Постанова Київський апеляційний суд № 760/13017/21
від 27.08.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 серпня 2021 року місто Київ справа № 760/13017/21 апеляційне провадження № 33/824/3898/2021 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шерстюк Олени Григорівни на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва Агафонова С.А. від 15 липня 2021 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 44-3 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору. Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Шерстюк О.Г. 5 серпня 2021 року звернулась з апеляційною скаргою, у якій просила постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 липня 2021 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП. Також захисник звернулась з клопотанням, у якому просила поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 липня 2021 року. Скаржник зазначає, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог підпункту 10 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Разом з тим, у місті Києві на дату складення адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 діяли інші карантинні обмеження, встановлені рішенням органу місцевого самоврядування, оформленим Протоколом постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 22 березня 2021 року № 21 (зі змінами, внесеними рішенням від 24 березня 2021 року № 25), якими зобов`язано, у тому числі керівників приватних компаній, які обслуговують міські маршрути, забезпечити здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі в кількості 50 відсотків, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб (підпункт 4.1 пункту 4). Також, поліцейськими під час складення протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено яка кількість місць для сидіння передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, що зазначена в реєстраційних документах на транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , та яку фактичну кількість пасажирів ОСОБА_1 перевозив, що позбавляє суд можливості оцінити їх співвідношення та дійти висновку, що кількість пасажирів, яку перевозив ОСОБА_1 , є більшою, ніж кількість місць для сидіння передбачена технічною характеристикою транспортного засобу. Крім того, скаржник зазначає, що ОСОБА_1 є водієм, а не керівником приватної компанії, яка обслуговує міські маршрути, що надає послуги із перевезення пасажирів, а тому не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, копія постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 липня 2021 року ОСОБА_1 не направлялась, а у період з 14 липня 2021 року по 4 серпня 2021 року ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні поза межами міста Київ, а саме у місті Харків, та з цих підстав був позбавлений можливості як брати участь у судовому засіданні, так і оскаржити ухвалену відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шерстюк О.Г. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи обставини, якими скаржник обґрунтовує причини пропуску строку для подання апеляційної скарги, - вручення особі, що притягається до адміністративної відповідальності тексту постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 липня 2021 року лише 4 серпня 2021 року, а також перебування ОСОБА_1 у період з 14 липня по 4 серпня 2021 року у службовому відрядженні поза межами міста Києва, з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції доходить висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за необхідне його поновити. Згідно частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Вирішуючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 44-3 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного. 26 квітня 2021 року інспектором роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 з обслуговування правого берега Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Філяновським І.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 521314 за частиною 1 статті 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 26 квітня 2021 року о 9 год. 10 хв. в місті Києві по проспекту Повітрофлотському 30/2, водій ПП «Універсал-Транс» ОСОБА_1 , здійснюючи регулярні перевезення в режимі маршрутного таксі № 401 на транспортному засобі ATAMANA-092H6, д.н.з. НОМЕР_1 , перевозив пасажирів в кількості, більшій ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічними характеристиками транспортного засобу, чим порушив вимоги підпункту 10 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 44-3 КУпАП. До протоколу додається відео з бодікамери АА00610. Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП, що ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті інспектора поліції В. Панчука від 26 квітня 2021 року, відеозапису з нагрудної камери поліцейського з якого убачається, що маршрутне таксі переповнене, всі сидячі і можливі стоячі місця зайняті пасажирами. Проте з таким висновком місцевого суду погодитися не можна з наступних підстав. Статтею 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, що є обов`язковими для виконання, а, відтак, при складанні протоколу необхідно викласти суть правопорушення, виходячи з частини першої даної статті, з посиланням на конкретний пункт нормативно-правового акту або правил, який вважається порушеним. Відповідно до статті 1, частини 3 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи. Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236), у редакції, чинній станом на дату складення протоколу про адміністративне правопорушення, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2021 року на території України установлено карантин та вжито ряд карантинних заходів. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 521314, складеному відносно ОСОБА_1 , вказано, що ОСОБА_1 порушено вимоги підпункту 10 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, а саме здійснено регулярні перевезення пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Разом з тим, текст зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, у редакції, чинній станом на 26 квітня 2021 року, тобто на день складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не містить норми, у зв`язку з порушенням якої складено протокол про адміністративне правопорушення, тобто пункт номер 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 не містить підпункту номер
10. Таким чином інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 521314, не вірно вказано пункт і підпункт Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, що містить обмеження, за порушення яких настає відповідальність за ст. 44-3 КУпАП. Разом з тим, зазначення конкретних спеціальних норм при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 44-3 КУпАП є обов`язковим. Отже для встановлення складу адміністративного правопорушення, посадова особа, що складала протокол, повинна була послатися на діючу на момент виявлення правопорушення редакцію нормативно-правового акту, тобто вказати конкретну чинну норму - пункт, підпункт підзаконного нормативно-правового акту. За змістом статей 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП). Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. В протоколі про адміністративне правопорушення указано, що водій ПП «Універсал-Транс» ОСОБА_1 , здійснюючи регулярні перевезення в режимі маршрутного таксі № 401 на транспортному засобі ATAMAN A-092H6, д.н.з. НОМЕР_1 , перевозив пасажирів в кількості, більшій ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічними характеристиками транспортного засобу, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44-3 КУпАП. Належним доказом вчинення даного правопорушення, виходячи з його природи, є протокол про адміністративне правопорушення, у якому має бути зазначено яку кількість пасажирів фактично перевозив водій, та яка кількість місць для сидіння, передбачена технічними характеристиками транспортного засобу ATAMAN A-092H6, д.н.з. НОМЕР_1 , їх співвідношення, інші дані, які підтверджують викладені у протоколі обставини. Однак, матеріали про вчинення адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 44-3 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1 таких відомостей не місять взагалі. З відеозапису з нагрудної камери поліцейського, долученого до протоколу, кількість пасажирів, яку перевозив водій ОСОБА_1 , а також кількість місць для сидіння, що передбачена технічними характеристиками транспортного засобу ATAMAN A-092H6, та, відповідно, їх співвідношення, встановити неможливо. Разом з тим, відповідно до статті 14 КУпАП адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, підлягають посадові особи, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків. Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо того, що ОСОБА_1 є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, а саме, що до його службових обов`язків належить додержання правил установлених у сфері охорони здоров`я населення чи інших правил, пов`язаних з дотриманням карантинних вимог, у тому числі регулювання кількості пасажирів у салоні транспортного засобу. Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Частиною 3 статті 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Шерстюк О.Г. підлягає задоволенню, постанова судді місцевого суду скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд п о с т а н о в и в : Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Шерстюк Олені Григорівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва Агафонова С.А. від 15 липня 2021 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шерстюк Олени Григорівни задовольнити. Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва Агафонова С.А. від 15 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП, - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 44-3 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Я.В. Головачов