Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2578/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2021 р. Справа № 520/2578/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/2578/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправниими та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі-відповідач), в якій просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії, виходячи з заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, посилаючись на те, що позивач працював за межами зони відчуження. Позивач не погоджується з відмовою пенсійного органу та вважає її протиправною. Зазначає, що він працював в ДП «Остерське лісове господарство» з травня 1985 року по лютий 1986 року до Чорнобильської катастрофи та в період з лютого 1986 року по квітень 1987 року після Чорнобильської катастрофи. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року по справі №520/2578/21, прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у задоволені позову відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявником зазначено, що висновок суду є необґрунтованим, оскільки згідно довідки №83 від 24.07.2014 року ДП «Остерське лісове господарство» позивач з лютого 1986 року по квітень 1987 року працював в Сорокошицькому лісництві ДП «Остерський лісгосп». Відповідно до довідки №6 Козецької райдержадміністрації від 2018 року позовач постійно проживав на території с. Сорокошичі Козелецького району з 16.04.1986 року по 20.05.1988 року. Таким чином, позивач зазначає, що судом першої інстанції порушено його право на справедливий судовий розгляд визначене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області 09.08.2021 року надало відзив в якому відповідач зазначає, що з вимогами апеляційної скарги не погоджується, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, незаконними, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, страховий стаж ОСОБА_1 складає 9 місяців 11 днів, враховуючи відсутність встановленого Законом №1058 необхідного страхового стажу, пенсія по інвалідності позивачу призначена у мінімальному розмірі відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 , відповідно до посвідки на постійне проживання в Україні зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи Серія НОМЕР_1 від 05 лютого 2020 року. Відповідно до довідки МСЕК серії 12ААА №992932 від 09.01.2020 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 12.03.2019 безстроково з підстав захворювання, отриманого при виконанні обов`язків військової служби при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Як вбачається з матеріалів справи, вказану довідку видано на виконання рішення суду від 25.11.2019 у справі № 520/8911/19. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області та з 12 березня 2019 отримує пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір пенсії позивачу визначено відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210», без врахування заробітку позивача, одержаного за роботу в посиленого радіологічного контролю в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. 31 серпня 2020 року позивач звернувся з письмовою заявою до відділу обслуговування громадян № 18 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, де просив, зокрема, зробити перерахунок пенсії, виходячи з заробітної плати, отриманої ним за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр. Відповідачем направлено позивачу відповідь від 07.12.2020 № 2000-0220-8/100552, в якій зазначено, що Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523, за його нормами пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Середньомісячний заробіток осіб, віднесених до категорії 1, інвалідність яких настала у зв`язку з Чорнобильською катастрофою і які працювали за межами зони відчуження, обчислюється згідно зі статтею 57 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. З огляду на що, відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для перерахунку, про який просить позивач. Позивач не погодився з вказаною відповіддю, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволені позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доказів отримання заробітної плати в зоні відчуження до матеріалів справи не додано, з огляду на що відсутні підстави для призначення або перерахунку пенсії позивача, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених території, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ). Згідно ст.49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Як вбачається з матеріалі справи, спірні правовідносини виникли щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Розмір призначеної за Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» пенсії, обчислюється виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, який зазначається у довідках, виданими підприємствами, установами та організаціями на яких працювали особи, що мають право на таку пенсію. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідки № 3,4 про заробітну плату для обчислення пенсії, видані позивачу , не містять даних про заробітну плату, отриману позивачем у зоні відчуження, а містять дані про отриману заробітну плату в зоні посиленого радіологічного контролю. Відповідно до довідки №3 від 30.07.2020 року Державне підприємство «остерське лісове господарство» знаходиться у місті Остер, Чернігівська область. Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи затверджений постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. № 106 ( Перелік №106) . Згідно Переліку №106 м. Остер Чернігівської області віднесено до зони посиленого радіологічного контролю та не віднесено до зони відчуження. В апеляційній скарзі позивач вказав, що з лютого 1986 року по квітень 1987 року працював в Сорокошицькому лісництві ДП «Остерський лісгосп», що знаходиться на території села Сорокошичі Козелецького району. Колегія суддів звертає увагу, що село Сорокошичі Козелецького району відповідно до Переліку №106 віднесено до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона). Таким чином, с. Сорокошичі Козелецького району не віднесено до зони відчуження, а тому у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу виходячи із заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що доказів отримання заробітної плати в зоні відчуження позивачем не додано, тому підстави для призначення або перерахунку пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках відсутні. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року по справі №520/2578/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 520/2578/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва