Постанова 4854 № 420/9281/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9281/20 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 по справі № 420/9281/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сервіс" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У вересні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТБ Сервіс" звернулась з адміністративним позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/000355/2 від 18.09.2020. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 27.08.2020 декларантом ТОВ «ТБ Сервіс» було подано до Київської митниці ДМС України митну декларацію №UA 100070/2020/428242 для оформлення вантажу Посуд столовий виготовлений з фарфору торговельної марки - "KAMELIYA". Країна виробництва - CN. Виробник: LIANFENG (НК) INDUSTRY LIMITED. 18.09.2020 року інспектором Київської митниці ДМС України Проданом В.С. було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/000355/2. Позивач зазначає, що отримане рішення не містить в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів, проте, на думку представника ТОВ «ТБ Сервіс» рішення про коригування митної вартості є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора. Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, оскільки під час перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, відповідно до статті 53 МК України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02 лютого 2021 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сервіс" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/000355/2 від 18.09.2020 задовольнив. Визнав протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/000355/2 від 18.09.2020. Стягнув з Київської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Сервіс» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 725,38 коп. (дві тисячі сімсот двадцять п`ять гривень тридцять вісім копійок). Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції проігнорував, що відомості зазначені в наданому перекладі митної декларації країни відправлення № 530420200040693469 не відповідають оригіналу, крім того, в експортній МД вартість товару не відповідає вартості в рахунку від 06.07.2020 №INV20070; - суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що вказані розбіжності є досить суттєвими для визначення митної вартості, а саме її складових та розміру, що викликало цілком обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів; - суд першої інстанції не звернув увагу на правову позицію викладену в постанові Верховний суд України № 21-498а15 від 02.06.2015. 19 липня 2021 року до суду надійшло клопотання за вхід.№ 15408/21 представник Київської митниці Держмитслужби про розгляд справи в режимі відеоконференції. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що 02.07.2020 між компанією LIANFENG (НК) INDUSTRY LIMITED (Китай) (продавець) та ТОВ «ТБ Сервіс» (покупець) укладено контракт № 200706, за умовами якого продавець продає, а покупець купує промислові товари, а також, інші товари в асортименті, кількості і за цінами, вказаними в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного контракту. Пунктом 4.1 договору передбачено, продавець поставляє товар, який продається згідно з даним контрактом на умовах FOB-SHEKOUКитай, або інші умови поставки вказані в інвойсі. Відповідно до п.п. 5.1.3 п. 5.1 контракту, оплата за товар може бути здійснена до його отримання (передоплата), а також, допускається відстрочка платежу до 160 календарних днів, згідно з інвойсами. На виконання умов зазначеного контракту компанія LIANFENG (НК) INDUSTRY LIMITED (Китай) поставила ТОВ «ТБ Сервіс» партію товару: Чашка з блюдцем 200мл арт. 2046 у кількості 900 шт. Чашка з блюдцем 250мл арт. 2047 у кількості 900 шт. Чашка з блюдцем 470мл арт. 2048 у кількості 720 шт. Чашка з блюдцем 400мл арт. 2049 у кілько сті 720 шт. Чашка з блюдцем 200мл арт. 2357 у кількості 900 шт. Набір чайний 200мл арт. 1755 у кількості 690 наборів. Чашка з блюдцем 230мл арт. 2358 у кількості 900 шт. Набір чайний 230мл арт. 1756 у кількості 360 наборів. Набір кавовий 200мл арт. 1542 у кількості 720 наборів. Чашка з блюдцем 200мл арт. 2359 у кількості 900 шт. Набір чайний 200мл арт. 1757 у кількості 360 наборів. Набір кавовий 90мл арт. 1543 у кількості 720 наборів. Чашка з блюдцем 320мл арт. 2360 у кількості 900 шт. Набір чайний 320мл арт. 1758 у кількості 360 наборів. Набір кавовий 90мл арт. 1544 у кількості 600 наборів. Пакування-картонні короби Країна виробництва - CN. Виробник: LIANFENG (НК) INDUSTRY LIMITED. З метою здійснення митного оформлення товару позивач до Одеської митниці Держмитслужби 27.08.2020 подав митну декларацію №UA100070/2020/428242, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору. ТОВ «ТБ Сервіс» до митного оформлення було надано: - пакувальний лист № INV20070/01 від 06.07.2020; рахунок-фактуру (інвойс) № INV20070 від 06.07.2020 року; коносамент QFL20070732 від 15.07.2020; автотранспортну накладну № 65 від 25.08.2020; декларацію про походження товару № INV20070 від 06.07.2020; платіжний документ № 40 від 21.07.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 34 від 178.08.2020; платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 4389 від 19.08.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 19-08-2020 від 19.08.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 06.07.2020; висновок експерта № Фц-20/655 від 25.08.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 200706 від 02.06.2020; договір (контракт) про перевезення № 14/08-14 від 14.08.2014 року; акт зважування від 23.08.2020; копія митної декларації країни відправлення № 530420200040693469 від 07.07.2020. Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об`єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар. 17.09.2020 декларант надав до митного органу пояснення № 4879-20. 18.09.