Постанова 4876 № 912/3034/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.09.2021 року м.Дніпро Справа № 912/3034/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О., при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г. представники сторін: від позивача: Гриценко Ю.В. адвокат, ордер серія ЗП № 111056 від 08.02.2021 р.; інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2020, ухвалене суддею Коваленко Н.М., м. Кропивницький, повний текст якого підписаний 18.12.2020, у справі №912/3034/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер", м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни, м. Кропивницький за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_1 , м. Кропивницький

2. ОСОБА_2 , м. Кропивницький про заборону використання знаків для товарів та послуг ВСТАНОВИВ: Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020 у справі №912/3034/19 задоволено заяву №б/н від 04.12.2020 представника Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни адвоката Шаповалова Д.В. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" на користь Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни 12 500 грн витрат на правничу (правову) допомогу. Не погодившись із додатковим рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез"ясування обставин справи, недоведеність обставин справи, які суд визнав встановленими, зокрема, зазначаючи про відсутність посилань у першій заяві по суті справи відповідача на орієнтовний (попередній) розрахунок таких витрат, не направлення заяви про розподіл судових витрат позивачу, не підтвердження доказами розміру таких витрат, просить додаткове рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову відповідачу у стягненні витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції. Так, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що представник відповідача не довів письмовими доказами, що відповідач зазнала витрати на правничу допомогу, в розмірі 12 500 грн. Позивачу та його представнику, відповідач не надав жодного доказу, у підтвердження витрат на правничу допомогу, навіть заява про стягнення правничих витрат не направлялася відповідачем позивачу, тому і не могла бути ним отримана. Наголошує, що відповідач у відзиві (перша заява по суті від відповідача) не зазначив про витрати на правничу допомогу, не вказав їх розмір та склад, тому суд першої інстанції мав би відмовити відповідачу у стягненні правничих витрат на підставі ст.124 ГПК України. Апелянт вказує, що Відповідач не надав суду та позивачу акту приймання-передачі наданої адвокатом правничої допомоги (наданих послуг), не надав розрахунку правничих витрат, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для встановлення обсягу та вартості правничої допомоги, а значить і для задоволення вимоги відповідача. Звертає увагу суду, що не надання відповідачем вказаних доказів, на підтвердження співррозмірності гонорару складності справи та досвіду адвоката, виключає можливість застосування судом першої інстанції принципу обґрунтованості розміру правничих витрат і протирічить припису ч.5 ст.129 ГПК України та матеріальним приписам ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Зауважує, що витрати відповідача (а не прибутки адвоката), мали бути підтверджені відповідачем видатковим касовим ордером, за підписами керівника та головного бухгалтера, або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням. Натомість, на підтвердження правничих витрат (як вказано в оскаржуваному рішенні), відповідач надав суду першої інстанції довідку адвоката, про начебто отримання ним гонорару, в розмірі 12 500 грн., а доказів саме витрат відповідача ФОП Колісник К.С., а не прибутку адвоката, в розмірі 12 500 грн., суд першої інстанції та інші учасники справи не отримували. Констатує, що позивач не визнає вказані в додатковому рішенні суду першої інстанції докази про направлення заяви відповідача позивачеві, оскільки не отримав заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу та доказів до цієї заяви, тому був позбавлений права на заперечення стосовно стягнення правничих витрат та/або їх розмір. Відповідач у справі - Фізична особа-підприємець Колісник Катерина Сергіївна, у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилається на відповідність оскаржуваного додаткового рішення господарського суду нормам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, зазначає, що доводи Позивача щодо не направлення йому доказів понесених судових витрат спростовується наявними матеріалами справи, зокрема, в матеріалах справи № 912/3034/19 міститься витяг з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 30.10.2019 доданий разом з позовною заявою Позивачем згідно якого електронною адресою ТОВ "Мархолдер" є Z42772934@GMAIL.COM За вказаною адресою представником ФОП Колісник К.