Постанова 4804 № 2/533/271/12

Єдиний унікальний номер 2/533/271/12 Номер провадження 22-ц/804/2382/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 вересня 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: судді - доповідача Кішкіної І.В., суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В., за участю секретаря Кіпрік Х.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу № 2/533/271/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» про видачу дубліката виконавчого листа, боржник ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» на ухвалу Мар`їнського районного суду Донецької області від 12 квітня 2021 року (суддя Сметаняк О.Я., повний текст судового рішення складений 12 квітня 2021 року), в с т а н о в и в : 16 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 2/533/271/12 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № IKIZG.1944.001 від 19 листопада 2010 року в сумі 33643,30 грн. та судового збору у сумі 336,43 грн. В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з неї 33643,30 грн. в рахунок заборгованості за кредитом та судовий збір у сумі 336,43 грн. На виконання рішення суду, позивачу було видано виконавчий лист. 13 вересня 2019 року між ПАТ «ВБР» та ТОВ «ФК «Ексаймент» укладено договір № 147 про відступлення права вимоги, за яким ТОВ «ФК «Ексаймент» набуло до права вимоги ОСОБА_1 за кредитним договором № IKIZG.1944.001 від 19 листопада 2010 року. Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 15 листопада 2019 року замінено стягувача у цивільній справі № 2/533/271/12 за позовом ПАТ «ВБР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості його правонаступником ТОВ «ФК «Есаймент». У зв`язку із з`ясуванням факту пред`явлення виконавчих листів до виконання заявник 16 липня 2020 року звернувся до органів ДВС та отримав відповідь про те, що виконавчий лист № 2/533/271/12 від 23 квітня 2012 року про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на виконанні не перебуває, а матеріали провадження знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання. Просив видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-2129-11 (2/533/271/12) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № IKIZG.1944.001 від 19 листопада 2010 року у сумі 33643,30 грн. та судового збору у сумі 336,43 грн. Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 12 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Есаймент» про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 2-533-271/2012 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № IKIZG.1944.001 від 19 листопада 2010 року в сумі 33643,30 грн. та судового збору у сумі 336,43 грн. З вказаною ухвалою не погодилося ТОВ «ФК «Есаймент» та оскаржило її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що факт втрати виконавчого листа підтверджується листом ТОВ «ФК «Есаймент» до ПАТ «ВБР» щодо можливого знаходження оригіналу виконавчого документа в установі банку та листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області, яким товариство було повідомлено, що виконавчий лист № 2-533-271/2012 від 23 квітня 2012 року не знаходиться на виконанні. Рішення суду на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу залишилось не виконаним, оскільки 07 грудня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Матеріали справи не містять підтвердження того, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 07 грудня 2016 року та виконавчі документи були направлені на адресу та отримані первісним стягувачем ПАТ «ВБР». Із наявних у справі документів неможливо встановити факти отримання повернутого без виконання виконавчого документа первісним стягувачем та обізнаності первісного стягувача ПАТ «ВБР», та ТОВ «ФК «ЕСАЙМЕНТ» до отримання відповіді Мар`їнського РВ ДВС від 12 квітня 2021 року, про факт винесення 07 грудня 2016 державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Боржник ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник заявника ТОВ «ФК «Есаймент» в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просив справу розглянути за відсутності представника, доводи апеляційної скарги підтримує, просить її задовольнити. Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судова повістка, направлена за адресою, зазначеною в матеріалах справи, була повернута суду як невручена із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно із частиною 1 статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до частини 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Будучи в розумінні статей 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, боржник в судове засідання не з`явилася. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав. Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справа здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що згідно листа ВЦА міста Красногорівки від 18 лютого 2021 року ОСОБА_1 з 01 грудня 2003 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , і зазначений населений пункт згідно розпорядження КМУ № 1085-р від 07 листопада 2014 року (редакція на день звернення до суду) відноситься переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (а.с.16). Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 23 грудня 2012 року у цивільній справі № 2-533-271/2012 задоволено позов ПАТ «ВБР» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором IKIZG.1944.001 від 19 листопада 2010 року. Стягнуто заборгованість в сумі 33643,30 грн. та судовий збір у сумі 336,43 грн. Рішення набуло чинності 07 травня 2012 року і зазначена цивільна справа утилізована (а.с. 14, 28-29). З матеріалів подання ВДВС Мар`їнського РУЮ про заборону виїзду за кордон № 6/237/98/16 встановлено, що 29 червня 2016 року Мар`їнським районним судом Донецької області подання відділу ДВС Мар`їнського районного управління юстиції про заборону ОСОБА_2 виїзду за кордон задоволено та боржнику обмежено виїзд за кордон. 05 червня 2020 року Мар`їнським районним судом Донецької області за заявою ОСОБА_1 скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон. Мотивувальна частина ухвали суду містить обґрунтування, зокрема, того, що відповідно до наявної копії витягу з Єдиного реєстру боржників інформація щодо ОСОБА_1 відсутня. Ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась. З матеріалів цивільної справи ТОВ «ФК «Ексаймент» № 6/237/257/19 щодо заміни сторони виконавчого провадження встановлено, що 13 вересня 2019 року між ПАТ «ВБР» та ТОВ «ФК «Ексаймент» укладено договір про відступлення права вимоги № 147, відповідно до якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 , зазначеної у додатку за №89, за договором № IKIZG.1944.001 від 19 листопада 2010 року перейшло до ТОВ «ФК «Ексаймент»». Мар`їнським районним судом Донецької області 15 листопада 2019 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-533-271/2012 від 23 квітня 2012 року, виданого Мар`їнським районним судом Донецької області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВБР» заборгованості, зокрема, ПАТ «ВБР» стягувачем ТОВ «ФК «Ексаймент». Ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась. З відповіді управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07 серпня 2020 року, наданого на запит ТОВ «ФК «Ексаймент», від 16 липня 2020 року слідує, що у Мар`їнському РВ ДВС знаходилось виконавче провадження № 33436155 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВБР» боргу у сумі 33643,30 грн. за виконавчим листом №2/533/271/12 від 23 квітня 2012 року, виданого Мар`їнським районним судом Донецької області. 07 грудня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05 грудня 2016 року), після чого, вищезазначений документ станом на 06 серпня 2020 року повторно до відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) по Донецькій області не надходив та на виконанні не перебуває, а виконавче провадження за закінченням строку зберігання знищено. Зазначений лист містить відомості про утримання з боржника ОСОБА_1 відрахувань із заробітної плати в сумі 31304,93 грн. відповідно до повідомлення ПАТ «КрВЗ» та 01 лютого 2016 року державним виконавцем на адресу ПАТ «ВБР» направлено запит щодо надання інформації про перераховані кошти, який ПАТ «ВБР» отримало 08 лютого 2016 року, проте відповіді не надало (а.с.18-20). Згідно листа ТОВ «ФК «Ексаймент» на адресу ліквідатора ПАТ «ВБР» заявник просить надати відомості про місцезнаходження оригіналу виконавчого листа у відношенні ОСОБА_1 , проте заявником не надано відповідей від ПАТ «ВБР» щодо зазначеної інформації. В матеріалах подання ВДВС Мар`їнського РУЮ про заборону виїзду за кордон у цивільній справі № 6/237/98/16 на аркуші № 13 наявна копія виконавчого листа від 23 квітня 2012 року, виданого 15 травня 2012 року Мар`їнським районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВБР» заборгованості за кредитним договором № IKIZG.1944.001 від 19 листопада 2010 року в сумі 33643,30 грн. та судового збору у сумі 336,43 грн. зі строком пред`явлення до виконання до 07 травня 2013 року. Вказаний лист посвідчений державним виконавцем Климович О.М. На запит суду Мар`їнський РВ ДВС листом № ЕП - 1530/21 від 12 квітня 2021 року повідомив, що у даному відділі виконавчої служби у відношенні ОСОБА_1 перебували виконавчі документи про стягнення коштів на користь комунальних підприємств, кредитних спілок, банківських установ. Для огляду, матеріали виконавчого провадження, відділ не має можливості надати у зв`язку зі знищенням. Усі виконавчі провадження, за яким боржником зазначена ОСОБА_1 у період з 2010 по 2016 рік, завершені. Згідно додатку до листа виконавче провадження № 33436155 завершено, а виконавчий лист № 2/533/271 від 23 квітня 2012 року повернуто стягувачу (а.с.32-33). Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів того, що оригінал виконавчого документа про стягнення боргу є втраченим, та не містить доказів, які б вказували на наявність об`єктивних перешкод для отримання дублікату виконавчого листа протягом тривалого часу. Факт заміни кредитора його правонаступником не може бути достатньою підставою для видачі дубліката виконавчого листа правонаступнику. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду з наступних підстав. Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення у справі «Шмалько проти України», від 20 липня 2004 року, заява №60750/00). Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України). Згідно пункту 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18). Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року №8 зазначив, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа. Аналізуючи пункт 17.4розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, провадження № 61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, провадження № 61-41846св18. ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого документа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Відповідно до постанови Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18 «сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено». Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`зку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно зі статтею 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа. Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Судові витрати, понесені ТОВ «ФК «Есаймент», документально підтверджуються - за подачу заяви про видачу дублікату виконавчого листа в розмірі 68,10 грн.; за подачу апеляційної скарги - в розмірі 2270,00 грн. (а.с.1, 47). Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Есаймент» підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 2338,10 грн. Керуючись статтями 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» задовольнити. Ухвалу Мар`їнського районного суду Донецької області від 12 квітня 2021 року скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити. Видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2/533/271/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» заборгованості за кредитним договором № IKIZG.1944.001 від 19 листопада 2010 року в сумі 33643 (тридцять три тисячі шістсот сорок три) гривні 30 коп. та судового збору у розмірі 336 (триста тридцять шість) гривень 43 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» понесені витрати по сплаті судового збору за подачу заяви про видачу дублікату виконавчого листа в сумі 68 грн. 10 коп., за подачу апеляційної скарги в сумі 2270 грн., всього 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 10 коп. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 вересня 2021 року. Судді І.В. Кішкіна А.В. Гапонов О.В. Халаджи