Постанова 4852 № 280/4813/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4813/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2022 року в адміністративній справі №280/4813/22 (суддя у 1 інстанції Мінаєва К.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за вислуги років позивачу; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплачувати пенсію за вислугу років позивачу, починаючи з дати його звернення, тобто з 31.05.2022 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2022 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непоновлення виплати пенсії за вислуги років ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити нарахування і виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 31.05.2022 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у відповідача були відсутні підстави для поновлення позивачу пенсії, оскільки поновлення виплати пенсії здійснюється за документами які є в пенсійній справі, в той час як на дату звернення позивача із заявою про поновлення пенсії пенсійна справа до відповідача не надходила. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що позивач набув право на пенсію за вислугу років, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, долученого до позовної заяви, серії НОМЕР_1 , виданого 15.07.2008 року. Також, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки від 29.04.2022 року №2301-5001438704, згідно з якою його фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_1 (а.с.10). Позивачем вказано, що він отримував пенсію до 01.04.2014 року, але з невідомих для нього причин пенсійні виплати було призупинено. У серпні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив поновити пенсію за вислугу років. 13.09.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_1 про анулювання заяви про поновлення виплати пенсії та витребування пенсійної справи. Останнім, крім того, зауважено про заборону розкриття персональних даних. Листом відповідача від 13.10.2021 року №14739-13109/Ш-02/8-0800/21 повідомлено, що Головним управлінням вже направлено листа до уповноваженого органу Пенсійного фонду Російської Федерації щодо витребування пенсійної справи. З метою поновлення виплати пенсії позивач знову звернувся до відповідача. Так, відповідно до листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 22.12.2021 року №37116-38795/Ш-03/8-2800/21 виплата пенсій Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим здійснювалась по березень 2014 року включно. Листом також повідомлено, що для отримання пенсії на контрольованій українською владою території слід звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про запит пенсійної справи за попереднім місцем проживання. Зауважено, що питання поновлення виплати пенсії позивачу буде вирішено після надходження пенсійної справи до органу Пенсійного фонду України за новим місцем проживання. Крім того, зазначено, що у випадку реєстрації позивача як внутрішньо переміщеної особи, поновлення виплати пенсії здійснюється з урахуванням інформації, що міститься в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Отримавши довідку від 29.04.2022 р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, 31.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, в якій просив поновити виплати належної пенсії за даними, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а також виплатити належні суми пенсійних виплат за попередній період. Листом відповідача від 28.06.2022 року №6258-5184/Ш-02/8-0800/22 позивачу роз`яснено, що на підставі заяви про поновлення пенсії за вислугу років було зроблено запит пенсійної справи до Управління Пенсійного фонду Російської Федерації по Ставропольському краю Однак на момент надання даної відповіді пенсійна справа або інформація щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 не надходила. Водночас позивача поінформовано, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні надати більш детальну відповідь на звернення можливості немає, а питання про поновлення виплати пенсії позивачу за новим місцем проживання буде вирішено після надходження пенсійної справи до Головного управління та закінчення воєнного стану. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV). Стаття 1 Закону №1058-IV передбачає, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. За приписами статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Згідно з частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Частиною 2 статті 49 Закону №1058-IV встановлено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Пунктом 14-4 розділу XV Закону №1058-IV встановлено, що громадянам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, виплата пенсій та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, здійснюються за рахунок коштів, які надходять від платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розташованих на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя. Громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, мають право на отримання виплат згідно з цим Законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-IV (надалі - Порядок №22-1). Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Згідно з пунктом 1.6 розділу І Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №234. Так, відповідно до Порядку №234 територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії. Як вже зазначено раніше, позивач є внутрішньо переміщеною особою, відтак вважає за необхідне зазначити наступне. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 (далі Закон №1706-VII) Відповідно до частини 1 статті 1, частини 1 статті 2 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Відповідно до положень статті 7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Статтею 14 Закону №1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Внутрішньо переміщені особи реалізуючи право на пенсійне забезпечення подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі Постанова №637). За приписами Постанови №637 призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №

509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Тобто, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк». Під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики (абзац четвертий пункту 1 Постанови №637). В даному випадку підставою для відмови у поновлені виплати пенсії позивачу стала відсутність пенсійної справи останнього. Відповідно до абзацу двадцятого пункту 1 Постанови №637 у разі надходження до Пенсійного фонду України або до його територіальних органів інформації від Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Національної поліції, Державної міграційної служби, Міністерства фінансів, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що особа повернулась до покинутого місця постійного проживання, або особою подано документи, що містять недостовірні відомості для призначення (відновлення, продовження виплати) пенсії, виплата пенсії продовжується після особистого звернення особи, проходження ідентифікації у порядку, визначеному в абзаці четвертому цього пункту, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та за відсутності підстав, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Верховний Суд України у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі № 608/1189/14-а дійшов аналогічних висновків та зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати право на отримання пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія. Таким чином, Пенсійний фонд України мав повноваження для здійснення перевірки фактів, які підтверджують місце перебування позивача на підконтрольній українській владі території, однак ними не скористався. Крім того, позивачу як громадянину України з 2000 року призначено пенсію за його тодішнім місцем проживання в Автономній Республіці Крим. Під час проживання на території Автономної Республіки Крим, яка з 20.02.2014 року тимчасово окупована Російською Федерацією, позивач не звертався до органів Пенсійного фонду України про виплату пенсії і пенсія йому не виплачувалася. Доказів того, що позивач у цей період отримав громадянство Російської Федерації та одержував пенсію в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації, суду не надано. Таким чином, позивач як громадянин України має право на отримання пенсії, призначеної йому відповідно до законодавства України. Маючи статус внутрішньо переміщеної особи, позивач має право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання. Припинення виплати позивачу пенсії фактично призвело до втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення. Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2022 року в адміністративній справі №280/4813/22 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2022 року в адміністративній справі №280/4813/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва суддя Н.А. Олефіренко