С. направлявся відзив на позовну заяву, докази чого містяться в матеріалах цієї справи. До відзиву на позовну заяву, як того вимагає ГПК України, було долучено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу (правову) допомогу відповідно до договору б/н від 28.11.2019, укладеного між ФОП Колісник К.С. та адвокатом Шаповаловим Д.В. У вказаному попередньому (орієнтовному) розрахунку зазначено, що ФОП Колісник К.С. фактично сплачено за надання правничої (правової) допомоги адвокатом Шаповаловим Д.В. у справі № 912/3034/19 станом на 28.11.2019 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень. До проголошення рішення 04.12.2020 у справі № 912/3034/19 представником ФОП Колісник К.С. суду засобами електронного зв`язку направлено заяву про розмір судових витрат по справі № 912/3034/19, зазначено, що докази на обґрунтування судових витрат по справі будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. 08.12.2020 суду направлено клопотання про залучення до матеріалів справи № 912/3034/19 доказів на підтвердження понесених судових витрат з доказами направлення Позивачу. В додатку до клопотання суду надано копію довідки про сплату гонорару ФОП Колісник К.С. на користь адвоката Шаповалова Д.В. та договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 28.11.2019. Вказане клопотання з додатками направлено Позивачу на електронну адресу Z42772934@GMAIL.COM, що зазначена в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 30.10.2019. Таким чином, відповідач вважає доводи Позивача щодо необізнаності у наявності в матеріалах справи № 912/3034/19 доказів на підтвердження витрат на надання ФОП Колісник К.С. правничої (правової) допомоги у даній справі безпідставними і пов`язаними виключно з процесуальною безвідповідальністю представника Позивача та зловживанням процесуальними правами. З підстав того, якими доказами підтверджуються витрати на правничу (правову) допомогу, а також співмірності таких витрат звертає увагу на існування усталеної судової практики, якій суд апеляційної інстанції може надати самостійну оцінку. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2021 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді - Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою позивача на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2020; розгляд апеляційної скарги призначений на 10.02.2021 на 11:10 годину; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань. Ухвалою від 22.01.2021 задоволено клопотання відповідача та вирішено здійснювати розгляд справи в режимі відеоконференції з Господарським судом Кіровоградської області. Ухвалою від 26.01.2021 задоволено клопотання позивача та вирішено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції з Запорізьким апеляційним судом. Ухвалою від 01.02.2021 Фізичній особі-підприємцю Колісник К.С. продовжено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою від 10.02.2021 відкладено розгляд скарги на 25.02.2021, 17.03.2021, 14.04.2021, 14.04.2021. Ухвалою від 14.04.2021 у справі №912/3034/19 призначено додаткову судову експертизу об"єктів інтелектуальної власності, у зв"язку з чим зупинено провадження у справі по розгляду апеляційних скарг позивача та третьої особи-1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020. З урахуванням незавершеного розгляду апеляційних скарг учасників процесу на основне рішення, колегія суддів констатує, що неможливо визначитись із законністю додаткового рішення у справі, яке є наслідком розподілу судових витрат у справі, в тому числі на правову допомогу, за результатом вирішення спору по суті, тому ухвалою суду від 14.04.2021 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою на додаткове рішення господарського суду. 19.07.2021 Науково-дослідним центром судових експертиз з питань інтелектуальної власності до Центрального апеляційного господарського суду повернуто справу № 912/3034/19 без виконання експертизи через неоплату вартості її проведення відповідачем. Ухвалою суду від 28.07.2021 провадження у справі за апеляційними скаргами позивача та третьої особи-1 поновлено, її розгляд призначений на 01.09.2021 на 11:00 годину. Ухвалою суду від 01.09.2021 провадження у справі за апеляційною скаргою позивача поновлено, її розгляд призначений на 01.09.2021 на 11:20 годину. В судовому засіданні 01.09.2021 за скаргами позивача та третьої особи-1 на рішення господарського суду від 04.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частину. При цьому представники відповідача та третьої особи-1, які були присутні в цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка проводилась із Господарським судом Кіровоградської області не почули, що відбудеться також засідання з розгляду скарги позивача на додаткове рішення суду та покинули зал судових засідань. В зв"язку з викладеним, колегія суддів визначилась про необхідність відкладення розгляду апеляційної скарги позивача на додаткове рішення суду на 09.09.2021, про що постановлено відповідну ухвалу. В судовому засіданні 09.09.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошена вступна та резолютивна частини постанови у даній справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "Маркхолдер" (далі - Позивач) до Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни (далі - Відповідач) про заборону використання знаків для товарів та послуг з вимогою заборонити ФОП Колісник К.С. використання торгового знаку, шляхом здійснення демонтажу вивіски з позначенням "УКРЗОЛОТО" за адресою розташування ювелірного магазину (м. Кропивницький, вул. Чміленка, буд. 24 (ТЦ-Фуршет). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про незаконне використання ФОП Колісник К.С. торгового знаку "УКРЗОЛОТО" за місцем здійснення господарської діяльності шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину, що розташовується в місті Кропивницькому за адресою: вул. Чміленка, буд. 24 (ТЦ-Фуршет), оскільки відповідачем не укладено відповідних ліцензійних договорів з власником знаку - ТОВ "Маркхолдер". Ухвалою від 05.11.2019 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3034/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 03.12.2019. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи. Зокрема, визначив, що позивач має право у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву надати відповідь на відзив, що має відповідати вимогам ч. 3-6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. 28.11.2019, в межах встановленого строку, відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву №б/н від 28.11.2019, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Маркхолдер" та стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати у зв`язку з наданням правничої (правової) допомоги у розмірі 12 500,00 грн. До господарського суду 03.12.2019 Позивачем подано клопотання №7700/7 від 28.11.2019 про залучення до участі у справі співвідповідача - Фізичну особу-підприємця Яворську Марину Дмитрівну (далі - ФОП Яворська М.Д.). Клопотання позивача обґрунтовано тим, що під час виходу за місцем розташування ювелірної крамниці юрисконсультом ТОВ "Маркхолдер" встановлено, що станом на 06.11.2019 у ювелірному магазині за адресою: м. Кропивницький, вул. Чміленка, буд. 24, що розташовується у приміщенні ТЦ "Фуршет", господарську діяльність з продажу ювелірних виробів здійснює ФОП Яворська Д.М., на підтвердження чого складено Акт фіксації. В підтвердження фактів неправомірного використання ФОП Яворською Д.М. позначення "УКРЗОЛОТО" у її господарській діяльності позивач надав копії товарного чеку від 08.11.2019 та розрахункової квитанції 002701. Ухвалою від 03.12.2019 господарський суд клопотання №7700/7 від 28.11.2019 ТОВ "Маркхолдер" про залучення до участі у справі співвідповідача - ФОП Яворської М.Д. задовольнив. Залучив до участі у справі співвідповідача - ФОП Яворську М.Д. 19.12.2019 позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив №7900/5 від 18.12.2019 з вимогою позов задовольнити у повному обсязі. Ухвалою від 21.01.2020 господарський суд призначив експертизу об`єктів інтелектуальної власності у справі №912/3034/19. У зв`язку з надходженням клопотання експерта, господарський суд ухвалою від 11.02.2020 поновив провадження у справі, призначив до розгляду у судовому засіданні клопотання експерта та зупинив провадження у справі. Ухвалою від 12.03.2020 господарський суд поновив провадження у справі. За результатами підготовчого засідання 12.03.2020 господарський суд, зокрема, клопотання експерта про надання додаткових матеріалів задовольнив, зупинив провадження у справі та направив матеріали справи №912/3034/19 Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для виконання. 30.06.2020 до господарського суду надійшов висновок експертів від 19.06.2020 №3618/20-53/16074/20-53 за результатами проведення комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності в господарській справі №912/3034/19. 10.04.2020 до господарського суду надійшла заява від 07.04.2020 за підписом громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у якій заявники просять залучити їх, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до участі у розгляді справи 912/3034/19 в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ФОП Колісник К.С. та ФОП Яворська М.Д. Ухвалою від 10.07.2020 господарський суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалою від 11.08.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/3034/19 до судового розгляду по суті на 13.10.2020 на 12:00 год. Явку повноважних представників учасників в засідання суду обов`язковою не визнавав. 12.10.2020 до суду надійшли пояснення №б/н від 12.10.2020 за підписом представника третьої особи - ОСОБА_1 - Захарченка І.