Постанова 4857 № 300/3240/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3240/21 пров. № А/857/14699/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Томина Сергія Володимировича на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року про повернення позовної заяви, постановлену суддею Чуприна О.В. у м.Івано-Франківську, у справі №300/3240/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Болехівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень та розпоряджень,- ВСТАНОВИВ: 02 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Болехівської міської ради, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення та розпорядження. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Ухвала мотивована тим, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, залишеної без руху. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, представник позивача - адвокат Томин Сергій Володимирович оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. В обгрунтування вимог ухвали вказує, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху в межах встановленого строку позивачем було усунуто недоліки позовної заяви, а тому вважає, що позовну заяву судом повернуто безпідставно. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та доповнення до неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції з посиланням на п. 1 ч.4 ст.169 КАС України, виходив з того, що позивачем не виконано вимог ухвали суду, якою позовну заяву залишено без руху. Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції. Згідно з ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1 ч.4 ст. 168 КАС України). Ухвалою суду від 08.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із невідповідністю адміністративного позову вимогам, встановлених пунктами 2, 4, 9 частини 5 статті 160 і частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Усунення недоліків позовної заяви визначено шляхом подання до позовної заяви: - платіжного доручення (квитанцію) про сплату судового збору в розмірі 3 632,00 гривень. Окрім цього, зобов`язано позивача зазначити у позовній заяві: - реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та відповідача; - правове обґрунтування статусу Болехівської міської ради за вимогами про оскарження п`яти рішень як самостійного і єдиного відповідача, та/або приведення адміністративного позову у відповідність до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України; - зміст позовних вимог, викладених відповідно пункту 4 частини 1 статі 5, пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України щодо кожного оскаржуваного рішення окремо; - зміст обґрунтування власних аргументів про певні порушення (''зміст порушення'', зокрема, яка норма матеріального права порушена, і якими саме має бути таке правове регулювання, яке ОСОБА_1 вважає спірним, із посиланням на конкретні нормативно-правові акти чи підзаконні нормативно-правові акти), зокрема: ''у Положенні не містить чіткої процедури відбору тестових питань (ні за кількістю ні за змістом) та проведення тестування учасників конкурсу, а також відбору ситуаційного завдання для проведення конкурсу''; ''критерії оцінювання тестових завдань, які розміщено у додатку до Положення, не відповідають тестовій формі контролю знань у сфері законодавства''; ''у Положенні відсутні критерії оцінювання публічної та відкритої презентації перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, а також відповідей на запитання членів конкурсної комісії''; ''у пункті 9 Положення зазначено, що текстові завдання для проведення конкурсу складаються виконавчим комітетом Болехівської міської ради, що суперечить частині 8 статті 39 Закону''. Досліджуючи питання повноти усунення позивачем усіх недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 08.07.2021, суд відзначив, що позивач здійснив доплату судового збору у належному розмірі. Також позивач сформував і надав чотири примірника позовних заяв в новій редакції разом з доданими до них документами (1 для суду і 3 для відповідачів), відповідно до кількості відповідачів, якими вірно визначено: Болехівську міську раду, виконавчий комітет Болехівської міської ради і міського голову міста Болехів. Суд першої інстанції вказав, що подаючи на виконання ухвали від 08.07.2021 до суду чотири примірники адміністративних позовів в новій редакції (додатково визначаючи двох нових відповідачів виконавчий комітет Болехівської міської ради і міського голову міста Болехів) та формуючи додаткові пакети документів в їх копіях для таких позовів, позивач не підтвердив в порядку, визначеному частиною 5 статті 94 КАС України, відповідність усіх без винятку копій письмових документів їх оригіналу (власним підписом із датою засвідчення), зокрема: - рішення Болехівської міської ради від 26.01.2021 за №11-04/21 (належно засвідчене секретарем ради Герецьким І. лише в першому/одному примірнику); - рішення Болехівської міської ради "Про проведення конкурсу на посаду директора Болехівської ЗОШ I-III ступеня №2 Болехівської міської ради" від 24.05.2021 за №71 (засвідчене керуючим справами Іванків І. 24.06.2021 лише в першому/одному примірнику); - додаток до рішення виконавчого комітету від 24.05.2021 за №71 (належно засвідчене керуючим справами Іванків І. 24.06.2021 лише в першому примірнику); - розпорядження Болехівської міської ради "Про затвердження порядку проведення конкурсу на посаду