Постанова 4820 № 688/89/21

Провадження № 33/4820/166/21 Справа № 688/89/21 Головуюча в 1-й інстанції Цідик А. Ю. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кулеша Л.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 вересня 2021 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2021 року,- в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. За постановою суду, 12 січня 2021 року близько 20 год., ОСОБА_1 , по вул. В. Драчука, в м. Шепетівка Хмельницької області, керував автомобілем марки «Renault Mascott» д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.01.2021 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю 0,89 % проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови порушив норми матеріального та процесуального права, неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому вважає її передчасною, невмотивованою та необґрунтованою. Зазначає, що складений відносно нього протокол є неналежним доказом, оскільки у ньому відсутні свідки та відомості про те, що він відмовляється на місці зупинки в присутності двох свідків від проходження огляду, і в подальшому виявляє бажання проходити такий в медичному закладі. Крім того стверджує, що судом було порушено його право на захист та позбавлено можливості захищати його права та інтереси за участю професійного адвоката. Стверджує, що під час проведення огляду в медичному закладі декілька разів продував Драгер, результат тестування показав спочатку 0,00 %, а в подальшому результати йому не показували, а лише озвучували. Наполягав на тому, щоб у нього взяли пробу крові для проведення експертизи, проте такі відібрані не були із посиланням на те, що це не є обов`язковим. Апелянт уважає, що суд першої інстанції не встановив чи дійсно у цей день саме він керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, в результаті чого помилково визнав його винним та застосував щодо нього адміністративне стягнення. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що її слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАПпередбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАПє керування транспортним засобом у стані сп`яніння, тобто докази мають бути спрямованими саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), або відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння. Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено термін «керування транспортним засобом», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Згідно з вимогами ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 07.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як убачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку. Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 486605 від 12.01.2021 року, з якого слідує, що 12 січня 2021 року о 20 год. 00 хв. в м. Шепетівка Хмельницької області, по вул. В. Драчука, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Renault Mascott» д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 1). Згідно з даними висновку лікаря-нарколога КНП «Шепетівська центральна районна лікарня» ОСОБА_2 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.01.2021 року, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат проведеного огляду - 0,89 % проміле, з яким він був ознайомлений, що засвідчив власноручним підписом, будь-яких заперечень, на що є посилання в його апеляційній скарзі щодо незгоди з результатами медичного огляду, не висловлював, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. (а.с. 2). З дослідженого апеляційним судом відеозапису з місця події вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, в ході розмови поліцейський вказує, що від ОСОБА_1 чути запах алкоголю та запитує чи той вживав спиртні напої. У встановленому законом порядку запропоновано йому пройти огляд на визначення алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погоджується пройти такий в медичній установі. В лікарні продуває в прилад Драгер, результат проведеного огляду 0,89 % проміле, з яким він погоджується. Підстав для відібрання біологічного аналізу крові, на що звертає увагу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, у лікаря не було оскільки з результатом проведеного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, останній, погодився і такий проводиться відносно водіїв учасників дорожнього руху внаслідок ДТП . Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Доводи апелянта про те, що протокол не може уважатись належним доказом, оскільки у ньому відсутні свідки та відомості про те, що на місці зупинки в присутності двох свідків від проходження огляду, і в подальшому виявляє бажання проходити такий в медичному закладі спростовуються наступним. У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 року, який набув чинності 17.03.2021, внесено зміни до КУпАП, зокрема до ст. 266 КУпАП. За ч. 2 ст. 266 КУпАПогляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З огляду на це, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що на відеозаписі відсутні свідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, оскільки, як вже зазначалось вище з цього відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання пройти, такий, огляд лише в медичному закладі. З цих же підстав відхиляються і доводи апелянта про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки. В матеріалах справи відсутні, апелянтом не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є неприйнятними. Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, зокрема факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі. Інші доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, знайшли своє підтвердження, під час розгляду справи апеляційною інстанцією. Невизнання ним своєї провини в скоєнні цього адміністративного правопорушення, є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи. Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення відповідає вимогам Закону, адміністративне стягнення за це правопорушення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для її скасування чи зміни немає. Передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне правопорушення не є малозначним, а відтак визначених ст. 22 КУпАП підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и л а: Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Л.М. Кулеша