В., у яких містяться вимоги: - відмовити по справі №912/3034/19 в задоволенні позову повністю; - викликати для надання усних роз`яснень по висновку від 19.06.2020 експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Климову Наталію Борисівну та Ракову Аліну Олександрівну. У судовому засіданні представник третьої особи підтримав свої пояснення та клопотання про виклик експерта. Ухвалою від 13.10.2020 господарський суд пояснення №б/н від 12.10.2020 третьої особи - ОСОБА_1. залишив без розгляду. Оголосив перерву у судовому засіданні до 29.10.2020 - 15:30 год. Позивачем 22.10.2020 електронною поштою (з КЕП) направлено до суду заяву №б/н від 13.10.2020 про розподіл судових витрат з відповідними вимогами та письмове пояснення №б/н від 13.10.2020. Судове засідання, призначене на 29.10.2020, не відбулось у зв`язку з тим, що суддя Коваленко Н.М., в провадженні якої перебуває дана справа з 26.10.2020 по 10.11.2020 включно була тимчасово непрацездатна. Ухвалою від 13.11.2020 господарський суд судове засідання призначив на 11:00 - 03.12.2020 До господарського суду 02.12.2020 надійшло клопотання №б/н від 02.12.2020 відповідача з вимогами: - витребувати в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2) копію заяви про реєстрацію авторського права на твір "Твір образотворчого мистецтва "Зображення логотипу "УКРЗОЛОТО", на підставі якої було видано Свідоцтво №68218 від 11.10.2016 та копію примірника твору (кольорове зображення, якщо твір зареєстровано у кольорі). - призначити експертизу об`єктів інтелектуальної власності у справі №912/3034/19. - проведення експертизи доручити Науково - дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26). - на вирішення експерта поставити наступне питання: Чи є зображення "УКРЗОЛОТО", яке розташоване в торгівельному центрі "Фуршет" за адресою: м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 24, відтворенням твору образотворчого мистецтва у вигляді "Зображення логотипу "УКРЗОЛОТО" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір №68218 від 11.10.2016?, з обґрунтуванням підстав звернення з таким клопотанням. Ухвалою від 03.12.2020 господарський суд клопотання №б/н від 02.12.2020 відповідача залишив без задоволення. До господарського суду 29.10.2020 надійшли клопотання №б/н від 29.10.2020 та №б/н від 03.12.2020 третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів гр. ОСОБА_1 з вимогами: - викликати для надання усних роз`яснень по висновку від 19.06.2020 експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Климову Наталію Борисівну та Ракову Аліну Олександрівну; - витребувати в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2) копії заяви про реєстрацію авторського права на твір "Твір образотворчого мистецтва "Зображення логотипу "УКРЗОЛОТО", на підставі якої було видано Свідоцтво №68218 від 11.10.2016 та копії примірника твору (кольорове зображення, якщо твір зареєстровано у кольорі) в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України; - призначити експертизу об`єктів інтелектуальної власності у справі №912/3034/19; - проведення експертизи доручити Науково - дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26); - на вирішення експерта поставити наступне питання: Чи є зображення "УКРЗОЛОТО", яке розташоване в торговельному центрі "Фуршет" за адресою: м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 24, відтворенням твору образотворчого мистецтва у вигляді "Зображення логотипу "УКРЗОЛОТО" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір №68218 від 11.10.2016?; - витребувати в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2) копію заяви про реєстрацію авторського права на твір "Твір образотворчого мистецтва "Зображення логотипу "УКРЗОЛОТО", на підставі якої було видано Свідоцтво №68218 від 11.10.2016 та копію примірника твору (кольорове зображення твору), з обґрунтуванням підстав звернення з такими клопотаннями. Ухвалою від 03.12.2020 господарський суд клопотання №б/н від 29.10.2020 третьої особи 1. залишив без задоволення. Клопотання №б/н від 03.12.2020 третьої особи 1. в частині витребування доказів залишив без задоволення в іншій частині - без розгляду. В засіданні суду 03.12.2020 оголошено перерву до 11:00 - 04.12.2020 з повідомленням про таку перерву, зокрема, ФОП Яворської Д.М. та третьої особи 2. телефонограмами. Під час розгляду справи по суті повноважний представник позивача зазначив, що позивач не має вимог до ФОП Яворської Д.М. Ухвалою від 04.12.2020 господарський суд провадження у даній справі в частині вимог до Фізичної особи-підприємця Яворської Марини Дмитрівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) закрив. Від відповідача 04.12.2020, до початку судових дебатів, надійшла письмова заява про розмір судових витрат, за якою в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України ФОП Колісник К.С. заявила, що її судові витрати пов`язані із розглядом справи №912/3034/19 складають витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 12500 грн. та зазначила, що докази на обґрунтування судових витрат по справі №912/3034/19 будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020 у справі №912/3034/19 у задоволенні позову відмовлено. 