Постанова 4804 № 220/686/21

22-ц/804/2344/21 220/686/21 Головуючий у 1-й інстанції Дурач О.А. Суддя-доповідач: Попова С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 вересня 2021 року місто Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Попової С.А., суддів Мальцевої Є.Є., Пономарьової О.М., за участю секретаря Лазаренко Д.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 09 липня 2021 року, постановлену у складі судді Дурач О.А., повний текст ухвали складено 09 липня 2021 року, за заявою Виконувача обов`язків керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову, у цивільній справі за позовом Виконувача обов`язків керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування наказу, витребування земельної ділянки, В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У червні 2021 року Волноваська окружна прокуратура Донецької області, що діє в інтересах держави, звернулась до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про: - визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1997-СГ від 15.05.2019, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,00га, з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499, що розташована на території Великоновосілківської селищної ради Волноваського (колишнього Великоновосілківського) району Донецької області для ведення особистого селянського господарства; - витребування у ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області земельну ділянку, площею 2,00га, з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499, що розташована на території Великоновосілківської селищної ради Волноваського (колишнього Великоновосілківського) району Донецької області для ведення особистого селянського господарства; - скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 32214600 на земельну ділянку площею 2,00га з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1863001614212). У липні 2021 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну на праві власності ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,00га, кадастровий помер 1421255100:02:002:0557, що знаходиться за межами населених пунктів Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області, до якої увійшла спірна земельна ділянка площею 2,00га з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499, яка вибула з власності держави поза законом. Заява вмотивована тим, що набувач ОСОБА_1 має реальну можливість вільно розпорядитись спірною земельною ділянкою, що у свою чергу обумовлює високу вірогідність здійснення повторного її відчуження, зміни її конфігурації, і такі дії можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Заявлений тимчасовий захід не пов`язаний із обмеженням права користування земельною ділянкою, тому не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам відповідача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Великоновосілківського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 липня 2021 року заяву виконувача обов`язків керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 4,0000га, кадастровий номер 1421255100:02:002:0557 (до складу якої входить земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499 площею 2,00га), для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського (Волноваського) району Донецької області, яка належить ОСОБА_1 . Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову шляхом арешту земельної ділянки, до якої увійшла спірна з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499 площею 2,00га, не обмежує відповідача ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою. Такий захід забезпечення позову, за умови, що невжиття цього заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів держави, - є співмірними з вимогами позивача, що відшукує повернення земельної ділянки до власності держави. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просила ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга вмотивована тим, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення позову. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Земельна ділянка площею 4,00га за кадастровим номером 1421255100:02:002:0557 не є спірною. Згідно позовних вимог позивач просить суд витребувати у відповідача ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00га з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499. Обставини та підстави вибуття земельної ділянки площею 2,00га з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499 із власності держави судом ще не встановлені. Не надано жодного доказу про наявність фактичних обставин, що вказують на те, що відповідач ОСОБА_1 будь-яким чином намагалася вжити заходи щодо відчуження належної їй земельної ділянки. Заява ґрунтується на припущеннях. Судом не було взято до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову. Крім того, вартість земельної ділянки площею 2,00га з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499 43059,76грн., а вартість земельної ділянки на яку накладено арешт, вдвічі більша, що є неспівмірним. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Процедура розгляду справи апеляційним судом Справа розглядається за участю представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка підтримали доводи скарги, представника позивача ОСОБА_4 , який заперечував проти вимог апеляційної скарги, у відсутність повідомлених про розгляд справи представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, неявка яких в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою до розгляду процесуального питання, пов`язаного із забезпеченням позову. Фактичні обставини справи, встановлені судом Як встановлено судом, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.2-1758/2-21 від 14.04.2021 межі земельних ділянок з кадастровими номерами 1421255100:02:002:0499 та 1421255100:02:002:0500 об`єднані на підставі заяви їх власниці ОСОБА_1 .. За результатами об`єднання у Державному земельному кадастрі 31.03.2021 зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 14212550100:02:002:0557 (а.с. 10). 2.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України). Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Частина третя статті 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Інститут забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому ускладненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно (в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 4 постанови Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 (з подальшими змінами): розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Суд першої інстанції пересвідчився, з чим погоджується колегія суддів, в реальному існуванні спору між сторонами - за повідомленням учасників судового розгляду і за відомостями офіційного сайту Судова влада за поданим прокурором позовом про визнання незаконними та скасування наказу, витребування спірної земельної ділянки закінчено підготовче засідання і призначено справу до розгляду на 14.09.2021. Суд врахував наявність достатніх обґрунтованих припущень заявника, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому взято до уваги, що загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору. Так, як встановлено з інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області зміна кадастрового номеру спірної земельної ділянки 1421255100:02:002:0499 площею 2,00га була пов`язана із об`єднанням за ініціативою ОСОБА_1 двох земельних ділянок, що суміжать в одну, із наданням нового кадастрового номеру об`єднаній земельній ділянці площею 4,00га - 14212550100:02:002:0557. Дана інформація не заперечувалася представником ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції. Посилання в поданій прокуратурою заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідачки від виконання судового рішення, як впевнилася колегія суддів, ґрунтується, в тому числі, і на діях ОСОБА_1 , яка ініціювала питання по заміні кадастрового номеру спірної земельної ділянки, що в свою чергу ускладнює режим її повернення до держави у випадку прийняття рішення про задоволення позову прокурора. Крім того, у позивачки існує в будь-який час реальна можливість відчужити спірну земельну ділянку у складі об`єднаної із двох земельних ділянок, що може також утруднити або зробити неможливим виконання прийнятого рішення, у випадку його постановлення на користь держави. Таким чином, існує достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. До того ж, судом першої інстанції враховано обсяг позовних вимог і накладено арешт на земельну ділянку із обмеженням її обсягу саме тією земельною ділянкою, що є об`єктом спору земельною ділянкою площею 2,00га з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499, та яка була за ініціативою саме відповідачки замінена на інший ідентифікаційний кадастровий номер в результаті об`єднання двох земельних ділянок в одну із нині кадастровим номером 1421255100:02:002:0557. Тож, судом дотримано принцип співмірності, тобто співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. А доводи апеляційної скарги про неспівмірність вжитого судом заходу забезпечення позову не є обґрунтованими. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи за вимогами заяви Волноваської окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову, поданої в інтересах держави, відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав належну оцінку, правильно застосувавши норми процесуального права, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку кадастровий помер 1421255100:02:002:0557, до складу якої входить спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499 площею 2,00га, - до вирішення спору про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 15.05.2019 про надання у власність ОСОБА_3 (перший власник) земельної ділянки площею 2,00га, з кадастровим номером 1421255100:02:002:0499 і витребування цієї земельної ділянки, що вибула з державної власності всупереч вимогам ч. 4 ст. 116, ч. 1 ст. 121 ЗК України. В апеляційній скарзі представник відповідачки наголошує, що ОСОБА_1 не намагалася будь-яким чином вжити заходи щодо відчуження належної їй земельної ділянки. Відтак, ухвалення судом рішення про забезпечення позову шляхом накладення тимчасового арешту на земельну ділянку, як запобіжника до розгляду позову по суті, що не обмежує відповідачку у користуванні цим майном, не порушує її майнових прав. Вжитий судом тимчасовий запобіжний захід, як впевнилася колегія суддів, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків судів першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині ухвали, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду щодо їх оцінки. За таких обставин, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду, як постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права та обґрунтована наявними у справі доказами, залишенню без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 09 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 10 вересня 2021 року. Судді: С.А.Попова Є.Є.Мальцева О.М.Пономарьова