Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/7641/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/7641/21 Провадження № 22-ц/4820/1437/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року (суддя Бондарчук В.В.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування майнової та моральної шкоди, в с т а н о в и в : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі ПАТ «СГ «ТАС») про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що 24 травня 2020 року о 17 год.00 хв. на 290 км.+350 м автодороги М-13 сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка», ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Renault Trafic», д.р.н. НОМЕР_1 , не дотрималась вимог Правил дорожнього руху проявила неуважність та розпочала у недозволеному місці обгін автомобіля «ВАЗ 21154-120-20», д.р.н. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку, під керуванням позивача, внаслідок чого допустила зіткнення правою передньою частиною свого автомобіля із правою бічною частиною автомобіля «ВАЗ 21121», д.р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який в цей час рухався по зустрічній смузі. Від вказаного зіткнення відбувся розворот автомобіля «ВАЗ 21121», д.р.н. НОМЕР_3 із викиданням його на зустрічну смугу руху, де він здійснив перехресне зіткнення з автомобілем під керуванням позивача. Наслідки ДТП знаходяться у причинному зв`язку з порушенням ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, що підтверджується вироком Хмельницького міськрайонного суду від 15 березня 2021 року, за якими ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «СГ «ТАС». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, який належить позивачу зазнав механічних пошкоджень. Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №196/20 від 30 жовтня 2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ 21154-120-20», д.р.н. НОМЕР_2 становить 76807,70 грн. Посилаючись на приписи статті 29 Закону України №1961-ІV, позивач зазначаючи, що страховик зобов`язаний за рахунок страхової виплати відшкодувати йому вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу у розмірі 61835,63 грн., а також 1400 грн. витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу. Оскільки сума страхового відшкодування не покриває повного розміру завданої позивачу майнової шкоди, просив стягнути з ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, а саме 14972,07 грн., а також стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 20000 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в розмірі 14972 грн. 07 коп., моральну шкоду - 5000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2440 грн. 80 коп., а всього 22412 грн. 87 коп. Стягнуто з ПАТ «СГ «ТАС»» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 61835 грн. 63 коп., витрати пов`язані із евакуацією транспортного засобу 1400 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 7726 грн. 80 коп., а всього 70962 грн. 43 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 184,69 грн., з ПрАТ «Страхова група «ТАС» - судовий збір в розмірі 584,66 грн. Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок ДПТ, яка сталася з вини ОСОБА_2 , автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень, у зв`язку з чим позивачу завдано майнову шкоду в розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля 76807,70 грн.. Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова Група «ТАС», в межах ліміту страхування з страхової компанії на користь позивача підлягає відшкодуванню майнова шкода в розмірі 61 835,63 грн., а також витрати пов`язані з евакуацією автомобіля в розмірі 1400 грн. Щодо стягнення з ОСОБА_2 завданої майнової шкоди, суд першої інстанції керувався тим, що в силу приписів ст.1194 ЦК України вона зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром завданої майнової шкоди і страховим відшкодуванням, що складає 14972,07 грн. Крім того, суд дійшов висновку, що винними діями ОСОБА_2 , позивачу завдано моральну шкоду, розмір якої оцінив у 5000 грн. Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд вирішив питання щодо стягнення судового збору з відповідачів в дохід держави, а також стягнув з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачем. В апеляційній скарзі ПАТ «Страхова Група «ТАС», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з ПрАТ «СГ «ТАС» 61835,63 грн. страхового відшкодування, 1400 грн. витрат на евакуацію, 7726,00 грн. витрат на правову допомогу, 584,66 грн. понесених судових витрат та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач із заявою про страхове відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24 травня 2020 року до ПрАТ «СГ «ТАС» звернувся лише 17 липня 2021 року, таким чином пропустивши річний термін на звернення із такою заявою, а тому не має права на отримання страхового відшкодування відповідно до приписів п.37.1.4 ст.37 Закону України №1961-ІV. Також вказував, що 24 травня 2020 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Renault Trafic», д.р.н. НОМЕР_1 та «ВАЗ 21121», д.р.н. НОМЕР_3 , а тому пошкодження автомобіля позивача відбулось внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки у зв`язку з чим страхове відшкодування має ділитися навпіл. У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача, ОСОБА_5 вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що строк на звернення із вимогою щодо відшкодування майнової шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою він не пропустив, оскільки з заявою про страхове відшкодування звернувся безпосередньо до суду 26 березня 2021 року, тобто до спливу річного строку. Також заперечує апеляційні доводи, щодо вини в ДТП водія автомобіля «ВАЗ 21121», д.р.н. НОМЕР_3 , оскільки за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2021 року лише ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24 травня 2020 року, крім того, згідно цього ж вироку ОСОБА_3 визнано потерпілим у вказаній ДТП. Також, просив витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції стягнути з апелянта. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд першої інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 майнової шкоди у розмірі 14972,07 грн., моральної шкоди в сумі 5000 грн., витрат на правову допомогу в сумі 2440,80 грн., а також судового збору у розмірі 184,69 грн., учасниками справи не оскаржується, у зв`язку з чим в цій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається. Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля «Renault Trafic» р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2021 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання звільнено з випробуванням строком на три роки. Вироком суду встановлено, що 24 травня 2020 року близько 17 год. 00 хв. на 290 км. +350 автодороги М-12 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка» Новосад Х.І керуючи належним їй на праві власності автомобілем «Renault Trafic» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись в порушення п.12.9 «б» Правил дорожнього руху України, дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год.» зі швидкістю близько 100 км/год. в напрямку від м.Вінниця до м.Хмельницький, на ділянці дороги між с.Голосків Летичівського району Хмельницької області та с.Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області, де на той час проводилися ремонті роботи дорожнього покриття та були встановлені дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год.», 3.25 «Обгін заборонено», вирішила виконати маневр обгону автомобіля «ВАЗ 21154-120-20» р.н. НОМЕР_5 , що рухався в попутному напрямку, під керуванням водія ОСОБА_1 внаслідок чого допустила зіткнення правою передньою частиною автомобіля «Renault Trafic» р.н. НОМЕР_1 із правою бічною частиною автомобіля «ВАЗ 21121» р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 . Від вказаного зіткнення, відбувся розворот автомобіля «ВАЗ 21121» р.н. НОМЕР_3 , із відкиданням його на зустрічну смугу руху, де він здійснив перехресне зіткнення своєю лівою задньою частиною із передньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ 21154-120-20» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який належить останньому на праві власності. Внаслідок зіткнення автомобіль ОСОБА_1 зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС»», що підтверджується копією відповідного полісу серії АО/5386908. наземного транспорту. 18 червня 2020 року ОСОБА_1 направив повідомлення до ПрАТ «СГ «ТАС» про дорожньо-транспортну пригоду. Відповідно до висновку експертного дослідження №196/20 від 30 жовтня 2020 року вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «ВАЗ 21154-120-20» р.н. НОМЕР_2 становить 61 835 грн. 63 коп. з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, при цьому вартість відновлювального ремонту становить 76 807 грн. 70 коп. Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Закон України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1). За вимогами статті 3 Закону України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. У пункті 33.1.4 статті 33 цього ж Закону передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону 1961-IV страховик (у випадках передбачених статтею 41 цього Закону МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядається в судовому порядку. Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. У системному зв`язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 цього Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосується випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо особа впродовж цих строків подала заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту порушеного права. Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року по справі №465/4621/16-к. Як вбачається із матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода сталася 25 травня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування з ОСОБА_2 , та ПрАТ «СГ «ТАС», 24 березня 2021 року, тобто в межах строку на звернення з заявою про страхове відшкодування, встановленого пунктом 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що свідчить про те, що позивач здійснив волевиявлення спрямоване на отримання страхового відшкодування в межах річного строку передбаченого спеціальним Законом. Зважаючи на зазначене, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з страхової компанії на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 61835,63 грн. та витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля в розмірі 1400 грн., відшкодування яких передбачено Законом 1961-IV страховиком є обґрунтованими та правильними. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 05 червня 2018 року по справі №910/2449/17 на який посилається апелянт, не може бути застосований до правовідносин, які виникли між сторонами в оскаржуваному рішенні, оскільки за обставинами тієї справи позивач пропустив річний строк звернення як до страхової компанії так і до суду з позовною заявою. Доводи апеляційної скарги, щодо поділення шкоди, яка заподіяна ОСОБА_1 навпіл, оскільки така шкода завдана внаслідок декількох джерел підвищеної небезпеки є безпідставними. Згідно з вироком Хмельницького міськрайонного суду від 15.03.2021 року у справі №686/25046/20 винною особою за вчинення ДТП та заподіяння майнової шкоди визнано лише ОСОБА_2 .. ОСОБА_3 , володілець транспортного засобу «ВАЗ 21121» д.н.з. НОМЕР_3 , є потерпілою особою, якому завдано збитки та які стягнуто з ОСОБА_2 на його користь за рішенням суду. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У зв`язку з тим, що апеляційну скаргу залишено без задоволення підстави для розподілу судових витрат, які вирішено судом першої інстанції відсутні. Щодо витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Як вбачається із відзиву на апеляційну скаргу позивачем таке відшкодування заявлялося. На підтвердження витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявний ордер про надання правничої допомоги на підставі договору від 16 березня 2021 року адвокатом Гнідко С.І., акт наданих послуг, а саме складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, вартість однієї години 4200 грн., копія квитанції до прибуткового касового ордера від 07.09.2021 року на суму 4200 грн. Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «СГ «ТАС» відмовлено, витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 4200грн. в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року залишити без змін. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 4200грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк