Постанова Сумський апеляційний суд № 589/3195/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2021 року м.Суми Справа №589/3195/20 Номер провадження 22-ц/816/1274/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Яковця Євгенія Олександровича на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Шульги В.О., в приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року громадянин Німеччини ОСОБА_1 звернувся до суду за допомогою засобів поштового зв`язку з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивує тим, що 07 вересня 2017 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. Спільне життя з відповідачкою не склалося. Відсутнє порозуміння та повага один до одного, різні погляди на життя, відсутні спільні інтереси. Вважає, що сім`ю зберегти неможливо. Вони тривалий час проживають окремо. Шлюбні відносини фактично припинені. Вважає, що подальше спільне життя та перебування у шлюбі неможливе. Посилаючись на вказані обставини, просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 вересня 2017 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис № 1189. Роменський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 06 травня 2021 року позов задовольнив. Розірвав шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 вересня 2017 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис № 1189. В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Яковець Є.О., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю. Зазначає, що суд не з`ясував думку відповідачки щодо збереження шлюбу, яка в свою чергу бажає зберегти шлюб з позивачем та створену ними сім`ю, бажає продовжити спільне життя, а тому ухвалене рішення порушує її права. Від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Решетова В.В. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Наголошує на тому, що позивач категорично заперечує щодо примирення, сторони намагалися примиритися, проте це не дало жодного результату. Сім`ї фактично не існує, позивач та відповідач проживають окремо. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для розірвання шлюбу відповідно до ст. 112 СК України. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що з 07 вересня 2017 року сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі (а. с. 4). При зверненні до суду з даним позовом позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося. Відсутнє порозуміння та повага один до одного, різні погляди на життя, відсутні спільні інтереси. Фактично шлюбні відносини припинені. Вони тривалий час проживають окремо. Вважає, що сім`ю зберегти неможливо. Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом. Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Згідно ст. ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя і якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу. Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. З матеріалів справи вбачається, що звернувшись до суду з вказаним позовом позивач наполягав на його задоволенні. Також у заяві поданій апеляційному суду через представника адвоката Решетова В.В. позивач зазначає, що категорично заперечує щодо примирення, і сім`ї фактично не існує. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість збереження шлюбу та наявності підстав для його розірвання. Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об`єктивну недоступність для оточуючих, покладення в ухваленому рішенні обов`язку збереження сім`ї на одного з подружжя при наявності на це його категоричного заперечення, не можна визнати законним та обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 24, 55, 56 СК України. За таких обставин, враховуючи, що з часу звернення ОСОБА_1 до суду з вказаним позовом минув вже один рік, і позивач не бажає продовжувати шлюбні стосунки, відтак колегія суддів вважає збереження шлюбу неможливим. Аргументи відповідачки про можливість збереження сім`ї є необґрунтованими та недоведеними. Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367; 369; 374 ч.1 п.1; 375; 381; 382 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Яковця Євгенія Олександровича залишити без задоволення. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Т.А. Левченко Судді: О.І. Собина С.С. Ткачук