Постанова 4818 № 643/13004/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «13» вересня 2021 року м. Харків справа № 643/13004/19 провадження № 22ц/818/2707/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач), суддів - Котелевець А. В., Хорошевського О.М., за участю секретарів - Дмитренко А.Ю., Колосовської А. Р., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Кредобанк», представник позивача Черепов П. О., відповідачі ОСОБА_1 , представник відповідача Болоховцев Є. О., ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2020 року в складі судді Скотаря А.Ю. в с т а н о в и в: У серпні 2019 року Акціонерне товариство «Кредобанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 16 листопада 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6762.20.00.2329, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 182 153,58 грн строком до 15 листопада 2022 року. В забезпечення виконання умов кредитного договору 16 листопада 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави № 4541, предметом якого є автомобіль марки «GEELY», модель MK CROSS, 2014 року випуску, номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1498 куб см, колір оранжевий, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Також, в забезпечення виконання умов кредитного договору 16 листопада 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 6762.20.00.2329/S-1, за яким ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов`язань в повному обсязі за кредитним договором. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Вказав, що позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 15 липня 2019 року у нього виникла заборгованість в розмірі 215 134,11 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 135 224,88 грн, заборгованості за відсотками - 52 254,09 грн, заборгованості за пенею - 25 655,14 грн, понесені банком судові витрати - 2000,00 грн. Зазначив, що 19 вересня 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1797, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб марки «GEELY», модель MK CROSS, 2014 року випуску, номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1498 куб см, колір оранжевий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 14 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. відкрито виконавче провадження № 57688221. В ході проведення виконавчих дій вказаний транспортний засіб оголошено в розшук. Однак, виявити транспортний засіб не вдалося. Просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором № 6762.20.00.2329 від 16 листопада 2015 року в розмірі 215 134,11 грн, а також стягнути солідарно суму сплаченого судового збору - 3227,01 грн. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2020 року позов Акціонерного товариства «Кредобанк» - задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 6762.20.00.2329 від 16 листопада 2015 року в розмірі 186 587,46 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 135 224,88 грн, заборгованості за відсотками - 25 706,44 грн, заборгованості за пенею - 25 655,14 грн; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в розмірі 2798,79 грн у рівних частках з кожного відповідача по 1399,40 грн; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 25 706,44 грн та заборгованості за пенею - 25 655,14 грн, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити банку у задоволенні цих вимог до відповідачів в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, не надав належної оцінки доказам у справі. Зокрема, довідці про рух коштів по рахунку, який не є належним, достовірним та достатнім доказом; меморіальним ордерам, які не містять обов`язкових реквізитів. Банк використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 23 липня 2018 року досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, у якій вимагав протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а також штрафні санкції. Вважав, що 6-місячний строк для пред`явлення вимог за порукою підлягає обрахуванню з 28 серпня 2018 року та спливає 28 лютого 2019 року. При цьому банк звернувся до суду з позовом 29 липня 2019 року, тобто з порушенням цього строку. Зазначив, що судом першої інстанції не було з`ясовано обставину зміни банком з 01 січня 2017 року в односторонньому порядку процентної ставки з 19,99% на 24,99%. Вважав, що висновок суду про стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками та пенею є передчасним. 05 квітня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від Акціонерного товариства «Кредобанк», в якому банк зазначив, що рішення суду є законним, а апеляційна скаргу необгрунтованою. При цьому акцентував увагу суду на тому, що строк договору поруки припиняється, виходячи з змісту пункту 4.7 договору поруки 28 серпня 2021 року, тому підстави для відмови в задоволенні позову щодо стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором відсутні. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення суду в оскаржуваній частині змінити. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що зобов`язання сторонами повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 листопада 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6762.20.00.2329, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати у власність позичальника грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними і комісію. Банк видає позичальнику кредит в сумі 182 153,58 грн строком до 15 листопада 2022 року. Із пункту 3.3 кредитного договору вбачається, що на момент укладення договором сторонами обумовлено значення змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки, надалі первинна процентна ставка, в розмірі 19,99% річних з моменту видачі кредиту до 01 грудня 2018 року. Починаючи з другого та всіх наступних періодів дії ставки проценти за користування кредитом сплачуються згідно встановленого для цих періодів значення змінюваної процентної ставки. Як вбачається з пункту 3.5 кредитного договору змінювана процентна ставка на другий та наступні періоди дії ставки визначається наступним чином змінювана процентна ставка = базова ставка + 3,9% (мережа). Пунктом 3.6 кредитного договору передбачено порядок перегляду змінюваної процентної ставки: 3.6.1 перегляд змінюваної процентної ставки здійснюється для кожного періоду дії ставки станом на дату перегляду ставки. Нове значення змінюваної процентної ставки встановлюється для кожного наступного періоду дії ставки у випадку, якщо на дату перегляду ставки відбудеться зміна базової ставки за винятком випадків, передбачених цим договором. 3.6.2 значення змінюваної процентної ставки залишається на попередньому рівні, у випадку, якщо визначене на дату перегляду ставки значення змінюваної процентної ставки змінилось менш ніж на один процентний пункт (+/-1%). При перегляді значення змінюваної процентної ставки для другого періоду дії ставки, дане обмеження не застосовується. 3.6.3 максимальна зміна значення змінюваної процентної ставки, протягом року кредитування не може перевищувати 5% від значення змінюваної процентної ставки, діючої на перший календарний день року кредитування. При цьому рік кредитування визначається як кожні 12 місяців, починаючи з дати зміни ставки на другий період дії ставки. Пунктом 3.7 кредитного договору передбачено, що про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу позичальника, зазначену в цьому договорі не пізніше як за 15 календарних днів до дати зміни ставки. Пунктом 3.12 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості за кредитом за методом «факт/360» за ставкою, визначеною у відповідності до розділу 3 договору з моменту видачі кредиту до : терміну, вказаного у пункті 2.1 цього договору або до дати звернення банку із заявою до: суду із вимогою про дострокове повернення суми кредиту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів; або нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно для дострокового погашення за його рахунок суми кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів (пункти 4.9 і 4.10 договору). Як вбачається з пунктів 4.9, 4.10 кредитного договору банк у випадках, передбачених п.2.10 цього договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов`язаний протягом 30 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку, достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором (а.с.18-19 том 1). 16 листопада 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави, предметом якого є транспортний засіб марки «GEELY», модель MK CROSS, 2014 року випуску, номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1498 куб см, колір оранжевий, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.22-23 том 1). 16 листопада 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 6762.20.00.2329/S-1, за яким поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань в повному обсязі за кредитним договором № 6762.20.00.2329 від 16 листопада 2015 року, відповідно до умов якого боржнику кредитором надаються кредит на наступних умовах: розмір кредиту 182 153,58 грн; дата остаточного повернення кредиту включно до 15 листопада 2022 року; на момент укладення кредитного договору розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки становить 19,99% річних; умови застосування змінюваної процентної ставки визначені кредитним договором. Подальший розмір змінюваної процентної ставки визначається як базова ставка + маржа в порядку, визначеному кредитним договором. Підписанням цього договору поручитель надає згоду на збільшення обсягу своєї відповідальності за цим договором у разі зміни (збільшення) в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, розміру змінюваної процентної ставки. Пунктами 2.1, 2.2 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором банк письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника. Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором. Як вбачається з пункту 2.6 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Пунктом 2.7 договору поруки передбачено, що поручитель може надавати згоду на збільшення обсягу його відповідальності за цим договором, у разі: збільшення суми кредиту або продовження строку повернення кредиту та/або запровадження нових умов застосування (встановлення, зміна) змінюваної процентної ставки за кредитним договором в бік збільшення шляхом надання кредитору окремої письмової згоди на це, або укладення між кредитором та поручителем окремого додаткового договору до цього договору, або проставлення на відповідному договорі, які вносяться ці зміни в кредитний договір, свого підпису. Пунктом 4.2 цього договору передбачено, що поручитель підтверджує, що йому відомі усі умови кредитного договору, в тому числі, умови застосування (встановлення, зміна) змінюваної процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором. Пунктом 4.4 цього договору передбачено, що всі зміни і доповнення до цього договору вносяться за взаємною згодою сторін і складаються в письмовій формі. Пунктами 4.6, 4.7 цього договору передбачено, що цей договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами. Цей договір припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Пунктом 4.8 цього договору передбачено, що у випадку внесення без згоди поручителя до кредитного договору змін, внаслідок чого збільшується розмір зобов`язань за кредитним договором, обсяг його відповідальності не збільшується. У цьому випадку поручитель несе часткову відповідальність в межах, визначених пунктом 1.1 на момент укладення договору поруки або останніх погоджених ним змін до кредитного договору (а.с.24 том 1). Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» на адресу ОСОБА_1 надіслав досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань від 23 липня 2018 року за № 27-30666/18, в якій вимагав протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 днів з моменту надсилання даної вимоги достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а також штрафні санкції, що станом на 23 липня 2018 року склали 161 741,42 грн, з яких 135 224,88 грн заборгованість за основним боргом, в тому числі, прострочена 9192,80 грн, прострочені проценти 19 889,49 грн, нараховані проценти 2063,13 грн, нарахована пеня 4563,92 грн (а.с.129-130 том 1). Виконавчим написом № 1797, виданим 19 вересня 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. звернуто стягнення на транспортний засіб марки «GEELY, модель MK CROSS, 2014 року випуску, номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1498 куб см, колір оранжевий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 13 листопада 2015 року Центр

634. За рахунок отриманих від реалізації вказаного транспортного засобу, запропоновано задовольнити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», що станом на 14 вересня 2018 року за період з 01 січня 2018 року по 14 вересня 2018 року склали 169 979,57 грн, з яких 135 224,88 грн неповернута сума кредиту, 25 706,44 грн прострочені відсотки, 7048,25 грн заборгованість за пенею за період з 15 вересня 2017 року по 14 вересня 2018 року, 2000,00 грн плата за вчинення виконавчого напису. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області від 14 листопада 2018 року ВП № 57688221 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 1797, виданого 19 вересня 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. (а.с.28-29 том 1). Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області від 14 листопада 2018 року ВП № 57688221 оголошено в розшук транспортний засіб автомобіль марки «GEELY», модель MK CROSS, 2014 року випуску, номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1498 куб см, колір оранжевий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 13 листопада 2015 року, Центр 634, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.30-31 том 1). Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області від 12 травня 2020 року ВП № 62053978 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 1797, виданого 19 вересня 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. (а.с.77 том 2). За розрахунком банку станом на 15 липня 2019 року у відповідачів виникла заборгованість в розмірі 215 134,11 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 135 224,88 грн, заборгованості за відсотками - 52 254,09 грн, заборгованості за пенею - 25 655,14 грн, понесені банком судові витрати - 2000,00 грн. В суді апеляційної інстанції представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали. В свою чергу представник банку в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги та підтримав відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Із правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) вбачається, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Як вбачається з правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З матеріалів справи вбачається, що у кредитному договорі сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту - до 15 листопада 2022 року. Водночас, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язання, Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» на адресу ОСОБА_1 надіслав досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань від 23 липня 2018 року за № 27-30666/18, в якій вимагав протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 днів з моменту надсилання даної вимоги достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а також штрафні санкції. Отже, кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом та сплати неустойки. Таким чином, оскільки відповідні дії позивача свідчать про фактичне дострокове припинення зобов`язань між сторонами за даним кредитним договором в серпні 2018 року (після спливу 35 днів з дня надіслання вимоги від 23 липня 2018 року) шляхом надсилання відповідної вимоги позивачем на адресу відповідача, а тому суму боргу за кредитом, відсоткам та неустойки слід обраховувати на дату надсилання цієї вимоги та дострокового припинення кредитних зобов`язань. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі 3№ 619/529/14-ц (провадження № 61-2518св20). Тому, колегія суддів робить висновок про відсутність правових підстав нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку з огляду на те, що 23 липня 2018 року припинився строк кредитування, у зв`язку з чим право кредитора нараховувати передбачені договором проценти та неустойку припинилося. Таким чином, що стосується позовних вимог про стягнення процентів та неустойки, нарахованих після 23 липня 2018 року, то такі вимоги банку є безпідставними і не підлягають задоволенню, оскільки, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти та штрафні санкції після спливу кредитування припинилося і кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. При цьому, матеріали справи свідчать про те, що банк звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С., який 19 вересня 2018 року здійснив виконавчий напис № 1797. Однак, колегія суддів не приймає його до уваги в якості доказу щодо зміни строку виконання основного зобов`язання відповідно до вимог статті 1050 ЦК України, оскільки матеріали справи містять досудову вимогу банку від 23 липня 2018 року, яку надіслано відповідачу, тобто набагато раніше виконавчого напису. Таким чином, саме досудовою вимогою було змінено строк кредитування. Разом із цим, колегія суддів не приймає розрахунок боргу за кредитом, який здійснений банком, оскільки він проведений без урахування зазначених вище вимог. Як вбачається із вимоги про дострокове стягнення боргу від 23 липня 2018 року, розмір боргу відповідача за кредитом становив 161 741,42 грн, з яких 135 224,88 грн заборгованість за основним боргом, в тому числі, прострочена 9192,80 грн, прострочені проценти 19 889,49 грн, нараховані проценти 2063,13 грн, нарахована пеня 4563,92 грн. Таким чином, у ОСОБА_1 дійсно утворилась заборгованість перед банком за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 161 741,42 грн, з яких 135 224,88 грн заборгованість за основним боргом, в тому числі прострочена 9192,80 грн, прострочені проценти 19 889,49 грн, нараховані проценти 2063,13 грн, а всього 21 952,62 грн, нарахована пеня 4563,92 грн. Щодо стягнення на користь банку заборгованості із поручителя ОСОБА_2 колегія суддів виходить з наступного. Частинами першою та другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов`язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України). Відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно з частиною четвертою статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час зміни банком строку виконання основного зобов`язання за спірним кредитним договором, порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Матеріали справи свідчать про те, що сторони договору поруки від 16 листопада 2015 року визначили строк чинності поруки у пункті 4.7, погодивши, що порука ОСОБА_2 припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Аналізуючи зміст частини 4 статті 559 ЦК України, слід дійти висновку, що визначений вказаною нормою строк припинення поруки (який на момент виникнення спірних правовідносин складав шість місяців) застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки. Зміна строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості не змінює строк чинності поруки, визначений сторонами у договорі поруки. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11 листопада 2019 року у справі № 725/3981/14 (провадження № 61-10358сво19), від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5730/15-ц (провадження № 61-6427св20). Досудова вимога банку про дострокове повернення кредиту датована 23 липня 2018 року, а виконавчий напис нотаріуса № 1797 виданий 19 вересня 2018 року. Із даним позовом Акціонерне товариство «Кредобанк» звернувся поштою 07 серпня 2019 року, отже позивачем, з огляду на положення пункту 4.7 договору поруки, не пропущений передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк, тому з цих підстав порука ОСОБА_2 не є припиненою. У зв`язку з чим, доводи ОСОБА_1 про те, що порука є припиненою, оскільки банком пропущено 6-місячний строк, передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України, є необґрунтованими. Щодо збільшення процентної ставки, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до пункту 3.3 кредитного договору на момент його укладення сторонами обумовлено значення змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки, надалі первинна процентна ставка, в розмірі 19,99% річних з моменту видачі кредиту до 01 грудня 2018 року. Починаючи з другого та всіх наступних періодів дії ставки, проценти за користування кредитом сплачуються згідно встановленого для цих періодів значення змінюваної процентної ставки. Як вбачається з пункту 3.5 кредитного договору змінювана процентна ставка на другий та наступні періоди дії ставки визначається наступним чином змінювана процентна ставка = базова ставка + 3,9% (мережа). Пунктом 3.6 кредитного договору передбачено порядок перегляду змінюваної процентної ставки: 3.6.1 перегляд змінюваної процентної ставки здійснюється для кожного періоду дії ставки станом на дату перегляду ставки. Нове значення змінюваної процентної ставки встановлюється для кожного наступного періоду дії ставки у випадку, якщо на дату перегляду ставки відбудеться зміна базової ставки за винятком випадків, передбачених цим договором. 3.6.2 значення змінюваної процентної ставки залишається на попередньому рівні, у випадку, якщо визначене на дату перегляду ставки значення змінюваної процентної ставки змінилось менш ніж на один процентний пункт (+/-1%). При перегляді значення змінюваної процентної ставки для другого періоду дії ставки, дане обмеження не застосовується. 3.6.3 максимальна зміна значення змінюваної процентної ставки протягом року кредитування не може перевищувати 5% від значення змінюваної процентної ставки, діючої на перший календарний день року кредитування. При цьому рік кредитування визначається як кожні 12 місяців, починаючи з дати зміни ставки на другий період дії ставки. Пунктом 3.7 кредитного договору передбачено, що про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу позичальника, зазначену в цьому договорі не пізніше як за 15 календарних днів до дати зміни ставки. ОСОБА_2 була ознайомлена з умовами кредитного договору, у тому числі, з розміром змінюваної процентної ставки, і не висловлювала жодних зауважень, заперечень або доповнень щодо них. Таким чином, банк здійснював нарахування відсотків у розмірах та на умовах, погоджених сторонами у кредитному договорі, за виконання умов якого поручилася ОСОБА_2 . Умови кредитного договору не змінювалися. Враховуючи те, що підвищення процентної ставки передбачено умовами кредитного договору, а ОСОБА_2 поручалася за виконання умов кредитного договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для припинення зобов`язань за договором поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 208/6396/13-ц (провадження № 61-15663св18). Вирішуючи спір в цій частині, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення щодо солідарного стягнення заборгованості. Однак, виходячи з умов договору та вимог чинного законодавства, про що було зазначено вище, рішення суду в оскаржуваній частині підлягає зміні, а саме зменшенню стягнутих відсотків з 25 706,44 грн до 21 952,62 грн, пені з 25 655,14 грн до 4563,92 грн, а апеляційна скарга - частковому задоволенню. В іншій частині рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги банку задоволено на 75,18%, тому сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2426,07 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» по 1213,04 грн з кожного. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково на 65,96%, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1156,12 грн підлягає стягненню з Акціонерного товариства «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 . Шляхом взаємозаліку зазначених сум з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 56,92 грн (1213,04-1156,12). Таким чином, судовий збір в розмірі 1213,04 грн підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк», а судовий збір в розмірі 56,92 підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк». Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2020 року в оскаржуваній частині змінити, зменшивши розмір стягнутої солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № 6762.20.00.2329 від 16 листопада 2015 року з 186 587,46 грн до 161741, 42 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 135 224,88 грн, заборгованості за відсотками 21 952, 62 грн, заборгованості за пенею 4563, 92 грн. Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судового збору в розмірі 2798,79 грн у рівних частках з кожного відповідача по 1399,40 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 1213, 04 грн судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 56, 92 грн судового збору. В іншій частині рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді А. В. Котелевець О.М. Хорошевський Повний текст постанови складено 17 вересня 2021 року.