Постанова 4850 № 200/9984/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 року справа № 200/9984/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (повний текст складено 09 жовтня 2019 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/9984/19-а (суддя в 1 інстанції - Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача щодо непризначення позивачу грошової допомоги за заявами від 27.09.2018 року та 19.03.2019 року, зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну грошову допомогу за період з 27.09.2018 по 26.09.2019 року. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначала, що вона та її син ОСОБА_2 перебувають на обліку у відповідача як внутрішньо переміщені особи та впродовж певного часу отримували адресну допомогу. В грудні 2018 року до управління було долучено справу чоловіка ОСОБА_3 . На даний час допомога виплачується відповідачем тільки на дитину позивача та чоловіка. На звернення позивача, відповідач надав відповідь 15.07.2019 року, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на період з 27.09.2018 року по 19.03.2019 року. Діями, що полягають у невиплаті та не перерахуванні адресної допомоги відповідач грубо порушив охоронювані Конституцією та Законами України права позивача, тим самим позбавивши її останнього джерела для покриття витрат для проживання, в тому числі можливості оплачувати житлово-комунальні послуги. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 200/9984/19-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за заявами від 27.09.2018 та 19.03.2019 року; зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну грошову допомогу за період з 27.09.2018 по 26.03.2019 та з 27.03.2019 по 26.09.2019 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації на підставі звернення від 26.08.2015 року. В заяві було зазначено, що вона не працювала, чоловіка до складу сім`ї не включено. Допомога на період з 26.08.2015 по 25.10.2015 року була призначена на позивача та її дитину. З 26.12.2015 року виплата адресної допомоги ОСОБА_1 припинена відповідно до п. 7 Порядку №

505. При подальшому зверненні позивачем також було вказано, що вона не працює. Відтак допомога призначалась тільки на її сина. З 27.09.2018 року позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб в Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради. В заяві позивач зазначила, що працює, та те, що раніше отримувала допомогу в управлінні праці та соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації. Рішенням управління від 14.11.2018 року позивачу призначено адресну допомогу на проживання тільки на її сина на період з 27.09.2018 року по 26.03.2019 року, позивачу було відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з посиланням на п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. 21.12.2018 року позивач звернулась до управління із заявою про включення її чоловіка до складу сім`ї. Рішенням відповідача від 11.01.2019 року перераховано адресну допомогу на період з 01.01.2019 по 26.03.2019 на чоловіка і дитину. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та встановила наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (арк.справи 26-30). Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 21.04.2000 року ОСОБА_1 прийнята у ТОВ «Діагностика» на посаду лікаря-офтальмолога згідно наказу № 213-ВК від 10.11.2017 року (арк.справи 22). Відповідно до довідки ТОВ «Діагностика» № 06/08 від 06.08.2019 року ОСОБА_1 працює у ТОВ «Діагностика» на посаді лікаря-офтальмолога за основним місцем роботи (арк.справи 14). Позивач, її чоловік ОСОБА_3 та дитина ОСОБА_2 перебувають на обліку у відповідача як внутрішньо переміщені особи згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.09.2018 року № 1426-95662, від 27.09.2018 року № 1426-90616, від 27.09.2018 року № 1426-95663 відповідно. 27.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на сім`ю: себе та дитину ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей позивачем зазначено місце роботи ТОВ «Діагностика» (арк.справи 44). Рішенням Краматорського УПСЗН про призначення допомоги переміщеним особам, на проживання від 14.11.2018 року, ОСОБА_1 та її дитині призначено адресну допомогу у загальному розмірі 1000,00 грн. Зазначено, що вона працює, працевлаштована з 25.09.2018 року (арк.справи 45). 21.12.2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на сім`ю: себе, чоловіка ОСОБА_3 та дитину ОСОБА_2 (арк.справи 46). Рішенням Краматорського УПСЗН про призначення допомоги переміщеним особам, на проживання від 11.01.2019 року, ОСОБА_1 її чоловіку та її дитині призначено адресну допомогу у загальному розмірі 1442,00 грн. (арк.справи 47). 19.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на сім`ю: себе, чоловіка ОСОБА_3 та дитину ОСОБА_2 (арк.справи 48). Рішенням Краматорського УПСЗН про призначення допомоги переміщеним особам, на проживання від 15.04.2019 року, ОСОБА_1 її чоловіку та її дитині призначено адресну допомогу у загальному розмірі 1442,00 грн. (арк.справи 49). У зв`язку з тим, що відповідачем не було призначено щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання саме на ОСОБА_1 , позивач особисто звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з заявою про надання інформації щодо ненарахування адресної допомоги. Листом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 22.07.2019 року № 01-14/6072, ОСОБА_1 на її звернення повідомлено, що відповідно до п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №

509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Тобто, реалізація права на отримання соціальної допомоги пов`язана з фактом реєстрації особи як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначений «Порядком про надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №

505. Згідно п.2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому п.5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до п.5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, до заяви, в якій уповноважений представник сім`ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім`ї. Згідно п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога не призначається у разі, якщо будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Тобто, для продовження отримання особою щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання таких умов: особа повинна постійно проживати на території України; особа повинна бути внутрішньо переміщеною; особа повинна знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад; уповноважений представник сім`ї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред`явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, письмові згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї та довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому в заяві має бути повідомлено про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги; особа не повинна бути власником або мати членів сім`ї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або членів сім`ї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Згідно п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що позивач не має права на призначення щомісячної адресної допомоги у зв`язку з не працевлаштованістю, виходячи з наступного. Відповідно до абз. 8 п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. З системного аналізу норм зазначеного Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи, в разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги. Вказаний підхід відповідає не тільки нормам вищенаведеного Порядку, але також відповідає духу та меті надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які полягають в тому, що така допомога протягом послідових шестимісячних періодів надається всім внутрішньо переміщеним особам або сім`ям внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштувалися на новому місці проживання та не є власниками житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або не мають на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Крім того, колегія суддів зазначає, що нормами діючого Порядку не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 333/3750/17 (касаційне провадження № К/9901/2791/17). Оскільки на момент звернення до відповідача з заявою про призначення адресної грошової допомоги позивач був офіційно працевлаштований, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні зазначеної допомоги. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не призначаючи адресну грошову допомогу позивачу, відповідач вчинив протиправні дії відносно позивача, як внутрішньо переміщеної особи. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 200/9984/19-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 200/9984/19-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено 27 січня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді Е.Г. Казначеєв Л.В. Ястребова