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/000355/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100070/2020/00422. З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/000355/2 від 18.09.2020, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем: 1) Для підтвердження витрат на транспортування надано рахунок від 18.08.2020 №34 та довідку про транспортні витрати видані ТОВ «УКРТРАНС- МАРІН» від 18.08.2020 №34. Однак, відповідно до наданих товаротранспортних документів, а саме коносаменту, дана компанія не зазначена як безпосередній виконавець транспортних послуг. Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару; 2) Відповідно до ст. 254 Кодексу, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, декларант забезпечує переклад документів за власний рахунок. Разом с тим, декларантом не забезпечено переклад митних декларацій країни-відправлення; 3) Прайс-лист від 06.07.2020, надано тільки на ту позицію товару, яка стосуються митного оформлення, а не на всю продукцію виробника та носить адресний характер, тобто має суб`єктивну спрямованість, що свідчить про суб`єктивну спрямованість та суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців; 4) Торгівельна марка товару в експертній довідці від 25.08.2020 № Фц-20/655 відмінна від торгівельної марки оцінюваного товару; 5) Судно зазначене в коносаменті від 15.07.2020 № QFL20070732 не відповідає інформації зазначеній в митній декларації; 6) Транспортна довідка від 19.08.2020 №19-08-2020 видана відповідно до інформації судноплавної лінії ONE, інформація про яку відсутня в наданих документах. Також, за результатами розгляду основних та додаткових документів відповідачем встановлено наступне: 1) Відомості зазначені в наданому перекладі митної декларації країни відправлення №530420200040693469 не відповідають оригіналу. Крім того, в експортній МД вартість товару не відповідає вартості в рахунку від 06.07.2020 №INV20070; 2) Рахунок на оплату від 18.08.2020 №34 та платіжне доручення від 19.08.2020 №4389 містять інформацію лише про витрати на транспортування. В той же час, відповідно до наданої декларантом інформації, відбулось перевантаження товару. Проте, інформація про витрати на експедиційні послуги та послуги з вивантаження/завантаження товару відсутня; 3) Експертна довідка від 25.08.2020 № Фц-20/655 прийнята до уваги митницею, але не може бути підставою для визнання митної вартості. В наведених експертом джерелах відсутня інформація щодо всіх артикулів товарів, що оцінюються. Крім того, експертом не враховано виробника товару, що може суттєво впливати на вартість товару; 4) В наданому наряді від 19.08.2020 зазначено, що товар доставлено по лінії Ocean network express pte. Ltd. В той же час, в наданих до митниці документах відсутня інформація щодо зазначеного підприємства, (пунктом 6 частини 2 статті 53 Кодексу передбачено подання декларантом транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару). Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості, тому рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2020 № UA508110/2020/000005/1 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості і підлягає скасуванню. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України. Відповідно до положень стастті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Приписами частини 1 статті 51 МК України, передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до ч. ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Відповідно до норм ч. ч. 1-4 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Вимоги ч. ч. 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України, передбачають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів. Згідно з ч. ч. 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Згідно з нормами статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Колегія суддів звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тож, з наведеного слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але зазначені повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, та інше. При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що зазначені приписи митного законодавства зобов`язують суб`єкта владних повноважень зазначити та відобразити у своєму рішенні конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також, у достатній мірі обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності, і лише за умови наявності сумнівів у повності/достовірності інформації, наданої декларантом, які мають певне вираження, тобто, можуть бути обгрунтовані/доведені, а не загальні, лише з посиланням на наявність права митного органу перевіряти задекларовані суб`єктом господарювання зобов`язання. Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Так, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). У свою чергу, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Натомість, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Таким чином, єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за митною декларацією №530420200040693469. Судом першої інстанції також було досліджено контракт, згідно умов якого товар поставляється на умовах FOB-SHEKOU (Китай). Згідно Інкотермс 2010 означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту всі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Отже, всі витрати, в тому числі сплата експортного мита, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту відправки, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх навантаженням на борт судна в порту відвантаження сплачуються продавцем, та, відповідно входять до ціни товару. Щодо наданих до митного оформлення документів, що підтверджують витрати на транспортування товару, колегія суддів зазначає таке. 14.08.2014 між ТОВ «УКРТРАНС-МАРІН» та ТОВ «ТБ Сервіс» укладено договір організації транспортного експедирування № 14/08-14, пп. 2.1.1 передбачено право ТОВ «УКРТРАНС-МАРІН» укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, суднохідними компаніями/їх агентами, експедиторами та іншими організаціями, які резидентами або нерезидентами, для виконання своїх обов`язків за вказаним договором. Розділ 3 вказаного договору передбачає, що витрати тв. Інші платежі, які оплачуються виконавцем в інтересах клієнта та пов`язані з виконаннями умов вказаного договору оплачуються ТОВ "ТБ Сервіс" на розрахунковий рахунок ТОВ «УКРТРАНС-МАРІН» на основі отриманого рахунку. При цьому, позивач до митного оформлення надав рахунок на оплату № 34 від 18.08.2020, що виставлений ТОВ «УКРТРАНС-МАРІН» та платіжне доручення № 4389 від 19.08.2020, що є достатніми доказами на підтвердження транспортних витрат. Також, позивач надав договір транспортного експедирування № 080720Ю-УТМ від 08.07.2020 року, на підтвердження факту залучення контрагентом позивача ТОВ «УКРТРАНС-МАРІН» підприємства ТОВ «Юнітекс Ейч-Ді» для надання на користь позивача транспортно-експедиторських послуг. Щодо ненадання до митного оформлення перекладу копії митної декларації країни відправлення, жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару. Відповідач не надав суду та не зазначив у рішенні про коригування митної вартості, які саме складові митної вартості товару неможливо перевірити без дослідження перекладу декларації країни відправлення. Крім того, разом з повідомленням №4879-20 від 17.09.2020, позивач надав відповідачу переклад митної декларації країни відправлення. Доводи ж відповідача щодо того, що відомості в наданому перекладі митної декларації країни відправлення №530420200040693469 не відповідають оригіналу та щодо невідповідності вартості товару, зазначені в експортній МД, вартості в рахунку від 06.07.2020 №INV20070, суд не приймає до уваги, оскільки позивач не може відповідати за правильність заповнення митної декларації країни відправлення. Вартість товару, згідно з умовами контракту № 200706 від 02.06.2020 визначається в інвойсах, а не в митній декларації країни відправлення. Окрім того, апеляційний суд зауважує, що ціна товару за умовами контракту 10572,60 $, вартість товару згідно експортної декларації КНР дорівнює 10571,90 $ (переклад на українську мову, а.с. 35) , вартість товару зазначений в експортної декларації КНР (мовою оригіналу, а.с.34) дорівнює 10571,82 $. Тобто відхилення складає 0,007 % , що не може бути достатньою підставою для коригування митної вартості товару. Щодо тверджень митного органу про суб`єктивну спрямованість прайс-листа від 06.07.2020 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що наданий до митного оформлення документ містить в собі відомості фірми виробника товару, вартість товарів, дату його видачу, покупця, умови поставки, містить печатку підприємства та підпис посадової особи, телефони та адресу виробника. Відповідач не надає суду доказів на підтвердження того, яким чином, складений у такому форматі прайс-лист впливає на митну вартість товару, тоді як суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є саме ціна товару та інші складові митної вартості товару. Щодо зауважень митного органу до експертної довідки від 25.08.2020 № Фц-20/655, колегія суддів вказує, що згідно з листом № 09/09-1 від 09.09.2020, при складанні експертної довідки від 25.08.2020 № Фц-20/655 експертом була допущена технічна помилка та замість належного найменування торгівельної марки ТМ «KAMELIYA», зазначено ТМ «S&T». Експертна довідка від 25.08.2020 № Фц-20/655 виготовлена провідним спеціалістом Київської обласної (регіональної) торг ново-промислової палати, тобто уповноваженим суб`єктом. Доводи митного органу з приводу того, що вказана довідка не може бути підставою для визнання митної вартості не приймається до уваги, оскільки незгода відповідача із відомостями, що зазначені в експертній довідці не є підставою для неврахування вказаної довідки під час перевірки митної вартості товару. Експертна довідка містить відомості про виробника товару. Колегія суддів відхиляє твердження митного органу про те, що судно зазначене в коносаменті від 15.07.2020 № QFL20070732 не відповідає інформації зазначеній в митній декларації, з огляду на те, що відповідач безпідставно не врахував факт перевантаження контейнера, яке відбулось в порту Туреччини на судно, яке прибуло до Одеси, про що позивач надав відповідні пояснення 17.09.2020. Також, інформація про прибуття контейнеру на відповідному судні підтверджується нарядом № 65 від 19.08.2020 . З огляду на вищевикладене, встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15). Також колегія суддів вважає, що ненадання до митного оформлення перекладу копії митної декларації країни відправлення, жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару. Відповідач не надав суду та не зазначив у рішенні про коригування митної вартості, які саме складові митної вартості товару неможливо перевірити без дослідження перекладу декларації країни відправлення. Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Щодо клопотання представника Київської митниці Держмитслужби про розгляд справи в режимі відео конференції, суд зазначає наступне. Так, відповідно до частин 1, 2 статті 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Із врахуванням вищевикладеного, справу призначено у порядку письмового провадження, тобто без виклику сторін, тому у задоволенні клопотання представника Київської митниці Держмитслужби про розгляд справи у режимі відеоконференції слід відмовити. Згідно з приписами частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Відмовити представнику Київської митниці Держмитслужби у задоволенні клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції. Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 по справі № 420/9281/20 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.