Постанова 4850 № 200/1338/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2021 року справа №200/1338/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Компанієць І.Л., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2021 року у справі № 200/1338/21-а (головуючий І інстанції Зеленов А.С., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі УПСЗН Краматорської міської ради), в якому просив визнати протиправним дії щодо відмови в призначенні та виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі; зобов`язати призначити та виплатити щомісячну адресну грошову допомогу з 5 серпня 2020 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2021 року позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 6 січня 2021 року про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання позивачу, як внутрішньо переміщеній особі; зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити та виплатити щомісячну адресну грошову допомогу позивачу, починаючи з 5 січня 2021 року. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального права та процесуального права і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач не має права на отримання адресної допомоги згідно пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №

505. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги, і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивач є внутрішньо переміщеною особою з м. Єнакієве до м. Краматорськ, що підтверджується довідкою ВПО, перебуває на обліку в УПСЗН Краматорської міської ради (а.с.11). Рішенням від 4 листопада 2014 року позивачу призначена виплата грошової допомоги на період з 29.10.2014 року по 28.04.2015 року - у щомісячному розмірі 442 грн. Надалі до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з питання призначення адресної допомоги позивач звертався неодноразово: 14.05.2015 року, 09.11.2015 року, 17.05.2016 року, 01.12.2016 року, 01.06.2017 року, 05.12.2017 року, 06.06.2018 року, 18.12.2018 року (а.с. 23). 14.06.2019 року позивач звернувся до відповідача за призначенням щомісячної адресної допомоги та в заяві вказав що він не працює. Щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, згідно відповідних рішень управління, була призначена позивачу з урахуванням п. 3, 7 Порядку № 505 на період з 18.06.2019 по 31.07.2019 у розмірі 442 грн., з 01.08.2019 по 30.09.2019 зі зменшенням у розмірі 221 грн. (а.с. 30, 32). 29.12.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.25). Відповідно до довідки про місце роботи і займану посаду від 29.12.2020 року, виданої Філією Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», позивач з 05.08.2020 року працює на посаді заступника начальника відділу завідувача сектора банківської безпеки та охорони №1 відділу банківської безпеки філії Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України (а.с. 26). 06.01.2021 року відповідачем прийнято рішення про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання позивачу (а.с.24 з.б.). За повідомленням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання, позивач не має права на допомогу переміщеним особам на проживання відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 1 жовтня 2014 року № 505 (а.с. 5). Пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, передбачено що, якщо особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. За таких обставин, суб`єктом владних повноважень в призначенні допомоги позивачу було відмовлено. Згідно ст. 1 Закону Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. За приписами ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Згідно п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок №505) що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. З огляду на положення абзацу 3 пункту 5 Порядку №505, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім`ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`явлення довідки всіх членів сім`ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період. Згідно абзацу 9 пункту 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. Пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505, тому вищезазначеним Порядком не заборонено звертатись позивачу з заявою саме про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, після того, як він вже отримував її та підстав для відмови у призначенні такої допомоги немає, оскільки чинним законодавством не встановлено чіткої заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому. За абз. 1 пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї. Таким чином, звернення уповноваженого представника сім`ї має бути розглянуто уповноваженим органом у чітко встановлений строк та прийнято відповідне рішення, результати якого мають бути повідомлені уповноваженому представнику сім`ї. Порядком № 505 покладається обов`язок як на внутрішньо переміщену особу, так й на уповноважений орган щодо дотримання встановленої та визначеної процедури розгляду заяв про призначення грошової допомоги, в тому числі щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, на оплату житлово-комунальних послуг. Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року у справі № 333/3750/17 висловлено правову позицію, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому. З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав. Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше. Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано. Таким чином, грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2-7, 12 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги. Матеріалами справи судом встановлено, позивач з 05.08.2020 року працевлаштований у філії Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України». За таких обставин, з моменту припинення виплати грошової допомоги 30.09.2019 по день звернення позивача до відповідача із заявою про виплату йому вказаної допомоги 29.12.2020, як працевлаштованої особи, минув шестимісячний строк, тобто наступний строк в розумінні пункту 5 Порядку № 505, тому відповідача відсутні правові підстави для відмови у призначенні грошової допомоги, посилаючись на пункт 3 Порядку № 505, оскільки грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи, а у разі якщо така особа працевлаштувалась і її статус не суперечить зазначеним вище пунктам Порядку №505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги. Судом враховано правову позицією Верховного Суду, в постановах від 15.04.2019 року у справі № 227/513/17, від 15.08.2019 року у справі № 415/43/17, від 16.04.2019 року у справі № 243/6470/17, від 15.04.2019 року у справі № 644/2636/17. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, враховуючи ч. 2 ст. 9 КАС України, про визнання протиправним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 6 січня 2021 року про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання позивачу, як внутрішньо переміщеній особі; зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити та виплатити щомісячну адресну грошову допомогу позивачу, починаючи з 5 січня 2021 року. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст.ст. 242, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2021 року у справі № 200/1338/21-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними зобов`язання вчинити певні дії- залишити без змін. Повний текст постанови складений 20 вересня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: І.Д. Компанієць Г.М. Міронова