оцінкою дійсних обставин справи; в оскаржуваному рішенні відсутній логічно-наслідковий зв`язок між встановленими судом обставинами справи, наданням їм оцінки, застосуванням/незастосуванням певних норм права та висновком, до якого у підсумку приходить суд. Відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило. Дев`ятого вересня 2021 року на електронну адресу Харківського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , у якому він просить відкласти розгляд цивільної справи № 638/22519/14 відкласти й зв`язку з його терміновим відрядженням до м. Києва. В порушення вимог статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України ОСОБА_6 не надав доказів неможливості прибути в судове засідання, тому в задоволені клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи відмовлено. Заслухавши доповідь головуючого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до статті 375 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судовим розглядом установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.02.2015 з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 19.12.2014, та до їх повноліття, але мінімальний розмір не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; вирішено питання про розподіл судових витрат. На виконання вказаного рішення суду Дзержинським районним судом м. Харкова 19.03.2015 був виданий виконавчий лист (а.с. 28). Постановою від 10.04.2015 державним виконавцем Шевченківського ВДВС від 10.04.2015 за виконавчим листом № 638/22519/14 від 19.03.2015 було відкрите виконавче провадження (надалі ВП) №47507574 (а.с. 31). Заявами стягувача ОСОБА_2 від 25.01.2018, 26.06.2018, 20.03.2019, 10.06.2019, 26.09.2019, 01.02.2020 державного виконавця повідомлено про те, що боржник самостійно сплачує аліменти щомісяця по 1000 грн. на кожну дитину, заборгованість відсутня (а.с. 33, 35, 37-40). 03.09.2020 ОСОБА_2 звернулась до державного виконавця із заявою, у якій повідомила, що боржник ОСОБА_1 за період з 01.02.2020 по теперішній час плату по аліментам не проводить, у зв`язку з чим просила внести боржника до реєстру боржників та обмежити його пересування, накласти арешт на майно (а.с. 41). 08.09.2020 до державного виконавця звернувся ОСОБА_1 із заявою про долучення до ВП №47507574 копій квитанцій про сплату аліментів на користь ОСОБА_2 (а.с. 42) на суми: 2000 грн. (квитанція №6858020521 (#456858020521) від 27.02.2020, платник ОСОБА_1 , отримувач ОСОБА_2 ) (а.с. 45); 2011 грн. (квитанція від 24.03.2020, відправник ОСОБА_1 , отримувач не вказаний) (а.с. 47); 3418 грн. (квитанція від 21.04.2020, відправник ОСОБА_1 , отримувач не вказаний) (а.с. 49); 2010 грн. (квитанція від 19.06.2020, відправник ОСОБА_1 , отримувач не вказаний) (а.с. 48); 2100 грн. (дублікат квитанції №Р24А489303748С27015 від 24.07.2020, відправник ОСОБА_5 , отримувач: ОСОБА_7 ) (а.с. 44); 2010 грн. (квитанція від 21.08.2020, відправник ОСОБА_1 , отримувач не вказаний) (а.с. 46). 09.09.2020 ОСОБА_2 , ознайомившись із вказаними квитанціями, надала до органу виконавчої служби заяву, згідно яких вона не згодна, що ці кошти перераховувались у якості аліментів, відомостей про відповідне призначення платежів надані боржником квитанції не містять (а.с. 51). Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів, складеного 11.09.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) Пархоменко Н. у ВП №47507574, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.09.2020 включно складає 15826 грн. (а.с. 52). Відомості про ОСОБА_8 внесені до Єдиного реєстру боржників, що підтверджується повідомленням про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 11.09.2020 №83693 (А.С. 53-54). Постановою старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) Пархоменко Н.В. від 11.09.2020 у ВП №47507574 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №638/22519/14, виданого 19.03.2015 (а.с. 55). Постановою старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) Пархоменко Н.В. від 11.09.2020 у ВП №47507574 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №638/22519/14, виданого 19.03.2015 (а.с. 56). Постановою старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) Пархоменко Н.В. від 11.09.2020 у ВП №47507574 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику ОСОБА_1 (а.с. 57). Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів, складеного 09.10.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) Пархоменко Н. у ВП №47507574, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.10.2020 включно складає 15826 грн. (а.с. 64-65). Відмовляючи ОСОБА_9 у задоволені скарги на дії державного виконавця щодо неврахування зазначених платежів при розрахунку заборгованості, суд виходив з того, що в чеках, які були пред`явлені боржником ОСОБА_9 , не було вказано, що це сплата аліментів. Зі слів представника стягувача по ВП № 57308486 Діденко Сергія Аркадійовича (адвокат, адвокатське посвідчення № 2332), стягувач ОСОБА_10 отримувала кошти в сумі 4975,38 грн як інші грошові кошти, які до сплати аліментів не мають жодного відношення. Судова колегія погоджується з зазначеним висновком суду тому, що він зроблений відповідно до встановлених у справі обставин та вимог Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (надалі Закон) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (надалі Інструкція). Так, згідно статті 19 Закону на сторони покладено обов`язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, тобто у випадку сплати аліментів обов`язок повідомити виконавця покладається не лише на боржника, а й на стягувача. Відповідно до розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником: заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Однак в чеках, які були пред`явлені боржником ОСОБА_9 , не було зазначено призначення платежів - аліменти. За таких обставин, у державного виконавця не було законних підстав враховувати зазначені платежі при розрахунку заборгованості ОСОБА_9 . Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують. Тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 28.12.2020 залишити без змін. Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складений 17 вересня 2021 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук