Постанова 4813 № 522/23156/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/6938/21 Номер справи місцевого суду: 522/23156/16-ц Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.09.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Князюка О.В., Заїкіна А.П. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 (треті особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_3 ) про витребування майна з чужого незаконного володіння, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Абухіна Р.Д. 04 лютого 2021 року у м. Одеса, - встановила: У листопаді 2016 року Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3в інтересах держави в особі ОМР звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 (треті особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР, ОСОБА_3 ) про витребування майна з чужого незаконного володіння (т. 1 а.с. 2-7). Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2017 року позов було задоволено. Витребувано кв. АДРЕСА_1 площею 43 кв.м. з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОМР. Визнано за ОМР прав власності на кв. АДРЕСА_1 . Рішення суду стало підставою для скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 на кв. АДРЕСА_1 (т. 1.а.с. 54-58). Постановою апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2017 року - залишено без змін (т. 1 а.с. 171-173). У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про скасування заходів забезпеченні позову (т. 1 а.с. 206-208). В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що вона на підставі договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 28 вересня 2020 року, є наймачем кв. АДРЕСА_2 , а наймодавцем, відповідно до даного договору, є Приморська районна адміністрація ОМР в особі Буймович С.І. Враховуючи, що постанову апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2018 року не було оскаржено, при цьому при винесенні даної постанови питання про скасування заходів забезпечення позову вирішено не було, ОСОБА_1 вважає, що вищезазначені заходи забезпечення є порушенням її прав, що у подальшому перешкоджає їй реалізувати власне право на приватизацію даного житлового приміщення. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2021 року у відкритті провадження у справі за заявою представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову було відмовлено (т. 1 а.с. 229). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, на думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що заходи забезпечення позову безпосередньо зачіпають права та інтереси заявника, а саме - порушують права ОСОБА_1 на вільне користування майном, що у подальшому перешкоджатиме ОСОБА_1 у приватизації житлового приміщення (т. 2 а.с 1-4). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. При цьому, способи захисту цивільного права та інтересів зазначені у ст. 16 ЦК України. Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. З матеріалів справи вбачається, що сторонами у даній цивільній справі є: заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №3 та держава в особі Одеської міської ради (позивачі), ОСОБА_2 (відповідач), та треті особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_3 . Предметом позову є витребування майна з чужого незаконного володіння. Як вірно зазначено судом першої інстанції, заявник не є стороною по справі, в рамках розгляду якої було вжито заходи забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місце знаходженням майна. Відповідно до ч.1,2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. Особа, яка вважає себе власником майна, може звернутись до суду із позовом. Враховуючи викладені обставини, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що заходи забезпечення позову безпосередньо зачіпають права та інтереси заявника, а саме - порушують права ОСОБА_1 на вільне користування майном, що у подальшому перешкоджатиме апелянту у приватизації житлового приміщення Так, колегія суддів враховує, що Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03 червня 2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Таким чином, способом захисту порушеного права ОСОБА_1 , яка є користувачем майна, яке було предметом позову у справі, є виключно звернення до суду першої інстанції із позовними вимогами про зняття арешту з майна. Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2021 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 16 вересня 2021 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді О.В. Князюк А.П. Заїкін