Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7837/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7837/21 Головуючий І інстанції Радчук А.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Косцової І.П., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення 17.05.2021р.) про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агро-Ком» (код ЄДРПОУ 34801504) до Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступник - ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166)) та Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 13.05.2021 року ТОВ «Південь-Агро-Ком» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 43142370 (правонаступник - ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166)) та Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №25082 від 29.04.2021 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ-АГРО-КОМ» п. 8 критеріїв ризиковості; - зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ-АГРО-КОМ» з переліку ризикових платників Одночасно з подачею даного адміністративного позову ТОВ «Південь-Агро-Ком» подало до суду 1-ї інстанції і заяву про забезпечення даного позову, в якій просило вжити заходи забезпечення цього позову шляхом зупинення дії рішення Комісії ГУ ДПС Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №25082 від 29.04.2021 року про відповідність ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРО-КОМ» п.8 критеріїв «ризиковості». В обґрунтування заяви про забезпечення позову представника позивача зазначив, що 29.04.2021р. рішенням Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №25082 ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРО-КОМ» було внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв «ризиковості» платника ПДВ, визначених Постановою КМУ від 11.12.2019p. №1165. При цьому, позивач у своїй заяві звертає увагу на те, що вказане вище спірне рішення контролюючого органу взагалі жодним чином не обґрунтоване, а лише тільки зазначено, що нібито встановлено невідповідність обсягів реалізації обсягам придбання. Таке неправомірне включення ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРО-КОМ» до Переліку ризикових платників податків стало причиною зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН та покладення додаткового обов`язку на підприємство позивача щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних. Окрім того, цим спірним рішенням фактично повністю блокується господарська діяльність товариства, адже ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРО КОМ» не може реєструвати податкові накладні, в зв`язку із чим, ніхто з контрагентів не купує у нього товари, врезультаті чого, товариство не отримує прибуток. Так, позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Товариству буде заподіяна значна шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалiзацiї товарів та вiдмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності з врахуванням введення по усій території України карантинних заходів, що зумовило погіршення ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат. Крім того, представник платника звернув увагу суду й на той факт, що спірне рішення порушує права не тільки заявника, а і його контрагентів, оскільки у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних останні теж не мають можливості формувати свій податковий кредит. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року заяву ТОВ «Південь-Агро-Ком» про забезпечення адміністративного позову задоволено. Зупинено дію рішення комісії ГУ ДПС Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №25082 від 29.04.2021р. про відповідність ТОВ «ПІВДЕНЬ-АГРО-КОМ» п.8 критеріїв «ризиковості» - до набрання законної сили рішенням за результатом розгляду адміністративної справи №420/7837/21. А ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2021р. відмовлено у задоволенні заяви представника ГУ ДПС Одеській області про роз`яснення вказаної вище ували від 17.05.2021р. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції від 17.05.2021р., відповідач 18.05.2021р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2021р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. 25.05.2021р. відокремлені матеріали даної справи, разом із апеляційною скаргою відповідача від 18.05.2021р., надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021р. вказану вище апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав не сплати судового збору. Далі, ухвалами судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021р. та 15.07.2021р. задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги від 18.05.2021р. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції від 17.05.2021р. та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, з урахуванням обставин справи, вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, розглядаючи 17.05.2021 року вказану заяву-клопотання та задовольняючи її, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості доводів позивача та доведеності факту необхідності забезпечення поданого позову саме у такий спосіб. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши відокремлені матеріали справи та наявні у ній докази, в цілому погоджується з вказаними висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне. Так, як визначено ч.ч.1,2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Разом з тим, згідно з ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Як вбачається з вимог ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Таким чином, системний аналіз наведених вище норм діючого КАС України дозволяє дійти висновку про те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст.150 КАС України. Крім того, необхідно врахувати й положення постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ» №2 від 06.03.2008р., в п.17 якого визначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Доводи ж заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд повинен оцінити з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду. І лише виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин для вжиття заходів забезпечення позову та оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Як вже зазначалося вище, приписи ст.150 КАС України передбачають, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову - є саме обґрунтована заява сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника (позивача). А під час розгляду клопотання щодо вжиття заходів для забезпечення позову суд, в свою чергу, повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Також, варто вказати й про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення адміністративного позову, згідно зі ст.ст.2,150,151 КАС України, повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Проте, як вже зазначалося вище, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача. Так, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову (на 4 арк.), в ній чітко і мотивовано викладено фактичні обставини справи та зазначені належні докази, які, у сукупності, свідчать про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову, як зупинення дії спірного рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області №25082 від 29.04.2021р., яке є предметом оскарження, до прийняття остаточного рішення по справі, в даному випадку, дійсно може значно ускладнити як здійснення господарської діяльності підприємством позивача, так і виконання рішення суду, та, в свою чергу, має метою збереження існуючого становища до закінчення розгляду справи по суті. При цьому слід зазначити, що у заяві про забезпечення позову, на думку суду, наведено достатньо об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що саме до прийняття рішення по справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Окрім того, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу й на те, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений судом 1-ї інстанції спосіб повністю відповідає предмету позову, жодним чином не тягне за собою фактичне вирішення спору по суті, а також до розгляду цієї справи по суті збережить існуюче становище сторін. Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту. У справі «Мікалефф проти Мальти» суд визнав можливість застосування ст.6 Конвенції до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право. Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначенні застосування ст.6 Конвенції (справа «Меркіка та інші проти Мальти»). У рішенні «Дорани проти Ірландії» від 31.07.2003р. Європейський Суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, ефективний спосіб визначається судом як запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» також підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Ним передбачено у випадках, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти завчасно та в належний спосіб («Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Magadat.com S.r.L. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010р., «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Онер`їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»). До того ж, при прийнятті остаточного рішення по спірному процесуальному питанню, судова колегія, окрім іншого, вважає необхідним прийняти до уваги наявність на цей час вже ухваленого Одеським окружним адміністративним судом рішення від 01.07.2021р. (яке не набрало законної сили) по суті спору - про скасування оскаржуваного рішення комісії відповідача, як протиправного. Таким чином, з врахуванням вказаних вище обставин, колегія суддів вважає висновок суду 1-ї інстанції про задоволення заяви позивача про забезпеченні позову обґрунтованим та повністю відповідаючим змісту положень ст.ст.150,151 КАС України. Також, слід зазначити і про те, що зі змісту приписів ст.ст.9,77 КАС України слідує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що суд 1-ї інстанції порушень матеріального і процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали не допустив. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.150,151,154,308,309,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного Управління ДПС Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року про забезпечення позову без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 10.09.2021р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова В.О. Скрипченко