Постанова 4804 № 266/3707/17

22-ц/804/644/20 266/3707/17 Головуючий в 1 інстанції Курбанова Н.М. Доповідач Мальцева Є.Є. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2020 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мальцевої Є.Є., суддів Баркова В.М., Мироненко І.П., секретар судового засідання Герасимова Г.Є., сторони: позивач Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Курбанової Н.М. у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію, В С Т А Н О В И В: У вересні 2017 року Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі скорочено - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24 травня 2017 року представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ( з 23.05.2018р. - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») за фактом виявленого порушення складено акт № 213112 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим абонентом ПАТ ДТЕК Донецькобленерго за адресою АДРЕСА_1 . При огляді виявлено самовільне підключення відповідачем електроустановок до електричної мережі, а саме змонтована розетка, прихована під проводкою для живлення струмоприймачів поза приладом обліку. Відповідно до п. 53 Правил користування електричною енергетичною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року (далі- ПКЕЕН), та відповідно до Методики визначення розміру та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006р. № 562 (далі - Методика), які діяли на час порушення боржником ПКЕЕН, споживачу здійснений розрахунок вартості недооблікованої електричної енергії в розмірі 27529,46 гривень. Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та зазначив, що власник житлового будинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідач є спадкоємцем, тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за спожиту, але не враховану приладом обліку електричної енергії з 27.09.2014р. в розмірі 25995,84 гривень, а також судовий збір в розмірі 1600грн. Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 листопада 2019 року позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію за період з 27.09.2014р. по 24.05.2017р. у розмірі 25995 гривень 84 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» судовий збір у сумі 1600 грн. Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом порушено норми процесуального права, оскільки акт про порушення ПКЕЕН від 24.05.2017 року було складено на ім`я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цю ж особу було викликано на комісію для розгляду питання про порушення. Тому даний акт не міг оспорюватись відповідачем, оскільки був складений на іншу особу. Також і рішення комісії було винесено відносно ОСОБА_3 . Тому ОСОБА_1 безпідставно залучений до участі у справі в якості відповідача. Вказує, що в розумінні ст.1282 ЦК України спадкова маса у грошовому еквіваленті не оцінена і не визначена. Тому неможливо вимагати, щоб відповідач як спадкоємець відповідав перед позивачем за шкоду, яку не він скоїв, саме в межах суми 25 995,84 грн., оскільки не визначені межі вартості успадкованого майна. 24.05.2017 року позивач письмово був повідомлений про смерть ОСОБА_3 . У зв`язку з чим згідно з ч.2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців. Але позивач пропустив строк для звернення, так як з вимогою до нотаріальної контори не звертався. Грубе порушення норм процесуального права і незастосування норм матеріального права полягає у наступному: акт складався на одну особу, а підписаний іншою особою ОСОБА_1 . Окрім того, за станом здоров`я бачити, що було написано в акті, ОСОБА_1 не міг, усі пояснення надавала його дружина. Відповідач ОСОБА_1 не визнав факту умисного пошкодження приладів обліку, до того ж свідки, які були присутні при огляді з боку позивача, не мають відповідної освіти, щоб зробити висновки як спеціалісти. При допиті свідків було виявлено, що жоден з них не є фахівцем з освітою в сфері електрики. До отримання енергопостачальником результатів експертизи (у зазначених цією Методикою випадках) ця методика не застосовується. Та обставина, що позивачем правильно проведено розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії відповідно до п.3.3 Методики, не позбавляє його обов`язку довести сам факт порушення з боку споживача та причинно-наслідкового зв`язку між порушенням і споживанням необлікованої електричної енергії (крадіжка електричної енергії). На підставі викладеного, відповідач вважає дії комісії щодо розгляду акту про порушення ПКЕЕН неправомірними, оскільки відповідач своєї провини не визнає, а енергопостачальник не довів у встановленому порядку факт порушення ПКЕЕН, які призвели до використання необлікованої електричної енергії. Представник АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надав відзив на апеляційну скаргу, просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Вказує, що судом правильно і повно встановлені обставини справи, ні підставі яких суд прийшов до висновку про відповідальність за порушення ПКЕЕН саме ОСОБА_1 , який є належним відповідачем по справі. Посилання в апеляційній скарзі на необхідність застосування норм закону, що регулюють обов`язок спадкоємця відповідати за борг спадкодавця, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі норми не регулюють правовідносини між сторонами. Позиція відповідача щодо неправильності нарахування розміру шкоди у зв`язку із тим, що експертиза не проводилася, не ґрунтуються на положеннях Методики визначення об`єму та вартості недонарахованої електричної енергії, затвердженої Постановою НКРЕКП України №562 від 04.05.2006 року. Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти скарги представника позивача АТ «ДТЕК Донецькобленерго» Лаврентьєва А.А., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.05.2018р. у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» перейменовано в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 87). ОСОБА_3 знаходилася в фактичних договірних відносинах з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», була користувачем електричної енергії, на її ім`я оформлено особовий рахунок по сплаті за електричну енергію № 155-75 (а.с. 88). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. (а.с. 31). Згідно з відомостями Другої маріупольської державної нотаріальної контори № 208/01-16 від 19.02.2018р., після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрито спадкову справу № 92/2015 по заяві ОСОБА_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв спадщину та повідомив, що інших спадкоємців немає (а.с. 46-47). Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2017 року в ході відвідування працівниками ПАТ ДТЕК Донецькобленерго квартири АДРЕСА_2 , був встановлений факт порушення Правил користування електроенергією. За даним фактом представниками позивача складено акт № 213112 від 24 травня 2017 року, в якому вказано вид порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем - самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники постачальника електроенергії під час контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, а саме: змонтована розетка прихована під проводкою для живлення струмоприймачів поза приладом обліку. З вказаним актом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, при цьому зазначив, що з 2014р. в будинку ніхто не мешкає, він є потенціальним спадкоємців, про порушення йому невідомо. З боку постачальника акт підписано п`ятьма представниками (а.с. 4-5). Згідно з актом ПАТ ДТЕК Донецькобленерго від 27.05.2017р., складеного в присутності споживача ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , порушення ПКЕЕН, які зафіксовані в акті № 213112 від 24.05.2017р., усунені, а саме підключення фазного і нульового проводу, що скрито електричною проводкою, демонтовано, з вказаним актом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис (а.с. 6). Рішенням комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН для населення, оформленим протоколом № 1115 від 14.06.2017 року у відповідності до п.53 ПКЕЕН, було відповідно до Методики визначений розмір недорахованої електричної енергії в сумі 27529,46грн. (а.с. 7). Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції на час спірних правовідносин), Правилами, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 4 травня 2006 року (далі - Методика). Відповідно до пункту 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетики та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. За змістом пункту 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. Підставами відповідальності споживача електроенергії за пунктом 48 Правил, є зокрема порушення правил користування електричною енергією. Згідно з пунктом 53 Правил, пункту 4.1 Методики у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем; один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника; споживач має право внести до акту свої зауваження; факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог Правил оформлюється актом про порушення. Згідно з пунктом 53 Правил, пункту 4.1 Методики у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем; один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника; споживач має право внести до акту свої зауваження; факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог Правил оформлюється актом про порушення. За пунктом 3.1 Методики, вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил в разі виявлення порушень Правил, зокрема самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку (підпункт 4 пункту 3.1). Зважаючи на предмет позову, визначальним у ньому є саме доведеність факту порушення Правил споживачем. У межах даного предмета спору доказуванню підлягали обставини, пов`язані з конкретним порушенням Правил, дослідженню і оцінці підлягали такі докази, зокрема як: акт порушення, протокол засідання комісії, розрахунок суми збитків, повідомлення про оплату по акту про порушення. Саме дотримання умов та порядку складання акту про порушення відповідно до вищезазначених Правил може бути належною підставою для прийняття рішення про притягнення особи, яка порушила Правила, до відповідальності, оскільки відповідно до пункту 3.1. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 4 травня 2006 року, ця Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил. Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у справі достатніх доказів на підтвердження факту порушення саме відповідачем ОСОБА_1 . Правил, зокрема щодо самовільного підключення електропроводки до електромережі, оскільки дане порушення виявлене під час його користування будинком як законним спадкоємцем, та вважає безпідставним посилання апеляційної скарги на недоведеність факту підключення до мережі енергопостачальника саме відповідачем і споживання електричної енергії поза межами зареєстрованих приладів обліку, оскільки підставою відповідальності у даній справі та нарахування вартості необлікованої електроенергії, є саме порушення Правил користування електричної енергії для населення, яке полягає у самовільному підключенні до електричної мережі. Встановивши, що факт порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника підтверджується актом про порушення, підписаним трьома представниками позивача та відповідачем ОСОБА_1 особисто, що підтверджує його дійсність, а також, що вказаний акт відповідає вимогам вищезазначених Правил та містить усі передбачені законодавством дані, необхідні та достатні для визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії, зокрема за пунктом 3.3 (в) та формулою 3.1 Методики, суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача, як споживача послуг електропостачання житлового приміщення, самовільно підключеного до електромережі, на користь позивача вартості необлікованої електричної енергії, визначеної відповідно до Методики на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил. В матеріалах справи міститься інформація, що відповідач 12.03.2015 року прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , і повідомив, що інших спадкоємців немає. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. З урахуванням наведених норм, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, прийшов до правильного висновку про наявність підстав для покладення відповідальності за виявлене порушення правил користування електричною енергією на відповідача, як споживача та фактичного власника житлового приміщення, до якого надавались послуги з електропостачання. Така позиція цілком узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.09.2019 року у справі № 756/8707/15-ц, провадження № 61-29935св18. Виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги позивача на незаконність судового рішення у зв`язку з порушенням норм матеріального права не є слушними, суперечать змісту оскарженого рішення, з якого вбачається, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України. Посилання відповідача на те, що він не має нести відповідальність за порушення ПКЕЕН, оскільки не визначені межі вартості спадкового майна, не є слушними, оскільки відносини між сторонами не стосуються правовідносин між кредитором і спадкоємцем, а мають іншу правову природу, і судом встановлено, шо порушення заподіяне саме відповідачем, а не його спадкодавцем. Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - покладається на відповідача. Перевіривши справу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком правильного і обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди із висновками суду без належного правового обґрунтування власної позиції. Жодних інших доказів, які б спростували висновок суду, відповідачем апеляційному суду не надано. Зі справи вбачається, що суд належно дослідив і проаналізував надані письмові докази, в тому числі обставини, що підтверджують факт споживання неврахованої приладом обліку електроенергії саме відповідачем, розрахунок шкоди, який є правильним, і зробив висновок, який повністю відповідає обставинам справи. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи судом повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. У відповідності до положень статті 141, ч.1 ст.382 ЦПК України у зв`язку із відхиленням апеляційної скарги з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за апеляційне оскарження рішення в сумі 2400 грн, оплату якого апеляційним судом було відстрочено до ухвалення рішення по справі. Керуючись ст.374, 367, 375, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 листопада 2019 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн.. Постанова суду апеляційної інтанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 10 березня 2020 року. Судді Є.Є. Мальцева В.М. Барков І.П. Мироненко