Постанова 4824 № 372/3223/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2021 року м. Київ справа №372/3223/20 провадження № 22-ц/824/7712/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Нежури В.А., за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В., учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 , представник відповідача Горовий О.В. , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Горового Олександра Васильовича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 січня 2021 року /суддя Кравченко М.В./ у справі за позовом ОСОБА_4 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, скасування запису про державну реєстрацію, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, скасування запису про державну реєстрацію, які в подальшому було доповнено вимогою про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу). Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 січня 2021 року позов задоволено. Ухвалено визнати незаконним та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 1674 від 29 жовтня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Української міської ради Обухівського району». Скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41801888 від 26 червня 2018 року. Скасувати запис в єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 26803008 про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,8043 га, кадастровий номер 3223151000:04:056:0050, розташовану на території Української міської ради Обухівського району Київської області, що був внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41801888 від 26 червня 2018 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліною Володимирівною. Вирішено питання судових витрат. /а.с. 160-173/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_3 - Горовий О.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_3 прав позивача не порушував. Проект землеустрою, складений ТОВ «Кадастр Гео» щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:056:0050 у власність ОСОБА_3 , копія якого є додатком до позову, складався в 2008 році, ще до того, як позивач у 2013 році став власником двох своїх суміжних земельних ділянок, а тому, відповідно, і не міг ніяким чином узгоджуватись з позивачем. Проведена експертиза проекту землеустрою, складена ТОВ «Земельний альянс» в 2017 році, ніякого відношення до позовних вимог не має, а навпаки - підтверджує законність дій ОСОБА_3 , так як всупереч інформації, яка викладена в рішенні суду, ним були узгоджені межі земельної ділянки, про свідчать підписи суміжних землекористувачів на Акті приймання-передачі межевих знаків на зберігання від 22.05.2018 року, що є додатком до позову, та спростовує твердження суду про не погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами. Вказував, що у відповідності до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , який розроблено ТОВ «Кадастр Гео» в 2008 році, та який є додатком до позову, ОСОБА_3 було відведено земельну ділянку площею 0,8043 га із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства і сільськогосподарських угідь (сіножаті), про що свідчать Висновок №05-02/2366 від 28.05.2008 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , (аркуш 8 додатку до позову) та Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01.10.2008 року Головного управління земельних ресурсів у Київській області (аркуш 9 додатку до позову). Таким чином, твердження про те, що у власність ОСОБА_3 передано земельну ділянку із земель загального користування садівницького товариства «Луговий» (проїзд) не відповідає фактичним обставинам справи. Жодного документу, окрім ні чим не обґрунтованих записів в неналежних копіях Державних актах на землю, які б вказували, що земельна ділянка ОСОБА_3 з кадастровим номером 3223151000:04:056:0050 площею 0,8043 га будь-коли була землею загального користування (проїздом), суду не надано. Також наголошував, що в порушення вимог п. 7 ст. 102 ЦПК України, наданий позивачем висновок експертного дослідження ЕД-1920/22342-03 від 31.07.2020 року не є висновком експерта та належним та допустимим доказом, так як в даному висновку не зазначено, що експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також позивачем надано суду висновок експертного дослідження технічної документації із землеустрою, яка розроблена ТОВ «Земельний альянс» в 2017 році, в той час як скасоване рішенням суду розпорядження Обухівської РДА Київської області №1674 від 29.10.2008 року, винесене на підставі проекту землеустрою, складеного ТОВ «Кадастр Гео» в 2008 році. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності щодо оскарження розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №1674 від 29.10.2008 року, про що було заявлено, і що судом першої інстанції проігноровано. Судом першої інстанції також всупереч вимог ст. 133, 141 ЦПК України покладено відшкодування судових витрат в розмірі 5 492,00 грн., які базуються на оплаті Позивачем рахунку №4665/20 від 30.07.2020 року про проведення Комплексного земельно-технічного експертного дослідження та дослідження з питань з землеустрою на підставі договору від 30.07.2020 року (а.с. 40-43), в той час, як матеріали при розгляді даної справи суду не надавались. В порушення вимог ст. 79, п. 6 ст. 95 ЦПК України, не зважаючи на клопотання представника відповідача адвоката Горового О.В. про витребування оригіналів документів, судом дане клопотання не задоволено та винесено рішення на підставі дослідження копій. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належать земельні ділянки площею 0,1016 га, кадастровий номер 3223151000:04:056:0041 та площею 0,12 га, кадастровий номер 3223151000:04:056:0014. Зазначені земельні ділянки придбані позивачем на підставі договорів купівлі продажу. 22 квітня 2013 року ОСОБА_5 укладено договір купівлі продажу, відповідно до якого позивач придбав земельну ділянку площею 0,12 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0014). Зазначена земельна ділянка належала продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №576845, виданого Обухівським районним відділом земельних ресурсів 03 травня 2007 року, договору купівлі-продажу, серія та номер: № 7385 виданий 30 грудня 2006 року 22 травня 2013 року ОСОБА_5 укладено договір купівлі продажу, відповідно до якого позивач придбав земельну ділянку площею 0,1016 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0041). Зазначена земельна ділянка належала продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 18 квітня 2013 року, виданого Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області. Підстава виникнення права власності: заява про поділ земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 596800 від 18 травня 2007 року, договір купівлі-продажу, серія та номер: № 7257 виданий 30 грудня 2006 року. Отже, право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:056:0041 та 3223151000:04:056:0014 за попереднім власником було набуто 03 травня 2007 року та 30 грудня 2006 року відповідно, що підтверджується наданими суду вищезазначеними договорами купівлі-продажу. Згідно з планом меж земельної ділянки площею 0,12 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0014) станом на 30 грудня 2006 року, тобто на момент її придбання у власність попереднім власником - ОСОБА_5 , ділянка з двох сторін межувала з землями загального користування - проїздами, а саме від «Б» до «В» та від «Г» до «А». Згідно з планом меж земельної ділянки площею 0,1016 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0041), заявою про поділ земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:04:056:0015), планом меж земельної ділянки кадастровий номер 3223151000:04:056:0015, з якої в порядку поділу було утворено земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:056:0041, станом на 30 грудня 2006 року, тобто на момент її придбання у власність попереднім власником, ділянка з двох сторін межувала з землями загального користування - проїздами, а саме від «Б» до «В» та від «Г» до «А». Обухівська районна державна адміністрація своїм розпорядженням № 1674 від 29.10.2008 року затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства площею 0,8043 га на території Української міської ради Обухівського району Київської області. Цим же розпорядженням передано зазначену земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_3 , надано ТОВ «Кадастр ГЕО» дозвіл на встановлення межі земельної ділянки та зони обмежень в натурі та виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41801888 від 26.06.2018 року приватним нотаріусом Саєнко Е.В. в державний реєстр було внесено відповідний запис про право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку. Також судом встановлено, що висновком експертного дослідження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19-20/22342-03 від 31.07.2020 року, відповідно до якого: 1.Земельні ділянки ОСОБА_4 площею 0,1016 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0041) та площею 0,12 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0014) розташовані у внутрішньому контурі земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,8043 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0050).

2. Доступ, прохід (проїзд) до належних ОСОБА_4 земельних ділянок площею 0,1016 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0041) та площею 0,12 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0014) неможливий будь-яким іншим чином, окрім як через земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,8043 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0050).

3. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) площею 0,8043 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0050), розроблена ТОВ «Земельний альянс», не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що виділення у власність відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки за рахунок проїздів до земельних ділянок позивача не відповідає вимогам ДБН 360-92**, які затверджені наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. N 44, чинними на момент затвердження технічної документації відповідача. У відповідності до вимог п. 3.47* зазначених ДБН на територіях дачних та садівницьких поселень трасування доріг і проїздів, розміщення вбудовано-прибудованих або окремо розташованих гаражів, дачних та садових будинків, інших споруд та відстані між ними слід приймати у відповідності з вимогами розділів "Садибна забудова" та "Протипожежні вимоги" (додаток 3.1). Пунктом 2* Додатку 3.1 встановлено, що при проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудованоприбудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення. Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5 - 8 м для будинків до 9 поверхів і 8 - 10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. Надавши у власність відповідача ОСОБА_6 спірну земельну ділянку Обухівська районна державна адміністрація порушила зазначені вимоги ДБН щодо необхідності дотримання вимог про наявність проїздів. Частиною другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Статтями 321, 393 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. Ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів. Частиною першою ст. 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про порушення прав та законних інтересів позивача як власника земельних ділянок, а також про незаконне набуття ОСОБА_3 права приватної власності на проїзди, які повинні перебувати у загальному користуванні та забезпечують доступ до земельних ділянок інших власників, в тому числі і належних позивачеві земельних ділянок. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 1674 від 29 жовтня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Української міської ради Обухівського району» слід визнати протиправними та скасувати. Відтак підлягають скасуванню рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41801888 від 26 червня 2018 року та запис в єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 26803008 про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,8043 га, кадастровий номер 3223151000:04:056:0050, розташовану на території Української міської ради Обухівського району Київської області, що був внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41801888 від 26 червня 2018 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліною Володимирівною, оскільки ця позовна вимога є похідною від першої задоволеної вимоги позивача. Доводи апеляційної скарги, про те, що проект землеустрою, складений ТОВ «Кадастр Гео» щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:056:0050 у власність ОСОБА_3 , складався в 2008 році, ще до того, як позивач у 2013 році став власником двох своїх суміжних земельних ділянок, а тому, відповідно, і не міг ніяким чином узгоджуватись з позивачем, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки право власності на земельні ділянки за попередніми власниками набуто 03 травня 2007 року та 30 грудня 2006 року відповідно, до набуття ОСОБА_3 у власність земель загального користування - проїзду, межі неузгоджено і між колишніми власниками. Посилання на Акт прийомки-передачі межевих знаків на зберігання від 27.03.2018 р., апеляційним судом не приймається до уваги, оскільки ОСОБА_5 , який погоджував ці знаки, з 2013 року вже не був власником, місцезнаходження оригіналу Акту не встановлено. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності порушення прав позивача, апеляційним судом не приймаються з огляду на те, що придбаваючи земельні ділянки, у всіх договорах купівлі-продажу спірні земельні ділянки значаться як землі загального користування (проїзд), доказів того, що земельні ділянки змінювали своє призначення не надано. Доводи апеляційної скарги про хибні висновки суду про те, що у власність ОСОБА_3 передано земельну ділянку із земель загального користування садівницького товариства «Луговий» (проїзд), колегією суддів не приймаються до уваги, з огляду також і на те, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) площею 0,8043 га (кадастровий номер 3223151000:04:056:0050), розроблена ТОВ «Земельний альянс», не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, у відповідності до експертного висновку. Доводи апеляційної скарги про те, що експерта не попереджено про відповідальність за дачу неправдивого висновку, не спростовують висновків самої експертизи, на противагу якої апелянтом в суді першої інстанції, власного висновку не подано, а тому також відхиляються апеляційним судом. Доводи щодо застосування строку позовної давності, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що були предметом розгляду, судом першої інстанції надано їм належну оцінку. Підстав для застосування строку позовної давності за заявою представника відповідача суд першої інстанції не вбачав, оскільки матеріалами справи підтверджуються посилання позивача про те, що він дізнався про своє порушене право лише 26.06.2018 року, оскільки він або попередні власники не підписували акт погодження меж земельної ділянки, оскаржуване розпорядження райдержадміністрації не оприлюднювалось, у публічній кадастровій карті відомості про виділену ОСОБА_3 були відсутні, межові знаки на місцевості були відсутні, ознак користування ОСОБА_3 на місцевості не було. Апелянтом вказаних обставин не спростовано. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Горового Олександра Васильовича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 січня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 січня 2021 року - залишити без змін. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: