Постанова Донецький апеляційний суд № 243/7107/20

Єдиний унікальний номер 243/7107/20 Номер провадження 22-ц/804/2142/21 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2021 року м. Бахмут справа № 243/7107/20 провадження № 22-ц/804/2142/21 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О., при секретарі Цимбал Д.А., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Горлівська міська рада Донецької області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Горлівської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (суддя Сидоренко І.О.), ухваленого в приміщенні суду в місті Слов`янськ Донецької області, ВСТАНОВИВ: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Горлівської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Останнім зареєстрованим місцем проживання матері був будинок АДРЕСА_2 , а фактично вона проживала разом з позивачем і лікувалась незадовго до смерті у м. Києві. Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру, інформація про наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , відсутня, у зв`язку з чим в іншому порядку крім судового, зазначене питання вирішити неможливо. Просив визначити додатковий строк тривалістю два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої матері ОСОБА_2 . КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2020 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення змінити, виклавши відповідний абзац резолютивної частини оскаржуваного рішення в наступній редакції: «Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк тривалістю в 2 місяці з дня отримання заочного рішення після набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої у будинку АДРЕСА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ». УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ В апеляційній скарзі посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно витлумачив та розглянув його позовну вимогу, оскільки позивач просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини в два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої матері, а не визначити додатковий строк у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Вважає, що цей строк слід рахувати з моменту отримання ним копії заочного рішення по справі за його позовом. Також звертає увагу, що судом не була врахована епідеміологічна ситуація в України, у зв`язку з якою він був позбавлений можливості отримати заочне рішення через карантинні обмеження. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу від Горлівської міської ради Донецької області не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу у його відсутність. Представник відповідача - Горлівської міської ради Донецької області в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Згідно зі Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого 10 серпня 2017 року Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві. Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 17 серпня 1966 року Центрально-Міським районним бюро РАЦС м. Горлівки Донецької області, позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Горлівка Донецької області та його матір`ю є ОСОБА_2 . Померлій ОСОБА_2 за життя на праві власності належала квартира АДРЕСА_3 , 1/2 частина якої належала спадкодавцеві на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 26 лютого 2006 року, а інша 1/2 частина на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 21 липня 1993 року видане відділом приватизації держжитлфонду виконавчого комітету міської ради згідно рішення виконкому № 186 від 07 липня 1993 року, що підтверджується копіями витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10048232 від 10 березня 2006 року, свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 лютого 2006 року, технічного паспорту на наведену квартиру. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ У відповідності з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропустив строк на прийняття спадщини за законом з причин необхідності вчинення дій, пов`язаних зі зверненням до органу державної реєстрації актів цивільного стану, отриманням правовстановлюючих документів на спадкове майно, що знаходились на тимчасово окупованій території, тому був позбавлений можливості здійснювати необхідні дії у встановлені законодавством строки. Дійшовши висновку про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, суд першої інстанції визначив ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого 10 серпня 2017 року Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві. (а.с. 19) Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 17 серпня 1966 року Центрально-Міським районним бюро РАЦС м. Горлівки Донецької області, позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Горлівка Донецької області та його матір`ю є ОСОБА_2 . (а.с. 13) Померлій ОСОБА_2 за життя на праві власності належала квартира АДРЕСА_3 , 1/2 частина якої належала спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 26 лютого 2006 року, а інша 1/2 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 липня 1993 року видане відділом приватизації держжитлфонду виконавчого комітету міської ради згідно рішення виконкому № 186 від 07 липня 1993 року, що підтверджується копіями витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10048232 від 10 березня 2006 року, свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 лютого 2006 року, технічного паспорту на наведену квартиру. (а.с. 21-25) Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи та надані позивачем докази прийшов до висновку про поважність причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті матері. Враховуючи, що рішення суду оскаржує позивач, апеляційний суд переглядає справу у межах доводів його апеляційної скарги, в іншій частині рішення суду не переглядається. В апеляційний скарзі позивач зазначає, що суд невірно визначив початок перебігу додаткового строку, що не відповідає вимогам закону та порушує його права. Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Як роз`яснено у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судовий практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини. Відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Проте як вбачається зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 та оскаржуваного рішення, позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, та визначено позивачу додатковий строк тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний з принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права. Має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Висновки Верховного Суду у постанові від 11.11.2020, справа № 750/262/20. Формулювання резолютивної частини оскаржуваного рішення відповідає вимогам положенням Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України, роз`ясненням пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судовий практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року. Посилання у апеляційній скарзі на ті обставини, що цей строк має відраховуватися із дня отримання позивачем копії судового рішення не ґрунтується на законі. Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Позивач пред`явив позов до суду 14.08.2020 року та у позові просив розглянути справу у його відсутність на підставі наданих документів. Після пред`явлення позову позивач рухом справи у суді не цікавився та лише 27 травня 2021 року звернувся до суду для отримання копії судового рішення. Крім того, відповідно до ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У відповідності з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку залишення оскаржуваного рішення без змін. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його винесення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Я.В. Хейло Судді: О.А. Мірута О.О. Тимченко