Постанова 4804 № 219/9014/20

Єдиний унікальний номер 219/9014/20 Номер провадження 22-ц/804/1958/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 вересня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого-судді Мальованого Ю.М., суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В., за участю: секретаря судового засідання Гладуха О.О., представника позивача Івашової Е.Ю., представника відповідача Маркотенко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судо-вих засідань № 3 цивільну справу № 219/9014/20 за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно Акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення, з апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року (суддя першої інстанції Худіна О.О.),- В С Т А Н О В И В : У вересні 2020 року Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стяг-нення заборгованості згідно акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН). 05 грудня 2017 року працівниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за адресою: До-нецька область, АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ПКЕЕН. За обліковими даними позивача на момент складання акту за вказаною адресою осо-бовий рахунок № НОМЕР_1 з 01 січня 2000 року було відкрито на ім`я ОСОБА_2 . Під час складання працівниками позивача Акту про порушення (в момент фіксації порушення) був присутній громадянин ОСОБА_3 , який представився особою, що мешкає за цією адресою. В подальшому на комісію із розгляду Акту з`явилась ОСОБА_1 , яка на-дала документи, що підтверджують право власності на будинок, та заяву про переоформлення особового рахунку на неї. 05 грудня 2017 року представниками енергопостачальника за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та Актом зафіксовано у відповідності до вимог п. 53 Правил наступне порушення: самовільне підключення електричного дроту до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості. Облаштування розетки прихованого електричного дроту з даху, із вводу до електричного лічильника в дім. При включенні напруги в цю розетку електричний лічильник не працює. Таким чином електроенергія споживається, електричним лічильником не враховується. На підставі Акту про порушення Правил № 215915 від 05 грудня 2017 року відповідачу, у відповідності до Методики було нараховано суму не облікованої електричної енергії у розмірі 29897 грн. 95 коп., яка відповідачем не сплачена. З огляду на вказане, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгова-ність за електричну енергію, невраховану приладом обліку в сумі 29 897 грн. 95 коп. та судові витрати. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно Акту про порушення ПКЕЕН відмовлено у повному обсязі. Не погоджуючись із рішенням суду, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, позивач АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду щодо не надання позивачем жод-них доказів того, що саме відповідач є порушником ПКЕЕН, що саме в її частині будинку було виявлено порушення та саме вона повинна відповідати за завдані збитки є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону. У Акті про порушення в графі «споживач» було указано ОСОБА_2 , оскільки на момент складання Акту особовий рахунок було відкрито на цю особу, будь-яких відомостей щодо зміни власника, споживача за цією адресою у позивача не було та присутнім під час перевірки ОСОБА_3 не повідомлено. Крім того, скаржник посилається на те, що після складання Акту про виявлені порушення для укладення договору про користування електричною енергією звернулась ОСОБА_1 і договір з нею було укладено 11 грудня 2017 року. В якості документу, що підтверджує право власності на об`єкт споживач надала Свідоцтво про право на спадщину від 28 травня 2015 року, Витяг про реєстрацію прав від 28 травня 2015 року, Довідку від 07 грудня 2017 року про те, що ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Наголошує, що відповідач вчасно не звернулась до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» для укладення договору про користування електроенергією, не повідомляла про набуття права власності на будинок, що є обов`язком споживача у відповідності до положень ПКЕЕН, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Договір укладається лише з одним із співвласників нерухомого майна, за однією адресою встановлюється лише один прилад обліку (крім випадків виділення майна в натурі, розділення обліку), АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не наділено обов`язком самостійно виявляти власників (співвласників майна). На думку скаржника судом взагалі не надано оцінку доказам, які надані позивачем. А са-ме: ОСОБА_1 звернулась із заявою від 13 грудня 2017 року про проведення комісії з розгляду Акту про порушення № 215915 (додано до матеріалів позовної заяви), в якій зазначи-ла, що самостійно з 01 жовтня 2017 року пустила в будинок квартиранта ОСОБА_3 з сім`єю, який був присутній під час складання акту. ОСОБА_1 також була присутня при розгляді Акту про порушення на комісії, підписала протокол № 43 від 13 грудня 2017 року (додано до позову), але жодних зауважень до нього не внесла і окремо не подала пізніше. Також довідка від 07 грудня 2017 року № 2552/01-38, на яку посилається суд як на доказ того, що відповідач не проживає за адресою виявленого порушення ПКЕЕН, не зазначений період з якого ОСОБА_1 не проживає за адресою виявленого порушення, а лише вказано, що «на даний час там не проживає», тобто лише на момент складання даної довідки. Наголошує, що в порушення статей 263, 265 ЦПК України суд не дослідив належним чином докази позивача та не спростував доводів про їх спроможність. Відповідачем ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , на апеля-ційну скаргу позивача надано письмовий відзив, в якому відповідач просить відмовити АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Арте-мівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за на-явними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача АТ «ДТЕК Донецькі елек-тромережі» Івашова Е.Ю. підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати судове рі-шення та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позивача. Представник відповідача ОСОБА_5 наголосив на тому, що у акті про порушення його довіритель ОСОБА_1 не зазначена, у цьому будинку вона не проживає, тому просив рішення суду першої інстанції за-лишити без змін. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенс-тва права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апе-ляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» підлягає частковому задоволенню. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». При цьому суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 є порушником ПКЕЕН, оскільки вона не є одноособовим власником вказаного будинку, що саме в її частині будинку було виявлено порушення, саме вона має відповідати за завдані збитки. Такі висновки суду не відповідають обставинам справи, судом ухвалено рішення з непра-вильним застосуванням норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на 05 грудня 2017 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» здійснювало постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_2 . Відповідно інформації, яка міститься в технічному паспорті власниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 19 зворот). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 24 травня 2013 року (а.с. 96). ОСОБА_1 є спадкоємицею померлого ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 травня 2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з 1/2 частини жилого будинку в АДРЕСА_1 (а.с.18, 18 зворот, 19). Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Згідно ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому нале-жить, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що інди-відуальний споживач, окрім іншого, зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. За адресою АДРЕСА_1 електрична енергія факти-чно споживалася без звернення до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Спадкоємці власників нерухомого майна із заявою про укладення договору та переоформлення особового рахунку до позивача не зверталися. Оскільки обов`язок споживача житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з електропо-стачання ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносини не є підставою для звільнення від обов`язку відшкодування збитків. 05 грудня 2017 року уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромере-жі» у відповідності до п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, за ад-ресою: АДРЕСА_1 було виявлено по-рушення, а саме: самовільне підключення електричного дроту до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості. Облаштована розетка прихованої електропороводки з горища, із вводу до електричного лічильника в дім. При включенні напруги в цю розетку електричний лічильник не працює. Таким чином електрична енергія споживається, електричним лічильником не враховується. Відповідно до п. 53 Правил користування електричною енергією для населення за фактом виявленого порушення у присутності ОСОБА_3 , який з дозволу спадкоємця ОСОБА_1 мешкав за вказаною в акті адресою (а.с. 14), був складений акт № 215915 про порушення Правил користування електричною енергією для населення (а.с. 4). Акт підписано трьома представниками позивача ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Мешканцю будинку ОСОБА_3 було продемонстроване виявлене порушення. Він поставив свій підпис в акті, зазначивши, що не має зауважень до складеного акту, та отримав його другий примірник. 13 грудня 2017 року за заявою відповідача ОСОБА_1 та у її присутності було про-ведено засідання комісії по розгляду акту № 215915 від 05 грудня 2017 року, про що зазначено в протоколі засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення за № 43 від 13 грудня 2017 року (а.с. 15). На підставі вищезазначеного акту та відповідно до Методики визначення обсягу та варто-сті електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електрое-нергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (надалі Методика), яка діяла на час виник-нення спірних правовідносин, позивачем було виконано розрахунок суми збитків, заподіяних відповідачами, розмір яких визначено у сумі 29 897 грн. 95 коп. (а.с. 15). Копія протоколу засідання № 43 від 13 грудня 2017 року, розрахунок суми завданих збит-ків по акту № 215915, копія Акту про порушення ППЕЕН № 215915 від 05 грудня 2017 року отримано відповідачем ОСОБА_1 під підпис (а.с. 15). Станом на день звернення до суду шкода позивачу не відшкодовувалась. За положеннями пункту 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умо-ви виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зо-бов`язання. В абзаці другому ч. 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. У пункті 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладу обліку. Згідно з пунктом 53 Правил користування електричною енергією для населення, затвер-джених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі виявлення представником енергопоста-чальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Електропостачальник повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення цих Правил, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники НКРЕКП, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, обласних державних адміністрацій, обласних відділень Антимонопольного комітету, спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність побутового споживача (у разі відсутності зазначити причини відсутності побутового споживача); перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з пи-тань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Побу-товий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостача-льник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії. Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики. Статтею 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції на час виникнен-ня спірних правовідносин) передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійс-нюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зо-бов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу. Згідно зі ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які по-рушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правовідносини у сфері споживання електричної енергії, в тому числі у разі виникнення спору щодо правопорушень, регулюються Законом України «Про електроенергетику». Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідаль-ність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану еле-ктроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору. Споживачами енергії Закону України «Про електроенергетику» визначені суб`єкти госпо-дарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підс-таві договору про її продаж та купівлю (ст. 1). Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, ді-ями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі осо-бою, яка її завдала. У відповідності до п. 37 Правил енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання електролічильника та проводити обстеження електроуста-новок споживача щодо виявлення споживання електроенергії поза приладом обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією. Відповідно до п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, споживан-ня електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енер-гією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією. Пунктом 7 Правил користування електричною енергією для населення встановлено, що для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об`єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач допустила необліковане спо-живання електричної енергії шляхом самовільного підключення електричного дроту до елект-ричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопо-стачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості. З огляду на зазначене, відповідач ОСОБА_1 , як власник вказаного житлового бу-динку, має нести відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією для населення. Крім того, суд дійшов помилкового висновку про відсутність обов`язку відпові-дача відповідати за порушення ПКЕЕН, оскільки вона є власницею лише 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а другий співвласник позивачем не встановлений. Вказане суперечить положенням ч. 1 ст. 543 ЦК України, відповідно якої у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Посилання суду першої інстанції на відсутність договору про надання послуг електропос-тачання з відповідачкою є неспроможним, оскільки факт відсутності вказаного договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг та відшкодування завданих збитків. АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» здійснювало постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, від користування послугами не відмовлялася. Оскільки обов`язок споживача житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з електропо-стачання ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносини не є підставою для звільнення від обов`язку відшкодування збитків. Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та роз-поряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Тому, посилання суду першої інстанції на проживання відповідачки за іншою адресою та-кож є безпідставними. Разом з тим апеляційний суд не може погодитися з порядок проведення розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил, який був визначений позивачем. Зафіксоване актом № 215915 від 05 грудня 2017 року порушення ПКЕЕН передбачено пі-дпунктом 6 пункту 2.1 Методики, а саме підключення до електричної мережі, що не є влас-ністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку (а.с. 4-10). Відповідно до пункту 2.8. Методики У разі виявлення у споживача порушень, зазначе-них у підпункті 6 пункту 2.1 цієї Методики, кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою пункту 2.6 Методики. Пунктом 2.6 Методики передбачено, що для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усу-нення порушення. Проводячи розрахунок вартості безобліково вжитої електричної енергії, позивач для обра-хунку взяв термін 1095 днів, тобто три роки (а.с. 15), в той час як у відповідності до пунктів 2.8, 2.6 Методики цей період не може бути більшим сумарної кількості днів у дванадцяти кале-ндарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. До апеляційного суду позивачем надано детальний акт розрахунку збитків за актом про порушення ПКЕЕН № 215915 від 05 грудня 2017 року (а.с. 216 - 219), у відповідності до якого у період з грудня 2016 року по 05 грудня 2017 року вартість збитків без обліковим споживанням електроенергії позивачу завдано у розмірі 11 749 грн. 67 коп. Беручи до уваги наведене, вказана сума має бути стягнута з ОСОБА_1 на користь позивача. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; не-відповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; по-рушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 трав-ня 2021 року у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на пропуск позивачем строку позо-вної давності під час звернення до суду, з огляду на що колегія суддів вважає доцільним заува-жити наступне. Відповідно до положень ст.ст. 256, 257, 259 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. До-говір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Відповідно до правил ст.ст. 261, 262 цього Кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довіда-лася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зо-бов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спли-вом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки позов до суду першої інстанції направлено поштою 25 вересня 2020 року, що підтверджується копією конверту (а.с. 31). Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно роз-міру задоволених позовних вимог. Відповідно підпунктів б), в) пункту 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України у випадку скасування або зміни судового рішення в резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається но-вий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних ви-мог АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно за-доволеним вимогам у сумі 826 грн. 08 коп. ((розмір заявлених вимог 29 897 грн. 95 коп. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 11 749 грн. 67 коп. ((11 749, 67 х 100%): 29 897,95 = 39,30%). Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп. (а.с. 1), що від-повідає положенню п/п 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». ((2102,00 х 39,30%) : 100%)). Позивачем АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у сумі 3153 грн. 00 грн. (а.с. 150), що відповідає п/п 6 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Апеляційна скарга задоволена частково, тому з урахуванням принципу пропорційності, позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1239 грн. 13 коп. ((оспорювана сума 29 897 грн. 95 коп. (100%), розмір позовних ви-мог, що підлягають задоволенню 11 749 грн. 67 коп. ((11 749,67 х 100%):29 897, 95 = 39,30%), (3153,00 х 39,30%). Таким чином на користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 2065 грн. 21 коп. (826, 08 + 1239,13). Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» задоволь-нити частково. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року скасувати. Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості згідно Акту про порушення Правил ко-ристування електричною енергією для населення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (код ЄДР-ПОУ 00131268) заборгованість за електричну енергію, вжиту поза приладом обліку, що зафік-совано Актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 215915 від 05 грудня 2017 року у розмірі 11 749 (одинадцять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 67 коп. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (код ЄДР-ПОУ 00131268) у відшкодування судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 89 коп., у з зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції 1239 (одна тисяча двісті тридцять дев`ять) грн. 13 коп., у загальному розмірі 2065 (дві тисячі шістдесят п`ять) грн. 21 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційно-му порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верхов-ного Суду. Повне судове рішення складено 15 вересня 2021 року. Головуючий суддя: Ю.М. Мальований Судді: О.В. Агєєв Т.В. Космачевська