08.12.2020 на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання №б/н від 08.12.2020 адвоката Шаповалова - представника ФОП Колісник К.С. (з КЕП), у якому останній просить долучити до матеріалів справи №912/3034/19 докази на підтвердження витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 12500 грн та докази направлення клопотання з додатками відповідачу. До клопотання додані Договір про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 28.11.2019, довідка №б/н від 28.11.2019 адвоката Шаповалова Д.В. про отримання ним від Клієнта - ФОП Колісник К.С. гонорару 28.11.2019 у розмірі 12500 грн. Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020 у справі №912/3034/19 задоволено заяву №б/н від 04.12.2020 представника Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни адвоката Шаповалова Д.В. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" на користь Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни 12 500 грн витрат на правничу (правову) допомогу. Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження. Задовольняючи вимоги щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України доведено надання послуг на суму 12500 грн, наслідком чого є задоволення відповідної заяви. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 27.08.2020 у справі №873/2/20, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 та від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18. Відповідно до частин 1 та 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Слід зазначити, що положення статті 124 ГПК України не передбачають прямим процесуальним наслідком, у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відмову у задоволенні такої заяви. Тобто, застосування відповідних положень статті 124 ГПК України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи (подібну позицію наведено у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №904/4058/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18 та від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18). Згідно наявних матеріалів справи, у першій заяві по суті справи - відзиві на позов, відповідач зазначив про розмір судових витрат на правничу допомогу у розмірі 12500 грн та надав попередній (орієнтовний) розмір таких витрат, докази направлення відзиву позивачу (а.с.43-49, т.1). Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги про не зазначення у першій заяві по суті справи розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу). Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19. Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення суду від 04.12.2020 у задоволенні позову ТОВ "Маркхолдер" було відмовлено, відтак, згідно з положеннями п.2 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача. З першою заявою по суті спору відповідачем заявлено про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 12500 грн та надано попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат. 04.12.2020 до початку судових дебатів надійшла письмова заява про розмір судових витрат за якою в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України ФОП Колісник К.С. заявила, що її судові витрати пов`язані із розглядом справи №912/3034/19 складають витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 12500 грн. та зазначила, що докази на обґрунтування судових витрат по справі №912/3034/19 будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. 08.12.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання №б/н від 08.12.2020 адвоката Шаповалова (представника ФОП Колісник К.С. (з КЕП)), у якому останній просив долучити до матеріалів справи №912/3034/19 докази на підтвердження витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 12500 грн та докази направлення клопотання з додатками відповідачу (скріншот електронного листування). До клопотання додані Договір про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 28.11.2019, довідка №б/н від 28.11.2019 адвоката Шаповалова Д.В. про отримання ним від Клієнта - ФОП Колісник К.С. гонорару 28.11.2019 у розмірі 12500 грн. Так, 28.11.2019 між ФОП Колісник К.С. та адвокатом Шаповаловим Д.В. укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до п. 1.1. якого адвокат бере на себе зобов`язання в інтересах Клієнта надавати йому за його дорученням правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а Клієнт зобов`язується сплатити грошову винагороду (гонорар) Адвокату за надання правової допомоги, а також у випадку необхідності, фактичні витрати пов`язані з виконанням цього договору. Адвокат бере на себе виконання наступної правової допомоги: представництво інтересів Клієнта у справі №912/3034/19 в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції з усіма правами передбаченими ГПК України. (п. 2.1.) Згідно з п. 4.1. Договору грошова винагорода (гонорар) за даним договором попередньо встановлюється у розмірі 12500 грн на підтвердження чого складається попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу (правову) допомогу, що є невід`ємною частиною цього договору. Остаточний розрахунок витрат на правничу (правову) допомогу, з якої формується грошова винагорода (гонорар) Адвоката, складається по виконанню прийнятих на себе зобов`язань Адвокатом, і є невід`ємною частиною цього договору. (п. 4.2.) Відповідно до довідки від 28.11.2019 адвоката Шаповалова Д.В., останній отримав 28.11.2019 від Клієнта - ФОП Колісник К.С. гонорар у розмірі 12500 грн. З огляду на вимоги ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у даному випадку сторони узгодили фіксований розмір гонорару та можливість його збільшення за результатом виконаної роботи адвокатом відповідно до п. 4.2. Договору. Таким чином, з урахуванням визначення договором фіксованого розміру гонорару адвокату, поданих доказів обсягу наданих послуг, що зафіксовано попереднім (орієнтовним) розрахунком цих витрат, підписаним між відповідачем та адвокатом, доказів оплати цих послуг, відсутності клопотання позивача про зменшення витрат, суд першої інстанції задовольнив подану відповідачем заяву. Доводи позивача стосовно того, що відповідачем не наданий акт приймання наданих послуг, відхиляється судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що його складення не передбачено умовами договору від 28.11.2019. Натомість договором передбачений фіксований розмір грошової винагороди адвоката на підтвердження чого складається попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, який підписаний між відповідачем і адвокатом та міститься у справі. Посилання апелянта на те, що відповідачем не надано належних доказів фактичного понесення витрат з огляду на те, що такі витрати мають підтверджуватись або видатковим касовим ордером, або платіжним дорученням, також відхиляються колегією суддів, оскільки законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати саме адвокат - особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, при сплаті клієнтом гонорару, а також не встановлено форму такого документа. Таким чином, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (аналогічна позиція щодо документального підтвердження отримання готівки від клієнта викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 по справі №727/4597/19). Щодо доводів про не надсилання відповідної заяви і доданих до неї доказів позивачу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. До заяви про розмір судових витрат відповідачем подано клопотання про долучення доказів, направлене суду засобами електронного зв"язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису, до якого, в свою чергу, надані докази направлення цього клопотання із відповідними додатками позивачу на його електронну адресу, що розміщена у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 30.10.2019 Z42772934@GMAIL.COM Відповідно до положень частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, копії доказів (крім речових доказів), які подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Згідно з приписами частини 3 статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок", підпункту 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом надіслання відповідних документів, оскільки підтвердженням надання послуг поштового зв`язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Отже, враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкту поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені. Відтак, оскільки склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, порушення заявником свого процесуального обов`язку та ненаправлення іншій стороні копій доказів на підтвердження дійсності понесення на правничу допомогу витрат призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду ознайомитись із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку. При цьому, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/14138/18. Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений відповідно до звичаїв ділового обороту належне відправлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрскої служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладення відповідно до Порядку надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №

270. Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17. Пунктом 26 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Таким чином, опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у поштовому відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником. Відповідна правова позиція, викладене в постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 922/614/19. Відповідно до частини 1, 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України:

