LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд212/1653/21

від 08.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргупозивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Швець Марина Вікторівна, - залишити без задоволення.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6572/21 Справа № 212/1653/21 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М. Д. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2021 року м.Кривий Ріг Справа № 212/1653/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Зубакової В.П., суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М., сторони: позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач Комунальне підприємство «Кривбасводоканал», розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Швець Марина Вікторівна, на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2021 року, яке ухвалене суддею Власенко М.Д. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 30 квітня 2021 року -, ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Комунального підприємства « Кривбасводоканал» про зобов`язання здійснити перерахунок нарахувань позивачам за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 17 жовтня 2019 року до 31 серпня 2020 року, з урахуванням встановленого у будинку АДРЕСА_1 , лічильника води КВ-2.5 № 624797. В обґрунтування позову зазначили, що вони проживають у приватному будинку АДРЕСА_1 , користуються послугами з централізованого постачання холодної води і водовідведення згідно Договору № Ж16 від 27.03.2009 року, укладеного з КП «Кривбасводоканал». Відповідач безпідставно нарахував позивачам 5 530,46 гривень вартості спожитої води і стоків у період з 17.10.2019 року до 31.07.2020 року, а за серпень 2020 року ще 1 213,66 грн. по нормах, а не згідно з показами лічильника. 17 листопада 2020 року відповідачу була направлена заява, якою повідомлено, що позивачі не визнають жодної заборгованості та просять провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по їх особовому рахунку № за період з 17 жовтня 2019 року по 13 липня 2020 року згідно з показниками водолічильника, встановленого у домоволодінні. У відповідь на заяву в грудні 2020 року відповідач, у листі від 01.12.2020 року, фактично відмовив у перерахунку та повідомив, що нарахування зроблені вірно. Відповідач посилається на те, що зняття з обліку водолічильника відбулось у зв`язку з відсутністю своєчасної його державної повірки і покладає відповідальність за таку несвоєчасність на позивачів, як споживачів відповідних послуг. Проте, позивачі вважають, що відповідальність за несвоєчасну повірку водолічильника, установленого в їх домоволодінні, покладається на КП «Кривбасводоканал», відповідно до ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою КМУ № 474 від 08.07.2015 року. Відповідно до Свідоцтва про повірку лічильника води КВ -2,5 № 624797 від 02.07.2020 року лічильник відповідає вимогам, втручання до нього не здійснювалося, він придатний до використання, продовжує працювати. Несвоєчасне проведення повірки установленого лічильника споживання води саме по собі не є підставою для оплати витрат води за нормами споживання, які застосовуються у разі несправності установлених засобів обліку води. Таким чином, КП «Кривбасводоканал» зобов`язаний перерахувати обліковану ним заборгованість позивачів та застосувати для нарахування показники їхнього водолічильника, а не норми споживання. Позивачі є пенсіонерами з незначним рівнем доходу. Загроза сплати безпідставно і несправедливо нараховані суми за обсяг води, який ними не споживався, призводить до зниження рівня їх життя: вони нервують через цю ситуацію, зазнають шкідливого стресу. ОСОБА_2 страждає на хронічні захворювання серця, цукровий діабет та супутні хвороби. Відповідно, він є вразливим до емоційних навантажень, конфліктів, і болісно сприймає цю ситуацію. ОСОБА_1 також зазнає душевних страждань у зв`язку з безпідставними нарахуваннями з боку відповідача, відсутністю порозуміння, безрезультатною перепискою з КП «Кривбасводоканал» та небажанням відповідача добровільно перерахувати «заборгованість». На підставі наведеного вище, позивачі просили суд зобов`язання здійснити перерахунок нарахувань позивачам за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 17 жовтня 2019 року до 31 серпня 2020 року з урахуванням встановленого у будинку АДРЕСА_1 , лічильника води КВ-2.5 № 624797. Стягнути з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь позивачів моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 гривень. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживачів відмовлено в повному обсязі. В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Швець М.В. просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначають, що відповідач має право нараховувати плату за послуги згідно з нормативами (нормами) споживання лише у випадку, якщо лічильник несправний, посилаючись на абзац п`ятий пункту 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року. Вказують, що лічильник весь час був справний, навіть після настання строку проведення періодичної повірки. Водночас, суд першої інстанції жодним чином не відреагував і не дав оцінку аргументу позивачів про те, що контроль за своєчасністю періодичної повірки лічильника покладено на відповідача, відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року та Договору про надання послуг, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем. Вважають помилковим висновок суду про належне інформування позивачів про настання строку періодичної повірки лічильника, адже воно здійснено не шляхом повідомлення про настання строку повірки, передбаченого Додатком 1 до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою КМУ № 474 від 08.07.2015 року. Усього, дотепер, позивачі понесли витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн., яку просять стягнути з відповідача. У відзиві на апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Швець Марина Вікторівна, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як необґрунтовану. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27 березня 2009 року між КП «Водозбут», на теперішній час КП «Кривбасводоканал», та ОСОБА_2 укладено Договір № Ж16 про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4-6). Згідно відповіді КП «Кривбасводоканал» № 12023 від 19.10.2020 року, послуги централізованого водопостачання та водовідведення на домоволодіння АДРЕСА_1 надавались у відповідності до укладеного договору, а нарахування оплати за показниками приладу обліку холодної води споживача за діючими тарифами до 01.11.2019 року. З 01.11.2019 року водолічільник за адресою: АДРЕСА_1 знятий з обліку, як такий, що не пройшов своєчасно державну повірку: дієздатність лічильника закінчилася 13.10.2019 року, і абонент про це повідомлений свідоцтвом про державну повірку власного приладу №Т-СП-03-7297/15 від 13.10.2015 року та актом опломбування водолічильника від 04.11.2015 року. Тому, з 01.11.2019 року по 13.07.2020 року (дата опломбування лічильника після держповірки) нарахування оплати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення здійснювалося за укладеним договором, діючими нормами і тарифами для двох зареєстрованих мешканців і поливу присадибної ділянки площею 1 сотка. З дня опломбування лічильника нарахування здійснюється за показниками водолічильника. Станом на 15.10.2020 року на особовому рахунку абонента рахується дебіторська заборгованість в сумі 3000,74 грн. (а.с.9). Згідно свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки №Т-СП-03-7297/15 від 13.10.2015 року у приватному будинку позивачів за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено прилад обліку холодної води марки КВ-20, заводський № 624797, який пройшов державну повірку 13.10.2015 року та на підставі результатів повірки засіб вимірювальної техніки визнано придатним до застосування, наступний термін державної повірки 13.10.2019 року ( а.с. 37). Відповідно Акту опломбування вузла обліку питної води у приватному будинку позивачів, 04 листопада 2015 року представником інспекції «Водозбуту» Жовтневого району Жуковою О.В. за участю споживача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , була проведена перевірка водопостачання, на водомірному вузлі колодязі встановлено водолічильник марки КВ-20, завод №624797, дата держповірки 13.10.2015 року, показники 1690 м3. Пломба держповірки не порушена. Фланці водолічильника при пломбовані до фланців сполученої труби пломбою № 24914258 «клас Б». Споживачу ОСОБА_2 роз`яснено, що він несе відповідальність за збереження пломб, цілісність засобу обліку і не втручання в його роботу, а також про те, що дата наступної держповірки лічильника 13 жовтня 2019 року, про що ОСОБА_2 поставив свій особистий підпис у вказаному Акті. (а.с.37). Відмовляючи позивачам у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 17 жовтня 2019 року до 31 серпня 2020 року з урахуванням встановленого у будинку АДРЕСА_1 , лічильника води КВ-2.5 № 624797. Зокрема, оскільки за результатами розгляду справи судом не встановлено жодних неправомірних дій або бездіяльності відповідача, що могли призвести до завдання моральної шкоди позивачам, у задоволенні позовних вимог про стягнення з КП «Кривбасводоканал» моральної шкоди також відмовлено. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки). Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. До моменту прийняття ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02.08.2017 року, частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, станом на 02 серпня 2017 року) було передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання, якщо інше не встановлено договором, укладеним відповідно до законів, що регулюють відносини у сферах електроенергетики та газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання або за рахунок постачальника послуг комерційного обліку. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила № 630). Відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02 серпня 2017 року та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1344 від 02 листопада 2017 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виконала перерахунок вартості тарифів та вилучила з них витрати, пов`язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку, тим самим поклавши обов`язок на власника індивідуального засобу обліку води за власний рахунок здійснювати їх періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що контроль за своєчасністю періодичної повірки лічильника покладено на відповідача відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року та Договору про надання послуг, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем. У справі, яка переглядається, судом першої інстанці встановлено, що Актом про опломбування вузла обліку питної води у приватному будинку позивачів від 04 листопада 2015 року, прилад обліку холодної води опломбовано та прийнято до обліку та зазначено строк наступного терміну держповірки 13 жовтня 2019 року. Суд першої інстанції, з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що на час виникнення у позивачів обов`язку здійснити повірку засобу приладу обліку води (жовтень 2019 року), така повірка мала бути здійснена за рахунок позивачів. Відповідно до пункту 15 Правил № 630, засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. Пунктом 20 Правил № 630 передбачено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Відповідно до пункту 21 Правил № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства. За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що з 01 листопада 2019 року відповідач правомірно здійснив нарахування за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення позивачем згідно з встановлених норм та тарифів за кількістю зареєстрованих осіб і поливу присадибної ділянки площею 1 сотка та укладеним договором, до дня опломбування лічильника після проведення періодичної повірки, без врахування показів лічильника. З огляду на це, безпідставними є посилання апеляційної скарги про те, що відповідач має право нараховувати плату за послуги згідно з нормативами (нормами) споживання лише у випадку, якщо лічильник несправний, посилаючись на абзац п`ятий пункту 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року. Відповідно до п.3 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою КМУ від 08.07.2015 р. № 474, періодичній повірці, обслуговуванню та ремонту підлягають засоби вимірювальної техніки, які введені в експлуатацію в установленому порядку. Згідно п.7 вказаного Порядку, виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Акту опломбування вузла обліку питної води у приватному будинку позивачів, що споживачу ОСОБА_2 роз`яснено, що він несе відповідальність за збереження пломб, цілісність засобу обліку і не втручання в його роботу, а також про те, що дата наступної держповірки лічильника 13 жовтня 2019 року, про що ОСОБА_2 поставив свій особистий підпис у вказаному Акті. (а.с.37). Таким чином, позивач був повідомлений про проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки, у спосіб та строки, що не суперечать Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою КМУ від 08.07.2015 р. №

474. З огляду на це, безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо помилкового висновку суду першої інстанції про належне інформування позивачів про настання строку періодичної повірки лічильника, адже воно здійснено не шляхом повідомлення про настання строку повірки, передбаченого Додатком 1 до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою КМУ № 474 від 08.07.2015 року. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргупозивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Швець Марина Вікторівна, - залишити без задоволення. РішенняЖовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 08 вересня 2021 року. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»