Ухвала КЦС ВС № 524/11499/13-ц

УХВАЛА 14 вересня 2021 року м. Київ справа № 524/11499/13 провадження № 61-14650ск21 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 серпня 2020 року, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 лютого 2021 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2021 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання поруки припиненою, ВСТАНОВИВ : 26 серпня 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення. Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Касаційну скаргу підписано головним юристом ПАТ АБ «Укргазбанк» Невечеровим Дмитром Володимировичем, який діє на підставі довіреності від 13 лютого 2020 року №

76. Відповідно до пункту 18 частини першої розділу XII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII. 2 червня 2016 року за № 1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (абзац перший 11 пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту 11). Пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачене лише відповідними положеннями процесуальних кодексів. За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Відповідно до змін, унесених до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX, розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)». Аналіз указаної норми закону дає підстави для висновку, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 49 ЦПК України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження. Такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року, справа № 160/6823/19, від 11 лютого 2020 року, справа № 260/988/19. Ураховуючи викладене, суду касаційної інстанції не надано доказів щодо належного уповноваження Невичерова Д. В. на вчинення будь-яких процесуальних дій в інтересах ПАТ АБ «Укргазбанк» у розумінні статті 58 ЦПК України, а тому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику. Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 серпня 2020 року, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 лютого 2021 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2021 року повернути особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Антоненко