1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Як зазначалося вище, Відповідачем в якості доказів надсилання позивачу доказів щодо понесених витрат надано скріншот листування про направлення такого клопотання на електронну адресу позивача, що розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В той же час, поняття офіційна електронна адреса наведено у п.п.5.8 п.5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, яке почне діяти з 05.10.2021 з впровадженням, після публікації у газеті "Голос України" №168 (7668) від 4 вересня 2021 року Вищою радою правосуддя оголошення, функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку. Так, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України. За приписами п.29 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету. За п.37 Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду. Відповідно до ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, з огляду на наведені норми, належними та допустимими доказами направлення відповідних процесуальних документів учасникам процесу в електронному вигляді, в тому числі з доданими до них доказами, стане можливим лише з 05.10.2021 та за допомогою відповідних модулів ЄСІТС. Відтак, подані відповідачем суду 08.12.2020 докази направлення позивачу клопотання (у вигляді скріншот листування електронною поштою) із відповідними додатками понесення витрат на правничу допомогу, є неналежними і недопустимими та безпідставно прийняті судом першої інстанції, що позбавило можливості позивача заперечувати їх дійсність та розмір. Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не спростовують доводи апеляційної скарги в частині недотримання відповідачем процесуальних вимог щодо спрямування на адресу позивача доказів несення витрат на правову допомогу. Колегією суддів враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у додатковій постанові від 21.08.2019 у справі №922/2821/18, згідно з яким у випадку недотримання заявником вимог щодо належного направлення відповідних копій документів іншій стороні, а також у разі ненадання суду доказів підтвердження факту такого надсилання, суд, з огляду на положення статті 80 Господарського процесуального кодексу України, не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви, адже відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про відшкодуванні витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення з цього питання. Місцевий господарський суд не врахував вищенаведені положення статті 80 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи в частині стягнення витрат на правничу допомогу. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у цій справі задоволена апеляційна скарга позивача на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020, рішення у справі скасовано із ухваленням нового про задоволення позову. За приписами п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається в тому числі з резолютивної частини із зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. У мотивувальній частині постанови, зважаючи на задоволення позовних вимог, зазначено що судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на Відповідача. З урахуванням скасування рішення у справі та задоволення вимог позивача, з огляду на вимоги ст.129 ГПК України також підлягає і скасуванню додаткове рішення у справі, яке є похідним від основного. Відповідно до пункту 4 частини 1 та абзацу другого частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Оскільки колегією суддів встановлено неможливість прийняття до уваги доказів, доданих відповідачем разом із клопотанням від 08.12.2020 (а.с.166-171, т.3), колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не доведено належними і допустимими, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами обставини несення ним витрат на правничу допомогу, в зв`язку із чим, заява представника ФОП Колісник адвоката Шаповалова Д.В. від 04.12.2020 про розмір судових витрат , зокрема на правничу допомогу не підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, судова колегія визнає додаткове рішення місцевого господарського суду таким, що підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити. Оскільки при поданні апеляційної скарги на додаткове рішення щодо розподілу судових витрат судовий збір не сплачується, відтак, і не підлягає компенсації позивачу. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер", м. Запоріжжя на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2020 у справі № 912/3034/19 - задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2020 у справі № 912/3034/19 - скасувати. Прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Колісник Катерини Сергіївни, м. Кропивницький про розподіл (відшкодування) судових витрат по справі №912/3034/19 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.09.2021. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя О.В. Березкіна Суддя М.О. Дармін