директора Болехівської ЗОШ I-III ступеня №2 Болехівської міської ради" від 01.06.2021 за №148-р (належно засвідчене керуючим справами Іванків І. 24.06.2021 лише в першому/одному примірнику); - додаток до розпорядження міського голови від 01.06.2021 за №148-р (належно засвідчений керуючим справами Іванків І. 24.06.2021 лише в першому/одному примірнику); - розпорядження Болехівської міської ради "Про затвердження складу конкурсної комісії" від 01.06.2021 за №149-р (належно засвідчене керуючим справами Іванків І. 24.06.2021 лише в першому/одному примірнику); - додаток до розпорядження міського голови від 01.06.2021 за №149-р (належно засвідчений керуючим справами Іванків І. 24.06.2021 лише в першому/одному примірнику); - протокол №1 засідання конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору на посаду директора Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 від 18.06.2021 (належно засвідчений керуючим справами Іванків І. 24.06.2021 лише в першому/одному примірнику); - лист Міністерства освіти та науки України від 20.05.2020 за №1/9-264 (не засвідчений взагалі); - додаток до листа Міністерства освіти та науки України від 20.05.2020 за №1/9-264 (не засвідчений взагалі). Разом з тим, згідно обґрунтувань суду першої інстанції, недотримуючись пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України, складаючи нові 4 примірники адміністративного позову, в останніх ОСОБА_1 не зазначено відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. На підставі наведеного, суд першої інстанції виснував про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зазначивши наступне. Суд апеляційної інстанці зауважує, що поверненню позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України обов`язково повинна передувати перевірка усунення позивачем протягом встановленого строку недоліків позовної заяви, визначених ст. ст. 160, 161 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). За змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Приписами ч.ч. 4, 5 ст. 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що статтями 160, 161 КАС України не визначено обов`язковості надання позивачем належним чином завірених копій документів для інших учасників процесу. Натомість, обов`язковими умовами є надання копій документів відповідно до кількості учасників справи та надання позивачем всіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Суд першої інстанції зазначив, що на позивача покладено обов`язок підтвердити відповідність копій таких письмових доказів їх оригіналам своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач у додатках нової редакції позовної заяви зазначив, що оригінали документів, пронумеровані п.5 - п.12, знаходяться у відповідача. Позивач за відсутності у нього оригіналів, перелічених згаданими пунктами додатків до позовної заяви, не вправі засвідчувати відповідність копії письмового доказу оригіналу власним підписом із зазначенням дати такого засвідчення, оскільки це суперечить приписам абз.2 ч.5 ст.94 КАС України. Крім того, позивач не вправі засвідчувати розмішені на офіційних сайтах Міністерства освіти на науки України лист та наказ, що долучені позивачем до позовної заяви з покликанням на відповідний інтернет ресурс. Також є помилковими висновки суду першої інстанції щодо недотримання п.8 ч.5 ст.160 КАС України, оскільки позивачем зазначено вичерпні відомості щодо оригіналів документів, які наявні у позивача, а які у інших осіб. За правилами ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. З огляду на наведену норму суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника, що невиконання вимог п.8 ч.5 ст. 160 КАС України не було підставою для залишення судом позовної заяви без руху. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Наведені обставини в своїй сукупності під час прийняття процесуального рішення залишилися поза увагою суду першої інстанції. Відповідно до частини 2 ст.6, частин 1,2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. Судом апеляційної інстанції також враховано, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям. Згідно ізстаттею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. В рішенні від 12.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що стало порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції. Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Повернення позовної заяви з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було надмірно формально розтлумачено норму процесуального закону, з урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Постановивши ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції фактично позбавив позивача права доступу до суду, що свідчить про порушення його права звернення до адміністративного суду, гарантованого ст.5 КАС України. Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства Україниапеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановленністаттею 309 КАС України. Керуючись статтями 242, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Томина Сергія Володимировича задовольнити, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року про повернення позовної заяви у справі №300/3240/21 - скасувати. Направити справу №300/3240/21 для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скаргибезпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. В. Глушко судді І. І. Запотічний З. М. Матковська