Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/2276/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/2276/20 пров. № А/857/11017/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Шевчук С.М., Шинкар Т.І. з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24квітня 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Калинич Я.М., час ухвалення судового рішення 15 год 03 хв у м. Ужгороді, повний текст судового рішення складено 30квітня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» до Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужбив Закарпатській області (за участі третьої особина стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватного підприємства «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ») про визнання протиправним та скасування висновку, в с т а н о в и в : У червні 2020 року Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» (далі ДП СМА, Підприємство, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (далі Офіс Держаудитслужби, контролюючий орган, відповідач) про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-03-18-001474-с, оприлюднений 01.06.2020 на сайті електронної системи закупівель за адресою : http://prozorro.gov.ua/tender/UA/UA-2020-03-18-001474-с. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Підприємство подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає наступне. З приводу некоректного зазначення у тендерній документації кінцевого строку подачі тендерних пропозицій скаржник покликається на пункт 1 «Кінцевий строк подання тендерної пропозиції» розділу IV «Подання та розкриття тендерної пропозиції», відповідно до якого кінцевий строк подання тендерних пропозицій визначається системою автоматично. Крім того, система PoZorro самостійно автоматично визначає вказаний строк. Також, скаржник вважає помилковими висновки суду першої інстанції з приводу наявності порушень Закону в частині некоректного зазначення у тендерній документації строку чинності тендерних пропозицій, оскільки позиція відповідача є формальною та не забезпечує основних засад профільного Закону. В частині висновків суду першої інстанції про відсутність у складі тендерної пропозиції одного з учасників, зокрема, переможця закупівлі ТзОВ «ПБС», копії диплому про освіту водія ТЗ ОСОБА_1 , позивач вважає такі помилковими, оскільки вимога про надання документа про освіту працівників у тендерній документації міститься з метою необхідності підтвердження фахового рівня працівників учасника закупівлі, в кінцевому випадку для гарантування належної якості робіт. Вважає висновок контролюючого органу в цій частині формальним, оскільки фаховість водія, в даному випадку ОСОБА_1 перевіряється під час здачі екзаменів з метою отримання права на керування транспортними засобами відповідно категорії, а подання копії диплому у конкретно цьому випадку не є суттєвим та необхідним аспектом для встановлення відповідної тендерної пропозиції учасника цілям публічної закупівлі, оскільки такий диплом не може підтверджувати заявлену компетенцію вказаного працівника. Стосовно висновків по переможцю ТзОВ «ШБУ-77» зазначає, що такий також є помилковим з огляду на те, що відсутність вищої освіти не свідчить про відсутність середньої, яка є обов`язковою в Україні. Отже має місце презумпція наявності у всіх без виключення працівників повної загальної освіти. Відтак, зазначення учасником відомостей про те, що «не навчався у вищому навчальному закладі» є достатньо інформативним для підприємства і не перешкоджає досягненням цілей публічної закупівлі. Стосовно висновків суду першої інстанції про наявність порушеного права скаржник звертає увагу на те, що оскарження висновку передбачено ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», при цьому, залишення його без судового контролю та реагування може призвести до протиправного притягнення посадової особи підприємства до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.16414 КУпАП, а також вжиття адміністративно-господарських санкцій. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Додатково зазначає, що автоматично визначаються дата і час розкриття тендерних пропозицій, дата і час проведення аукціону, а не кінцевий строк подання тендерної пропозиції, як помилково вважає позивач. Стосовно доводів скаржника про формальний підхід при підготовці оспорюваного висновку зазначає, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, які пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на її зміст, зокрема, орфографічні помилки та механічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, які підготовлені безпосередньо учасником та надані у складі пропозиції. Також вказує, що наявність вищої освіти ОСОБА_1 , не дивлячись на його посаду водія, вказується з метою підтвердження наявності у працівників відповідної кваліфікації. Крім того, у спростування доводів скаржника про те, що анулювання закупівлі призведе до заподіяння шкоди публічним інтересам зазначає, що спірний висновок вказує останньому тільки шляхи для усунення виявлених порушень та не має обов`язкового характеру для нього. Що стосується переможця публічних закупівель ТзОВ «ШБУ-77», то у довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації відсутній розділ (або відображення в інший спосіб) з відповідною інформацією про кваліфікацію працівників, крім геодезиста ОСОБА_2 . Також, у довідці відсутні будь-які дані щодо здобутої освіти, кваліфікації (спеціальності), натомість зазначено лише «не навчався у ВУЗ». Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що18.03.2020 позивачем через систему електронних закупівель ProZorro було оголошено публічну закупівлю № UA-2020-03-18-001474-а (за процедурою відкритих торгів, з публікацією англійської мови) поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 070901 Рахів-Косівська Поляна-Кобилецька Поляна км. 0+000-км. 35+700 Закарпатської області. Види ремонтів та перелік робіт. Кінцевим строком для подання тендерних пропозицій учасників системою ProZorro було автоматично визначено 18.04.2020 (09:00). Враховуючи достатню кількість пропозицій учасників (5 шт) відкриті торги у формі аукціону відбулися 12.05.2020 і 13.05.2020 позивачем було опубліковано протокол розкриття тендерних пропозицій, а наступного дня повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі - ТзОВ «ПБС» (код ЄДРПОУ 32872788). У передбачений законодавством строк оскаржень по процедурі закупівлі не поступило і 29.05.2020 позивачем було укладено з переможцем закупівлі і опубліковано на сайті електронної системи закупівель договір підряду №51, до якого 05.06.2020 було укладено додаткову угоду №1 про графік фінансування робіт. Згідно наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області №19 від 13.05.2020 та на підставі статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (на підставі даних автоматичних індикаторів ризику) відповідачем було розпочато процес моніторингу публічної закупівлі, за результатами якого в електронній системі закупівель 01.06.2020 було оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі щодо порушення законодавства з боку позивача в частиніскладання тендерної документації, а саме: некоректне зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (зазначено, що такий автоматично визначається електронною системою закупівель замість конкретної дати); некоректне зазначення строку чинності тендерних пропозицій (зазначено 90 днів, проте не зазначено, що «з дати розкриття тендерних пропозицій»); надмірна вимога довідки про відсутність підстав для відмови в участі у публічній закупівлі, передбачених п.2, 3, 8 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі»; розгляду та/або не відхилення позивачем тендерних пропозицій; у зв`язку з некоректним зазначенням переможцем закупівлі (ТзОВ «ШБУ-77») освітньо-кваліфікаційного рівня окремих працівників, що будуть задіяні у виконанні договору про публічну закупівлю (зазначено, що не навчалися у вищому навчальному закладі, а потрібно було в такому разі вказати про наявність середньої освіти); не відміни позивачем закупівлі (внаслідок вищезазначених недоліків тендерної документації та процедури визначення переможця). На підставі вищевказаного висновку та відповідно до статей 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Оскільки позивач не погодився з наявністю порушень, зазначених у висновку відповідача, а також вважав неможливим виконання його вимог, відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач опублікував 09.06.2020 на сайті електронної системи закупівель свої заперечення та інформацію №128/06 від 09.06.2020. Також, позивач звернувся до суду за захистом свого, як він вважає порушеного права. Відмовляючи у задоволенні позову,суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що позивачем не було визначено кінцевий строк для подання тендерних пропозицій, який відповідно до п.13 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначається Замовником, натомість в тендерній документації зазначено, що кінцевий строк подання тендерної пропозиції визначається системою автоматично. Також суд погодився з доводами відповідача про те, що замовником було зазначено про дійсність тендерних пропозицій протягом 120 днів без вказання дати, з якої вони вважаються дійсними. Стосовно порушення, на думку контролюючого органу, зокрема, встановлення вимоги про надання учасниками довідки на фірмовому бланку з інформацією, яка міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, суд першої інстанції дійшов висновку, що замовник правомірно не включив до тендерної документації вимоги щодо надання учасниками інформації про відсутність підстав, визначених пунктами 3, 8 ч.1 ст.17 Закону. Також суд погодився з доводами відповідача про порушення замовником вимог ст.31 Закону, які полягали у визначенні переможцем тендеру ТзОВ «ПБС», тендерна пропозиція якого не містила документ про освіту (копію диплома про закінчення навчальних закладів, у тому числі сторінка, на якій міститься інформація щодо фаху/спеціальності ОСОБА_1 , тобто не відповідала п.п.2.2 п.2 таблиці 1 «Документи для підтвердження інформації про відповідність пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям». Аналогічні порушення також, за висновками суду першої інстанції, були допущені замовником при визначенні переможцем тендеру ТзОВ «ШБУ-77». Суд також не погодився з доводами позивача про нечіткість оспорюваного висновку. Крім зазначеного, суд дійшов висновку, що оспорюваний висновок жодним чином не порушує право позивача. Крім того, у висновку значиться, що замовником порушено п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із невідхиленням пропозиції переможця. У зобов`язальній частині висновку зобов`язано замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку. Проте, рішення про відхилення пропозицій замовником не приймалося. Відміни торгів не відбулося. Натомість було укладено Договір. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 5 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 922-VIII), яка набрала чинності 19.04.2020, процедури закупівель товарів, робіт і послуг розпочаті до введення в дію нього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Згідно п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII, електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №922-VIII, цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт 5 мільйонів гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Одним із способів контролю є моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 11 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII). Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом. Частиною шостою статті 71 Закону №922-VIII визначено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Згідно ч.7 цієї ж статті, у висновку обов`язково зазначаються: 1) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідно до ч.10 ст.71 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 Західний офіс Державної аудиторської служби в особі його управління в Закарпатській області здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому Законом України «Про публічні закупівлі». Частиною другою статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Виходячи з наведеного, діюче законодавство надає органу державного фінансового контролю право здійснення контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства право на пред`явлення обов`язкових до виконання вимог щодо усунення таких правопорушень та визначає процедуру звернення органу державного фінансового контролю до суду. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Щодо пункту 1 висновку судом встановлено, що замовником у пункті 1 розділу IV «Подання та розкриття тендерної пропозицій» тендерної документації не визначено кінцевий строк для подання тендерних пропозицій, який відповідно до п.13 ч.2 ст.22 Закону визначається Замовником, натомість в тендерній документації зазначено, що кінцевий строк подання тендерної пропозиції визначається системою автоматично. Відповідно до ч.2 ст.21 Закону №922-VIII, електронною системою закупівель автоматично визначаються дата і час розкриття тендерних пропозицій, дата і час проведення електронного аукціону, а не кінцевий строк подання тендерної пропозиції та мас відношення тільки до оголошення про проведення процедури відкритих торгів. Відповідно, Замовник при складанні та затвердженні тендерної документації повинен дотримуватися вимог статті 22 цього Закону. Щодо п.2 висновку, суд зазначає що у п.4 розділу III Інструкції з підготовки тендерної пропозиції, тендерної документації, Замовником визначено, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів, проте не зазначено дати, з якої вони вважаються дійсними, чим порушено вимоги п.10 ч.2 ст.22 Закону №922-VIII, якою передбачено, що тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Отже, позивач в порушення зазначеної вище норми не зазначив конкретної дати, з якої тендерні пропозиції вважаються дійсними з дати розкриття тендерних пропозицій. Закон №922-VIII встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Таким чином, якщо суб`єкт є замовником у розумінні цього Закону, такий суб`єкт повинен дотримуватися його вимог під час здійснення закупівель товарів, робіт або послуг. Щодо пункту 3 висновку, суд звертає увагу на те, що в порушення вимог абз.1, 3, ч.3 ст.17, п.2 ч.2ст.22 Закону №922-VIII, Замовником встановлена вимога про надання учасниками довідки на фірмовому бланку (у разі наявності) у довільній формі з інформацією про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, які визначені у частинах першій і другій статті 17 цього Закону, яка складається, в тому числі, з надання інформації відповідно до пунктів 2, 3, 8 частини першої цієї статті, тобто вимагається інформація, яка міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Також інформацію, передбачену п.1 та п.7 ч.1ст.17 Закону № 922-VIII (таблиця 2 додатку 2 тендерної документації «Документи для підтвердження інформації про відсутність підстав для відмови Учаснику в участі у процедурі закупівлі на підставі статті 17 Закону»). Аналогічна правова позиція міститься у висновках Верховного Суду, висловлених у постанові від 26.02.2020 по справі №620/1150/19, яка полягає у тому, шо Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Водночас, згідно п.3, 8 ч.1 ст.17 Закону №922-VIII, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто, згідно із законом, до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; 8) учасник визнаний у встановленому Законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура. Згідно ч. 3 ст.17 Закону №922-VIIІ, замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та другої цієї статті, згідно із законодавством визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок, що замовник вірно не включив до тендерної документації вимоги щодо надання учасниками інформації про відсутність підстав, визначених п.3 та п.8 ч.1 ст.17 Закону № 922-УІІІ. Щодо 4 пункту висновку, то суд зазначає, що відповідно до п.п.2.1 п.2 додатку 2 таблиці 1 «Документи для підтвердження інформації про відповідність пропозиції Учасника кваліфікаційним критеріям», учасник повинен підтвердити наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наданням довідки у довільній формі, за підписом уповноваженої особи Учасника, що містить інформацію про працівників Учасника (наявність відповідної кваліфікації, необхідних знань та досвіду, кількість працівників), з вказівкою П.І.Б., посада, освіта, кваліфікація (спеціальність), досвід роботи. При цьому, інформація надається виключно про працівників (спеціалістів, робітників) яких планується залучити для безпосереднього виконання предмету закупівлі відповідно до Технічного завдання (Додаток 5). Учасником ТзОВ «ПБС» у складі тендерної пропозиції подана інформація про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід№23 від 15.04.2020, в якій наведено перелік працівників (водії, трактористи, майстри, виконавці робіт, дорожні робітники), посада, освіта, кваліфікація (спеціальність), досвід роботи (роки), зокрема щодо ОСОБА_1 (посада водій, освіта, кваліфікація (спеціальність) вища, інженер механік (автомобілі та автомобільне господарство); наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 №67/17 К від 19.05.2017. Разом з тим, у складі тендерної пропозиції ТзОВ «ПБС» відсутнійдокумент про освіту (копії дипломів про закінчення навчальних закладів (в тому числі сторінка, на якій міститься інформація щодо фаху/спеціальності) ОСОБА_1 , що не відповідає умовам тендерної документації (п.п. 2.2 п. 2 додаток 2 таблиці). Водночас, тендерна документація не містила окремої умови щодо необхідності зазначення наявності або відсутності виключно вищої освіти, а не здобутої освіти загалом, та/або будь-яких розмежувань у поданні інформації про освіту працівників та передбачала надання інформації, в тому числі щодо освіти, виключно про працівників (спеціалістів, робітників), яких планується залучити для безпосереднього виконання предмету закупівлі. Також, відповідно до Закону України «Про освіту»№2145-VH1 від 05.09.2017 (зі змінами), наявність освіти визначається рівнем здобутої освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій. При цьому, кваліфікація - визнана уповноваженим суб`єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання). Відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту» і Положення про освітньо- кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 65від 20.01.1998, структура вищої освіти в Україні включає такі освітньо- кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст: магістр. Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів - це державні документи, які визначають цілі освіти у вигляді системи виробничих функцій, типових задач діяльності та умінь, необхідних для вирішення цих задач. Відповідно до пункту 14 розділу II Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту ) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. №65, кваліфікований робітник - це освітньо-кваліфікаційний рівень робітника, який на основі повної або базової загальної середньої освіти здобув спеціальні уміння та знання, має відповідний досвід їх застосування для вирішення професійних завдань у певній галузі народного господарства. Відповідно до пункту 15 розділу II Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту ) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №65 від 20.01.1998, освітньо-професійна програма підготовки кваліфікованого робітника забезпечує одночасне здобуття професійно-технічної освіти та кваліфікації кваліфікованого робітника на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості отримувати повну загальну середню освіту. Зазначена програма формується переважно з навчальних дисциплін загальнотехнічного, фахового спрямування та виробничого навчання. Виходячи з наведеного, тендерна пропозиція учасника ТзОВ «ПБС» не відповідала п.п.2.1 п.2 додатку 2 таблиці 1 тендерної документації Замовника та підлягала відхиленню відповідно до статті 30 Закону. Наведені в позовній заяві доводи не спростовують порушень викладених у Висновку про результати моніторингу від 01.06.2020. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем недотримано вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та умов тендерної документації, а тому оспорюваний висновок в частині виявлених порушень є обґрунтованим і відповідає обставинам справи. Наказом Державної аудиторської служби України №86 від 23.04.2018 затверджено форму висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі- Порядок). Пункт 1 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі №86 від 23.04.2018 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення (пункт 3 цього розділу). Посилання позивача про нечіткість висновку суб`єкта владних повноважень є необґрунтованим, а відповідачем було зазначено конкретні порушення при здійсненні публічної закупівлі. Таким чином відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24квітня 2021 року по справі №260/2276/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 16.09.2021.