LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд750/5237/21

від 06.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 750/5237/21 Головуючий у 1 інстанції Самусь Л. В. Провадження № 33/4823/426/21 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 вересня 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участі захисника-адвоката Скуміна М.Г., представника Пінченка Ю.О., потерпілої ОСОБА_1 , та її представника-адвоката Кулініч К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисника-адвоката Скуміна М.Г. в інтересах ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 серпня 2021 року, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) з накладенням стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 454 грн. Як встановив суд, 16 травня 2021 року о 19 год.00 хв. ОСОБА_2 в м. Чернігові по просп. Миру,199, керував транспортним засобом AUDI 80, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на місці за допомогою приладу Драгер ARHK 0035, а також у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, цього ж дня та в той же час, в м. Чернігів по просп. Миру, 199, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом AUDI 80, д.н.з. НОМЕР_1 , зі сторони вул. Михалевича в напрямку вул. О.Кошового, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, в результаті ДТП транспортні засоби отримали отримали механічні пошкодження, постраждалих осіб немає, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду захисником-адвокатом Скуміним М.Г. була подана апеляційна скарга, в якій просить її скасувати та закрити провадження по справі відносно ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень. На підтвердження своїх вимог вказує, що суд першої інстанції підійшов до розгляду справи формально, оскільки належним чином не мотивував його допустимими доказами по справі. Так, зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, оскільки викладені в постанові висновки не ґрунтуються на матеріалах справи, та не встановлено що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом. Крім того зауважує, що ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння вже після спливу двох годин, в межах якого мав бути проведений такий огляд, однак таку процедуру було здійснено після спливу цього часу, що вважає грубим порушенням, та яке залишилося поза увагою суду першої інстанції. Вважає, що вказані висновки суду першої інстанції про наявність в діях складу адміністративного правопорушення ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника адвоката Скуміна М.Г., який підтримав вимоги викладені в поданій апеляційній скарзі, з`ясувавши позицію потерпілої ОСОБА_1 та її представника-адвоката Кулініч К.В., які висловились проти задоволення апеляційних вимог, та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи забезпечив у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП всебічне, повне та об`єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення та навів докази, на основі яких у визначеному законом порядку встановив наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд першої інстанції на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення виконав вимоги ст. 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП. Не зважаючи на заперечення вини ОСОБА_2 , висловлене захисником-адвокатом Скуміним М.Г., вона підтверджується: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 017313 від 16 травня 2021 року, який є документом що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій особою правопорушником, і є одним з джерел доказів, по факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3); -актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, ОСОБА_2 в присутності двох свідків відмовився від проходження такого огляду (а.с. 6); -відомостями направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 16 травня 2021 року, згідно якого огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння не проводився в зв`язку з його відмовою (а.с. 7); -письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в присутності яких ОСОБА_2 за наявності ознак алкогольного сп`яніння, відмовився пройти огляд на встановлення стану такого сп`яніння як за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі (а.с.9); - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №111868 від 16 травня 2021 року по факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 24); - схемою місця ДТП від 16 травня 2021 року та актом тимчасового затримання транспортного засобу (а.с. 26, 15); - даними, що містяться на диску з відеозаписом, доданим до протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до яких, повністю підтверджується факт скоєння саме ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених як ст. 124 так і ч. 1 ст.130 КУпАП (а.с. 13, 30, 83); -письмовими поясненнями свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які були очевидцями подій, що стосуються дорожньо-транспортної пригоди, та повідомили про механізм його вчинення та підтвердили факт перебування за кермом автомобіля, який здійснив зіткнення з TOYOTA CAMRY, саме ОСОБА_2 , які вони підтвердили під час розгляду справи в суді першої інстанції (а.с. 27, 28, 29). Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. Доводи апеляційної скарги, про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом на момент виникнення подій, викладених в протоколах про адміністративні правопорушення, не знайшли свого підтвердження як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду. З дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису відеореєстратора, наявного в матеріалах справи (а.с. 83), вбачається, що із-за керма автомобіля AUDI 80, д.н.з. НОМЕР_1 , який допустив зіткнення з автомобілем TOYOTA CAMRY, вийшов високий чоловік у коричневій футболці, як пізніше було встановлено, ним виявився саме ОСОБА_2 . При цьому, в поданій апеляційній скарзі ставиться питання про порушення працівниками поліції двохгодинного терміну, протягом якого вони повинні були, за наявності ознак у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`яніння, запропонувати йому пройти огляд у встановленому законом порядку. Таке твердження сторони захисту не є цілком обґрунтованим та не відповідає дійсності виходячи з наступного. Відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами), поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. При цьому, в зазначеному нормативному акті не зазначено строку, на протязі якого має бути проведено огляду на стан сп`яніння особи на місці зупинки транспортного засобу. Тобто, з вищенаведеного вбачається, що працівник поліції пропонує особі пройти огляд з моменту виявлення відповідних підстав. З матеріалів справи вбачається, що тривалий час працівники поліції не могли встановити особу правопорушника, оскільки ОСОБА_2 , з метою уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності, не надав працівникам поліції на їх вимогу документи на право керування транспортним засобом, які б допомогли правоохоронним органам встановити особу-правопорушника, за що на нього було накладено штраф за порушення вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП, та, відповідно до відеоматеріалів, ухилявся від встановлення його особи, і неодноразово намагався покинути місце ДТП, в зв`язку з чим, незважаючи на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася о 19 год., ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд лише о 21.52 год. в присутності свідків, та з дотриманням всіх необхідних вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, які підтвердили свої письмові пояснення і під час розгляду в суді першої інстанції. Такі твердження сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, є такими, що не знайшли свого підтвердження під час перевірки доказів, які були предметом дослідження як в суді першої інстанції, так і під час перегляду справи апеляційним судом. Викладена позиція щодо дій правопорушника розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Жодних інших вагомих доказів на спростування вини ОСОБА_2 захисником адвокатом Скуміним М.Г. суду апеляційної інстанції надано не було. Таким чином, порушень закону, що тягнуть скасування постанови суду, як про це зазначено в апеляційній скарзі, при апеляційному розгляді справи не було встановлено. Суд першої інстанції накладаючи стягнення на ОСОБА_2 вірно врахував норму ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої вказано, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність накладення стягнення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як за дане правопорушення передбачено більш суворе стягнення. При цьому, адміністративне стягнення ОСОБА_2 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції статті, за яке передбачене більш суворе стягнення, а саме ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника-адвоката Скуміна М.Г. в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124,ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»