Постанова 4822 № 727/10515/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 вересня 2021 року м. Чернівці справа № 727/10515/20 провадження 822/839/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Перепелюк І. Б. суддів : Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю. секретар Скрипка С.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 25 червня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Позов обгрунтовано наступним. Сторони з 02.08.2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 05.10.2009 року було розірвано. Від шлюбу у сторін народились діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею. Зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 27.11.2018 року стягнуто аліменти з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання дітей в розмірі 2800 грн. щомісячно, починаючи з 04.07.2018 року і до повноліття дітей. На даний час син ОСОБА_4 є повнолітнім та продовжує навчатися у ДВНЗ «Чернівецький індустріальний коледж» на денній формі навчання та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Вказує, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.07.2018 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належать: земельна ділянка площею 0,6852 га в с.Підгір`я Богородчанського району Івано-Франківської області, земельна ділянка площею 0,079 га в АДРЕСА_1 , житловий будинок по АДРЕСА_1 . Зазначала, що відповідач через Інтернет здає номери в будинку, який іменує садиба «На березі двох річок», де вказує номер свого мобільного телефону та ціну, зокрема одна доба за перший поверх - 450 грн., за другий поверх - 800 грн. Відповідач, крім пенсії по інвалідності, має у власності значні матеріальні активи, отримує хороші доходи від здавання в оренду кімнат не тільки у час зимового гірськолижного відпочинку, а і влітку та восени за ціною від 450-650 грн. до 1800 грн. за одну добу, також здійснює торгово-посередницьку діяльність з реалізації щебеню, кварцового піску, взуття, спортивних лижних курток, штанів, черевиків, шкарпеток, є заможною та матеріально-забезпеченою людиною, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину. Позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , який продовжує навчання у ДВНЗ «Чернівецький індустріальний коледж» в розмірі 5000 грн. щомісячно, на час навчання сина, починаючи з дати подання позову і до досягнення сином 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання. Короткий змісту рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 25 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1400,00 (одна тисяча чотириста) гривень, щомісячно, на користь ОСОБА_1 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення ним 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання, починаючи з 10 грудня 2020 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 840,80грн. Короткий зміст вимог апеляційних скарг В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 25 червня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, постановивши стягувати із відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання в розмірі 5000 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 25 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що відповідач має значний додатковий дохід, крім пенсії по інвалідності, окрім того, проживає в с. Татарові в особняку, окремо від матері, яка отримує пенсію і не перебуває на його утриманні. Відповідач має можливість надавати значну матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину. ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вважає дане рішення таким, що ухвалене із грубим порушенням норм матеріального права, оскільки суд не надав належної оцінки та не врахував обставини справи, а також не вірно застосував норми матеріального права. Зокрема судом не враховано, що позивач має контракт із працедавцем у Німеччині, де працює на постійній основі. Озвучити свої доходи відмовилася. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , просить в апеляційній скарзі ОСОБА_1 відмовити.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували з 02.08.2002 року в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 05.10.2009 року. Від спільного шлюбу у сторін народились двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , та донька ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як вбачається з довідки ЖБК №38 від 09.12.2020 року, діти сторін ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають разом з позивачкою ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 . Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 27.11.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в розмірі 2800 грн. щомісячно, починаючи з 04.07.2018 року і до повноліття дітей. Відповідно до довідки Державного вищого навчального закладу «Чернівецький індустріальний коледж» від 03.12.2020 року, ОСОБА_4 зарахований до числа студентів коледжу наказом №136-с від 25.07.2018 року та дійсно є студентом денного відділення П3 групи курсу ІІІ відділення «Інформаційних технологій, фінансів, маркетингу, туризму» ДВНЗ «Чернівецького індустріального коледжу» Міністерства освіти і науки України. Термін завершення навчання 30.06.2022 року. Згідно довідки про доходи від 01.02.2021 року ОСОБА_4 отримує стипендію, загальна сума якої за період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2021 року становить 6860 грн. Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №606/09-В від 03.07.2020 року, відповідачу ОСОБА_2 нарахована пенсія за період з жовтня 2019 року по липень 2020 року в сумі 39134,40 грн. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам судове рішення відповідає в повній мірі. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що син відповідача потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням, а відповідач спроможний сплачувати аліменти в розмірі 1400грн. щомісячно. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду. Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З довідки Державного вищого навчального закладу «Чернівецький індустріальний коледж» від 03.12.2020 року вбачається, що ОСОБА_4 зарахований до числа студентів коледжу наказом №136-с від 25.07.2018 року та дійсно є студентом денного відділення П3 групи курсу ІІІ відділення «Інформаційних технологій, фінансів, маркетингу, туризму» ДВНЗ «Чернівецького індустріального коледжу» Міністерства освіти і науки України. Термін завершення навчання 30.06.2022 року. Згідно довідки про доходи від 01.02.2021 року, ОСОБА_4 отримує стипендію, загальна сума якої за період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2021 року становить 6860 грн. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються СК України та передбачають обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Згідно зі статтею 201 СК України відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виходячи з цього, сторони, як батьки дитини, повинні спільно вирішувати питання про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини. Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За правилами частини 1 статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)». Згідно з ч.1 ст. 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Такий правовий висновок Верховний Суд виклав в постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 461/6882/16-ц та від 20 травня 2020 року у справі № 635/1139/17. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідач, як батько, зобов`язаний утримувати повнолітнього сина, оскільки останній потребує матеріальної допомоги у зв`язку із навчанням, та має таку можливість, а отже існують правові підстави для стягнення з нього аліментів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України). При розгляді справи, суд першої інстанції дослідивши всі докази по справі, зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, та враховуючи матеріальний стан відповідача визначив аліменти в розмірі 1400грн. Апелянтом ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про спроможність відповідача сплачувати аліменти на повнолітню дитину в розмірі 5000грн. Докази, на які посилається позивач, доводять потреби повнолітньої дитини, яка продовжує навчання в допомозі з боку батьків, проте жодним чином не свідчать про реальну можливість відповідача надавати допомогу в такого розмірі. Доводи апелянта ОСОБА_2 зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин. Такі доводи є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування судового рішення. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 25 червня 2021 року залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 25 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий І.Б. Перепелюк Судді: Н.К. Височанська Н.Ю. Половінкіна