Ухвала КЦС ВС № 2-2056/11

Ухвала 16 вересня 2021 року м. Київ справа № 2-2056/11 провадження № 61-10751ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кириченко Галина Володимирівна, на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 28 березня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ВСТАНОВИВ: 26 червня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кириченко Г. В., із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору. Як випливає з матеріалів касаційного провадження копію ухвали Верховного Суду від 14 липня 2021 року надіслано представнику заявника на вказану в касаційній скарзі адресу засобами поштового зв`язку та вручено 26 липня 2021 року. Строк виконання ухвали сплив 05 серпня 2021 року. Станом на 16 вересня 2021 року заявник вказані в ухвалі Верховного Суду від 14 липня 2021 року недоліки не усунув, в Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутня інформація про надходження матеріалів на виконання ухвали, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Golder v. the United Kingdom» (Голдер проти Сполученого Королівства) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року). Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Тому касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кириченко Г. В., підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кириченко Галина Володимирівна, на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 28 березня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2021 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко