Постанова 4816 № 585/3059/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2023 року м.Суми Справа №585/3059/22 Номер провадження 22-ц/816/1040/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Меньком Дмитром Дмитровичем, на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 лютого 2023 року у складі судді Цвєлодуб Г.О., ухваленого в м. Ромни Сумської області, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання, в с т а н о в и в : У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на її утримання на період навчання у розмірі 4000 грн щомісячно і до закінчення нею навчання, тобто по 30 червня 2024 року включно. Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач є її батьком. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 жовтня 2010 року у справі № 2-2403/2010 р. шлюб між її батьками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який був зареєстрований 18 жовтня 2003 року, розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати ОСОБА_5 померла. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка досягла повноліття. Вона навчається в Комунальному закладі Сумської обласної ради «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М.І. Ситенка» з 01 вересня 2021 року за денною формою навчання. Відповідач дітей не має, працездатний, не хворіє, непрацездатних осіб на утриманні не має, працює в ПрАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина», а тому, на думку позивачки, має можливість сплачувати аліменти на її утримання у розмірі 4000 грн. Посилаючись на вказані обставини, просить позов задовольнити. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 лютого 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн щомісячно, починаючи стягнення з 28 листопада 2022 року на період навчання, тобто до 30 червня 2024 року включно. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню. Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині визначення розміру аліментів та в частині розподілу судових витрат, ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Менька Д.Д. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне встановлення обставин справи, просить змінити рішення в частині визначення розміру аліментів та в частині розподілу судових витрат, а саме просить стягувати з нього аліменти на утримання позивачки у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн щомісячно. Апеляційну скаргу мотивує тим, що позивачка навмисно приховала від суду той факт, що на утриманні та вихованні відповідача знаходиться неповнолітня дитина - ОСОБА_6 , 2017 року народження. Крім того, приховала обставину того, що після смерті матері вона отримує пенсію по втраті годувальника, отримувачем якої до повноліття позивачки, був відповідач. Відтак, сукупний дохід позивачки з розрахунку отримуваної нею стипендії в розмірі 1652 грн та пенсії по втраті годувальника в розмірі 1736,47 грн становить 3388,47 грн, а не 1652 грн, як вона посилається. Його середньомісячний розмір заробітної плати за останній рік становить 8284 грн. За рахунок отримуваної заробітної плати він забезпечує себе та утримує свою неповнолітню дитину ОСОБА_6 , 2017 року народження, несе витрати на комунальні послуги, харчування та на інші побутові витрати. Стягнення аліментів у визначеному судом розмірі 4000 грн буде для відповідача надмірним тягарем. Вказує, що під час перебування у шлюбі з матір`ю позивачки за спільні сумісні кошти була придбана квартира АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована за колишньою дружиною відповідача, після смерті якої позивачка успадкувала вказану квартиру, а відповідач відмовився від своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя на користь дочки. Тобто позивачка забезпечена власним житлом. На думку відповідача, з врахуванням його матеріального стану, рівня матеріального забезпечення позивачки, а також тієї обставини, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, достатнім та обгрунтованим буде стягнення з нього аліментів у розмірі 1000 грн щомісячно до закінчення нею навчання. Наголошує на тому, що позивачка не повідомила суду адресу його фактичного місця проживання, хоча достеменно її знала, а тому він не брав участі у розгляді справи та не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Від ОСОБА_2 до апеляційного суду надійшло звернення, зміст якого свідчить про те, що це фактично відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення законним та обгрунтованим; таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права; просить справу розглянути без її участі, а рішення суду - залишити без змін. Вказує на те, що після досягнення повноліття жодної допомоги від батька вона не отримувала. Крім того, у неї залишилася на утриманні сестра ОСОБА_7 , 21 березня 2012 року, яка також потребує допомоги і про яку вона піклується. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є батьком позивачки - ОСОБА_2 (а.с. 8). Батьки позивачки перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 жовтня 2003 року. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 жовтня 2010 року у справі № 2-2703/2010 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 9). Мати позивачки 26 лютого 2011 року зареєструвала шлюб зі ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с. 26). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 померла (а.с. 10). На даний час ОСОБА_2 досягла повноліття та навчається в Комунальному закладі Сумської обласної ради «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М.І. Ситенка» з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2024 року за денною формою навчання (а.с. 11). Розмір отримуваної стипендії склав: з січня 2022 року по квітень 2022 року - 1510 грн щомісячно, травень-червень 2022 року - 1652,85 грн щомісячно (а.с. 12). Крім того, ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області і отримує пенсію по втраті годувальника на двох утриманців. Розмір пенсії з квітня по червень 2022 року склав 1736,47 грн щомісячно, липень 2022 року - 1740,19 грн, серпень-листопад 2022 - 1792,14 грн, грудень 2022 року - лютий 2023 року - 1795,11 грн, березень-червень 2023 року - 1845,11 грн (а.с. 78). Відповідач ОСОБА_3 має на утриманні малолітню дитину - дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 57). Він перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області та отримував пенсію по втраті годувальника на ОСОБА_2 з 11 червня 2020 року по 31 березня 2022 року в розмірі 1736,47 грн (а.с. 58). Ємець має постійну роботу, з 25 травня 2009 року працює оператором верстатів з програмним керуванням в ПрАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина». Згідно довідки про заробітну плату та інші прибутки за період з травня 2022 року по квітень 2023 року йому було нараховано 124 751,62 грн заробітної плати, виплачено - 99 400,82 грн (а.с. 57, на звороті). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з матеріального становища позивачки та відповідача. Крім того, вказав, що навчання, крім побутових витрат, також потребує значних коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного віділення коштів на харчування та транспорт. Відтак, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на період навчання в розмірі 4000 грн щомісячно. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про наявність підстав для задоволення позову. Зокрема, відповідно до статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Частиною 1 статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Як передбачено частиною 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: -стан здоров`я та матеріальне становище дитини; -стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; -наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; -наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; -доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; -інші обставини, що мають істотне значення. Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання на період навчання. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги. З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатним, має постійне місце роботи, отримує стабільний дохід. В свою чергу позивачка отримує пенсію по втраті годувальника, розмір якої станом на червень 2023 року становить 1845,11 грн. Позивачка навчається на денній формі навчання, що позбавляє її можливості працевлаштуватися на повний робочий день. Стосовно отримуваної нею стипендії, колегія суддів зауважує, що стипендія не є стабільним доходом, оскільки залежить від результатів навчання студента. Дійсно на утриманні відповідача є ще одна дитина - дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте вказана обставина не свідчить, що він не може сплачувати аліменти в заявленому розмірі. Крім того, колегія суддів враховує, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Проте, в даній справі, враховуючи, що мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 позбавлена можливості отримувати утримання від матері, а отримувана нею пенсія по втраті годувальника у розмірі 1845,11 грн в повній мірі не може забезпечувати її матеріальні потреби. Зазначені обставини, враховуючи загальновідомі факти щодо вартості проїзду, продуктів харчування, одягу та навчальних матеріалів, не підлягають доведенню. З врахуванням наведених обставин справи, колегія суддів погоджується з розміром присуджених до стягнення аліментів на період навчання в розмірі 4000 грн щомісячно. Стосовно доводів апеляційної скарги, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, колегія суддів зауважує, що ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки про час та місце розгляду справи направлялися відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання (а.с. 19). До суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв`язку 02 лютого 2023 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 3) ч. 7 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки. Отже, порушень судом першої інстанції норм процесуального права колегією суддів не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги, за встановлених обставин, не впливають на висновки суду по суті спору. Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Меньком Дмитром Дмитровичем, залишити без задоволення. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: Ю. О. Філонова В. Ю. Рунов