Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/1409/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/1409/21 Головуючий у 1-й інстанції: Вольська-Тонієвич О.В. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 15 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : в березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з адміністративним позовом до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Буковинської митниці Держмитслужби Терещука Ю.В. від 04 березня 2021 року у справі про порушення митних правил №0139/40800/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та закриття провадження у справі. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 червня 2021 року позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Буковинської митниці Дежмитслужби Терещука Ю.В. від 04 березня 2021 року у справі про порушення митних правил №0139/40800/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та повернуто справу на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що постанова у справі про порушення митних правил №0139/40800/21 від 04 березня 2021 року прийнята на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити в мотивувальній частині, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 30 січня 2021 року о 16:10 год. на територію п/п "Порубне-Сірет" в зону митного контролю в`їхав автомобіль марки "OPEL VIVARO", р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , який слідував з України до Румунії у приватних справах. До митного контролю громадянин ОСОБА_1 подав закордонний паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_2 , виданий 11.09.2018 поліцією м.Сучава, на ім`я ОСОБА_2 . Згідно з інформацією, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЕАІС, у позивача наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_3 . Під час митного контролю встановлено, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією й тією ж особою. При цьому встановлено, що 20.12.2020 ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в митному режимі "тимчасове ввезення терміном до одного року" транспортний засіб марки "OPEL VIVARO", країна реєстрації Нідерланди, р.н.з. НОМЕР_1 , 2009 року випуску, з паспортним документом громадянина Румунії на ім`я ОСОБА_2 . 30 січня 2021 року старший інспектор відділу митного оформлення №1 м/п "Вадул-Сірет" Буковинської митниці Держмитслужби України Чекашкіна М.П. склала відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил за ст.485 МК України (№0139/40800/21) (а.с.46-48). 04 березня 2021 року заступник начальника Буковинської митниці Дежмитслужби Терещук Ю.В. прийняв постанову №0139/40800/21, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 337595,82 грн (а.с.86-89). Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як громадянин України при ввезенні на територію України автомобіля марки "OPEL VIVARO", р.н.з. НОМЕР_4 повинен був сплатити передбачені законодавством митні платежі. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції по суті позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України (далі - МК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Згідно з п.1 ст. 377 МК України товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України. Відповідно до ч.2 ст.380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами. Згідно з п.3 ч.1 ст.292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму. Судом встановлено, що маючи статус "резидента", для перетину митного кордону на транспортному засобі марки "OPEL VIVARO", р.н.з. НОМЕР_1 , позивач використовував паспортний документ громадянина Румунії № НОМЕР_2 , виданий на його ім`я. Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном. Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України", якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Відповідно до пп. "в" п. 33 ч.1 ст. 4 МК України визначено, що нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України. Таким чином, для того щоб особа вважалася нерезидентом, вона повинна відповідати певним критеріям характерним для нерезидентів України, а саме мати статус (бути) іноземцем чи особою без громадянства, або бути громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України. Згідно з п. 45 ч.1 ст. 4 МК України, постійне місце проживання - місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов`язків або зобов`язань за договором (контрактом). Згідно з довідкою Горбівського старостинського округу №2 Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №17 від 12.02.2021, копія якої міститься в матеріалах справи про порушення митних правил №0139/40800/21 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 (а.с.61-62). Відповідно до листа Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання АДРЕСА_1 ; дозволу на виїзд на постійне місце проживання з України не отримував, інформація про його вихід з громадянства України відсутня (а.с.65). При цьому позивач не надав суду докази, які підтверджують факт його постійного проживання за кордоном. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у правових відносинах з Україною ОСОБА_1 визнається громадянином України та має статус резидента. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що позивач, як громадянин України, при ввезенні на територію України транспортного засобу, був зобов`язаний сплатити передбачені законодавством митні платежі. Отже, надаючи паспорт громадянина Румунії при тимчасовому ввезенні на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації, позивач діяв з метою ухилення від сплати митних платежів, чим порушив вимоги ст.485 Митного кодексу України. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо правильного визначення суми штрафу, колегія суддів виходить з наступного. Згідно зі ст.485 МК України розмір штрафу обчислюється від несплаченої суми митних платежів. Таким чином, визначення розміру митних платежів безпосередньо впливає на правильність обчислення розміру санкції за правопорушення, передбачене ст.485 МК України. Відповідно до п. 27 ст. 4 МК України митні платежі складаються з мита, акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції). Пунктом 1 ч. 1 ст. 