Постанова Київський апеляційний суд № 757/50998/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13вересня 2021 року м. Київ Справа №757/50998/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/11009/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Підпалого В.В. 02 березня 2021 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року клопотання представника АТ «Ощадбанк», представника ПН КМНО Верповської О.В. про закриття провадження у справі - задоволено. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПН КМНО Верповської О.В., треті особи: ТОВ «ПГ Інвест», ПАТ «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії. Ухвала суду мотивована тим, що спір у даній справі виник між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Не погодився із зазначеним судовим рішенням позивач, його представником подано апеляційну скаргу. Представник позивача вказує на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, та за неповного з`ясування обставин. Вважає, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв`язку з реалізацією відповідачем прав іпотекодержателя на предмет іпотеки-квартиру позивача, а отже, існує спір про цивільне право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір вирішується за правилами цивільного судочинства. Таким чином, якщо справу буде розглядати адміністративний суд, який не має повноважень вирішувати цей спір, буде порушено право позивача на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже, ухвала суду є необґрунтованою та порушує право позивача на справедливий суд, а тому представник позивача просить її скасувати. В судовому засіданні представник третьої особи ПАТ «Державний ощадний банк України» - Аргат Т.В. заперечувала щодо доводів апеляційної скарги, просила ухвалу суду залишити без змін. Інші особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що в жовтні 2016 року ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства, звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в якому просив зобов`язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповську О.В. скасувати запис № 29366460, внесений 14 червня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 908309832224, а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 551,20 грн. Представником третьої особи АТ «Ощадбанк» подано клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивовано тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а провадження у справі необхідно закрити, оскільки у даній справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень. А тому вважає, що вказаний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року клопотання представника АТ «Ощадбанк», представника ПН КМНО Верповської О.В. про закриття провадження у справі - задоволено. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПН КМНО Верповської О.В., треті особи: ТОВ «ПГ Інвест», ПАТ «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії. Ухвала суду мотивована тим, що спір у даній справі виник між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. У відповідності до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (ч.3 ст. 19 КАС України) Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 04 квітня 2018 року у справі №817/1048/16 вказала, що спори з державним реєстратором не належать до адміністративної юрисдикції, оскільки стосуються майнового інтересу і обов`язково будуть впливати на майнові права тієї особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано. Окрім цього, в рамках справи № 396/2550/17 Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 14 березня 2018 року констатує, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне. У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією права власності на будівлю, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24 січня 2017 року у справі №815/6165/14. У постанові від 20 січня 2021 року у справі № 818/337/17 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду сформував висновки про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. З наведених обставин справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовними вимогам пред`явленими до приватного нотаріуса про зобов`язання вчинити дії, в яких вказує на те, що між ним та ТОВ «ПГ Інвест» було укладено попередній договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, на підставі якого йому були передані майнові права. 18 квітня 2016 року відповідачем було здійснено реєстраційну дію про право власності. Цю дію позивач не оскаржує. Однак, після цієї дії, відповідачем була вчинена інша реєстраційна дія, а саме внесені дані про реєстрацію обтяження на підставі договору іпотеки, який був укладений не позивачем, а іншими особами - третіми особами у справі. Зважаючи на наведене, позивач вказує про порушення його права власності, а саме обмеження внаслідок іпотеки іншого, відмінного від його права рухомого майна. Тобто предметом спору у даній справі є обмеження майнових прав позивача, при цьому оскаржуються реєстраційні дії у яких позивач не був заявником, реєстраційні дії вчинені на підставі цивільно-правових угод, тобто є похідними від вимог у приватно-правовому спорі щодо права власності і прав іпотекодержателя на об`єкт нерухомого майна. Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов`язані із реєстрацією обтяження майнових прав, виконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Доводи апеляційної скарзі про те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, так як правовідносини виникли між учасниками справи у зв`язку з реалізацією відповідачем прав іпотекодержателя на предмет іпотеки-квартиру позивача, а отже, існує спір про цивільне право, знайшли своє підтвердження. Апеляційний суд не приймає до уваги посилання представника позивача на порушення судом першої інстанції розумних строків розгляду справи, так як вказане виходячи з положень ЦПК України, не є підставою скасування ухвали суду. Також в апеляційній скарзі сторона позивача просила лише про скасування судового рішення без застосування правових наслідків цієї процесуальної дії. В порядку ст. 374, 379 ЦПК України, якщо ухвала суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції має повноваження скасувати ухвалу, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення частково, а ухвала суду першої інстанції як така, що не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 16 вересня 2021 року.