Постанова Одеський апеляційний суд № 521/14500/18
від 15.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 22-ц/813/7387/21 Номер справи місцевого суду: 521/14500/18 Головуючий у першій інстанції Лічман Л. Г. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.09.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Гірняк Л.А., Cегеди С.М., з участю секретаря Воронової Є.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2021 року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Лічмана Л.Г., по цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Людмили Олександрівни, про визнання спадщини відумерлою, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування з незаконного володіння квартири, встановлення порядку виконання рішення,- в с т а н о в и в: У серпні 2018 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця О.В., Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Л.О., про визнання спадщини відумерлою, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування з незаконного володіння квартири, встановлення порядку виконання рішення. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2021 року позовна заява Одеської міської ради залишена без розгляду, оскільки позивач повторно не з`явився в судове засідання. Не погодившись з ухвалою суду,Одеська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в який просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд дійшов до хибного висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки представника Одеської міської ради Завальнюк В.А. 17.02.2021 року було звільнено з посади, та не передання співробітником, якого звільнено судових справ обумовило неможливість направити до суду іншого представника, таким чином вважає причини неявки в судове засідання 18 лютого 2021 року поважними. Відзиву до суду надано не було. Сторони про слухання справи призначеної на 15 вересня 2021 року були сповіщені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5 , представника Одеської міської ради, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Залишаючи позовну заяву Одеської міської ради без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що в судові засідання 26 січня 2021 року та 18 лютого 2021 року представник позивача Одеської міської ради, будучи належним чином повідомленим, повторно не з`явився та не повідомив про причини неявки та від Одеської міської ради не надходила заява про розгляд справи за відсутності її представника, тому залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця О.В., Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Л.О., про визнання спадщини відумерлою, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування з незаконного володіння квартири, встановлення порядку виконання рішення. Справа була призначена до розгляду на 26 січня 2021 року, однак в судове засідання представник Одеської міської ради Завальнюк В.А. не з`явилася, будучі повідомленою про дату та місце розгляду справи належним чином (а.с. 66 т. т. 4). Надала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю у Київському районному суді м. Одеси (а.с. 72-74 т 4). У зв`язку з чим судом в судовому засіданні було оголошено перерву до 18 лютого 2021 року (а.с. 75-77 т. 4). Також з матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи, призначеної на 18 лютого 2021 року Одеська міська рада була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у судове засідання представник Одеської міської ради повторно не з`явився (а.с. 80 т. 4). При цьому, позивач не надав доказів поважності своєї неявки до суду, з заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався (а.с. 91-93 т. 4). Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду, у разі відсутності клопотання позивача про слухання справи за його відсутності чи клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки у судове засідання з поважних причин. Згідно зі ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ. Таким чином, суд дійшов вірного висновку про залишення позовної заяви Одеської міської ради без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги Одеської міської ради про те, щосуд дійшов до хибного висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки представника Одеської міської ради Завальнюк В.А. 17.02.2021 року було звільнено з посади, та не передання співробітником, якого звільнено судових справ обумовило неможливість направити до суду іншого представника, таким чином вважає причини неявки в судове засідання 18 лютого 2021 року поважними, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Одеська міська рада будучи належним чином повідомлена про судові засідання,не повідомила суд про поважні причини неявки свого представника,не надала до суду заяву або клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, з зазначенням та наданням на підтвердження цього доказів, також з заявою про розгляд справи за відсутністю свого представника до суду не зверталася. При цьому колегія суддів звертає увагу, що справа була призначена на 18 лютого 2021 року, а представника Одеської міської ради звільнено 17 лютого 2021 року, однак заяв чи клопотань про зазначене до суду першої інстанції надано не було. Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. За правилом частини першої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судом першої інстанції , обґрунтовано враховано, що позивач не повідомив про причини своєї неявки до суду, клопотань про розгляд справи за відсутності не надходило. За загальним правилом частини п`ятої статті 223 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Судом першої інстанції встановлено, що позивач не звертався до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності. Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов`язковою). Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналогічний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права. Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 16 вересня 2021 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк ______________________________________ С.М. Сегеда