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Ставки акцизного податку визначені статтею 215 ПК України залежно від об`єму двигуна та року випуску автомобіля. Згідно з положеннями Закону України "Про митний тариф України" розмір ввізного мита визначається за встановленими цим Законом ставками в процентному відношенні від митної вартості. Базою оподаткування податком на додану вартість згідно з статтею 188 ПК України буде договірна вартість товару з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Відповідно до пункту 189.3 статті 189 ПК України ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається: для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб`єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону. Отже, для визначення розміру митних платежів, що підлягали сплаті при ввезенні на територію України автомобіля марки "OPEL VIVARO", р.н.з. НОМЕР_1 , митний орган зобов`язаний визначити митну вартість вказаного автомобіля. З матеріалів справи встановлено, що розмір митних платежів визначений на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження №29 від 10.02.2021, складеного СП "Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру", згідно з яким вартість автомобіля "OPEL VIVARO", реєстраційний номер №с- транзит, що ввозиться на митну територію України, на момент дослідження, становить 2430 євро (а.с.70-73). Згідно з ч.1 ст.515 МК України експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Відповідно до ч.1 ст.516 МК України визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта. З матеріалів справи встановлено, що товарознавчу експертизу щодо митної вартості автомобіля "OPEL VIVARO", країна реєстрації Нідерланди, державний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску, призначено постановою головного державного інспектора відділу провадження у справах про ПМП Буковинської митниці Держмитслужби В.Жижія від 01.02.2021 (а.с.67-68). Відповідно до ч.2 ст.515 МК України експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи. Ч.5 ст.515 МК України передбачено, що висновок експерта не є обов`язковим для посадової особи митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разі незгоди цієї особи з висновком експерта у постанові, яка виноситься у справі, повинно міститися обґрунтування такої незгоди. Таким чином, автотоварознавча експертиза, призначена в порядку МК України, не є судовою експертизою, а отже на висновок експерта, складений за наслідками такої експертизи не поширюються вимоги ст.101 КАС України, зокрема щодо зазначення у висновку про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Згідно з ч.1 ст.104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відповідно до ч.6 ст.104 КАС України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Разом з тим, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №29 від 10.02.2021 підготовлено не для подання до суду, а в порядку, передбаченому МК України в межах розгляду справи про порушення митних правил. Отже, положення ст.104 КАС України не застосовуються до експертиз, призначених в порядку МК України. З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції необґрунтовано застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, оскільки вказані висновки Верховного Суду стосуються висновку експерта, підготовленого на замовлення учасника справи для подання до суду. При цьому МК України не містить вимог про зазначення у висновку експерта інформації щодо попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано відхилив висновок експертного автотоварознавчого дослідження №29 від 10.02.2021 з підстав відсутності інформації про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Відповідно до п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) (далі - Методика) технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Отже, визначення вартості автомобіля без його огляду особисто експертом можливе тільки за рішенням митного органу. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №29 від 10.02.2021 (а.с.70-73) огляд ТЗ не проводився. Водночас, в постанові про призначення товарознавчої експертизи від 01.02.2021 не вказано про те, що експерту доручено оцінити автомобіль на підставі наданих матеріалів без проведення особистого огляду. Таким чином, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №29 від 10.02.2021 складено з порушенням п.5.1 Методики. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що з метою визначення розміру штрафу вартість автомобіля марки "OPEL VIVARO", р.н.з. НОМЕР_1 , слід визначати станом на 20.12.2020, натомість згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження вартість автомобіля визначено на момент дослідження, тобто 10.02.2021. Зважаючи на вказані вище невідповідності, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №29 від 10.02.2021 (а.с.70-73) не може бути прийнятий в якості доказу, що підтверджує митну вартість автомобіля марки "OPEL VIVARO", р.н.з. НОМЕР_1 . Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів правильність обчислення суми штрафу, застосованого до ОСОБА_1 відповідно до ст.485 МК України. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність повернення справи про порушення митних правил на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби. Разом з тим, висновки суду першої інстанції в частині застосування до висновку експертного автотоварознавчого дослідження положень ст.101 КАС України частково не ґрунтуються на положеннях чинного процесуального законодавства. Зважаючи на вищенаведене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в мотивувальній частині. Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для зміни рішення є рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби задовольнити частково. Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил змінити. В іншій частині рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.