Постанова 4822 № 727/8636/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2021 року м. Чернівці справа №727/8636/20 провадження 822/880/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Перепелюк І.Б., Одинака О.О., за участю секретаря Тодоряка Г.Д., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 червня 2021 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 червня 2021 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Слободян Г.М. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно. Посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилася спадщина на належне їй майно, - одноквартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є донька померлої - ОСОБА_1 та чоловік спадкодавця ОСОБА_5 , який не зареєстрував своє право власності на успадковану від дружини частку у встановленому законом порядку. ОСОБА_2 , як донька померлої, відмовилась від прийняття спадщини на користь батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 липня 2020 року визнано право власності на спірне майно, після смерті батька ОСОБА_5 , за ОСОБА_2 . Після вказаного рішення залишилася невизначеною доля 1/12 частки житлового будинку АДРЕСА_1 частки спадкового майна, яке належало ОСОБА_4 . Позивач, як спадкоємиця за законом першої черги, звернулася до нотаріуса та постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 жовтні 2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. Зазначає що всі правовстановлюючі документи на будинок АДРЕСА_1 знаходяться у відповідачки. Просила суд визнати за нею право власності на 1/12 частку одноквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 червня 2021 року позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку одноквартирного житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 92.90 кв.м, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 червня 2021 року вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка має право на спадкування частини будинку по АДРЕСА_1 , після смерті матері, у неї відсутні правовстановлюючі документи на вказаний будинок та нотаріусом їй було відмовлено в оформленні права на спадщину з вказаних підстав, а отже право позивача підлягає захисту в судовому порядку. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального та матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги Зазначає, що вона є співвласником одноквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та не заперечує, що 1/12 частки цього будинку має належати позивачці, тому вважає, що в цій справі відсутній предмет спору. Також вказує на те, що правовстановлюючі документи на будинковолодіння по АДРЕСА_1 знаходяться в апелянта, однак позивачка не зверталась з проханням надати зазначені документи.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Відповідно до свідоцтва про право власності, яке видане 22 червня 2004 року Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить одноквартирний будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 , загальна площа будинку 92,90 кв.м. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10) Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрито спадкову справу в Першій чернівецькій державній нотаріальній конторі (а.с.11). ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,86,87). Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 липня 2020 року визначено розподіл часток у праві спільної сумісної власності на одноквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/4 частці за кожною особою та визначено за ОСОБА_2 право власності на 5/12 часток зазначеного житлового будинку, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_5 01 жовтня 2020 року постановою державного нотаріуса Першої чернівецької державної нотаріальної контори Назарчук Г.Я., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне нерухоме майно, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Отже, основною засадою правового регулювання спадкування за законом є принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга спадкоємців - це певне (визначене законом) коло осіб з урахуванням ступеня їх спорідненості із спадкодавцем, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення. Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України). Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України). Таким чином, відповідно до статті 392 ЦК України з вимогами про визнання права власності на спадкове майно спадкоємець вправі звернутися до особи, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно. Порядок оформлення права на спадщину встановлений главою 89 ЦК України, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами та являє собою визначену законодавством сукупність функцій, притаманну юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Верховний Суд врахував, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 її частку будинку, що перебував в спільній сумісній власності, успадковано її чоловіком, ОСОБА_5 в розмірі 2/3 частки, у тому числі з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовилася ОСОБА_2 , на його користь, та донька ОСОБА_1 , 1/3 частки. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 07 липня 2020 року Шевченківським районним судом м. Чернівці ухвалено рішення у справі № 727/12628/19, яким суд визначив розподіл часток у праві спільної сумісної власності на одноквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 по ј частці за кожною особою та визнав за ОСОБА_2 право власності на 5/12 часток житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 . Після ухвалення рішення Шевченківським районним судом у вказаній справі залишилась невизначеною 1/12 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 . Позивачка, як спадкоємиця за законом першої черги, у встановлений законом строк, звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Постановою нотаріуса від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_8 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок. Звертаючись із даним позовом, ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідачка ОСОБА_2 не надає їй оригінали правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок. При цьому, жодного доказу в підтвердження того, що вона зверталась до відповідачки із вимогою надати правовстановлюючі документи не було надано ні суду першої, ні апеляційної інстанцій. Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні. Дані про те, що необхідні для отримання свідоцтва на прийняття спадщини документи витребовувались нотаріусом у ОСОБА_2 також відсутні. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. З наданих пояснень в суді першої та апеляційної інстанцій відповідачка не заперечувала щодо визнання права власності на 1/12 частку в спірному спадковому майні за позивачкою. Крім того, судом встановлено, що правовстановлюючі документи, на час розгляду справи в суді першої інстанції, знаходились у ОСОБА_2 та були передані останньою 08 липня 2021 року Першій чернівецькій державній нотаріальній конторі, що підтверджується заявою відповідачки, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.265), про що в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу не заперечувалось самою позивачкою ОСОБА_1 . На підставі викладеного, а також зважаючи на відсутність будь-яких даних стосовно того, що відповідачкою не визнається або оспорюється право позивача на 1/12 частку одноквартирного житлового будинку, а також враховуючи ту обставину, що правовстановлюючі документи на спірне спадкове майно знаходяться на даний час в нотаріуса, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, апеляційний суд приходить до висновку що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Щодо судових витрат Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат. З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. За подання апеляційної скарги апелянт сплатила 1392 гривні, що підтверджується квитанціями (а. с. 162). З огляду на зазначене, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1392 гривні у рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 червня 2021 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 червня 2021 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1392 гривні у рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови - 13 вересня 2021 року. Головуючий М.І. Кулянда Судді: О.О. Одинак І.Б. Перепелюк