Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 638/8461/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2021 р.Справа № 638/8461/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А. представника позивача: Абрамець Л.В. представника відповідача: Лопатки В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Латка І.П., м. Харків, повний текст складено 07.06.21 року по справі № 638/8461/21 за позовом Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 про продовження затримання з метою ідентифікації, ВСТАНОВИВ: Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі за текстом також - позивач) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 (далі за текстом також - відповідач), в якому просить продовжити строк його затримання з метою ідентифікації на 6 (шість) місяців. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.06.2021 адміністративний позов задоволено. Продовжено строк затримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації на 6 (шість) місяців, а саме до 07 грудня 2021 року. Допущено негайне виконання рішення суду. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його таким, що прийняте без врахування важливих обставин у справі, з порушенням норм матеріального права та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не було надано відповідачу захисника, який би міг захистити в суді його законні інтереси. Звертає увагу, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що звертаючись до суду в червні 2021 року та обґрунтовуючи підстави для задоволення позовних вимог, позивач знову посилається на ті дії, які ним було вчинено раніше та на підставі яких уже було прийнято рішення від 11.03.2021. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача у судовому засіданні з підстав, наведених у апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю, представник позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення з підстав, наведених у запереченнях на апеляційну скаргу. Від відповідача на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява, в якій відповідач просить провести судове засідання без його участі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 4 грудня 2020 року о 05 год 00 хв відповідача, ОСОБА_1 , затримано в м. Куп`янськ в межах контрольованого прикордонного району на ділянці відповідальності Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління за незаконне перетинання державного кордону України з Російської Федерації в Україну поза пунктами пропуску через державний кордон України, про що свідчить протокол про адміністративне затримання від 14 грудня 2020 року. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року адміністративний позов Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України та примусове видворення іноземця за межі України задоволено. Затримано громадянина Народної Республіки Грузія ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України терміном до трьох місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, Державної міграційної служби. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2021 року адміністративний позов Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 про продовження затримання з метою ідентифікації задоволено частково. Продовжено строк затримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації на 3 (три) місяці, а саме до 11 червня 2021 року. Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2020 року Харківським прикордонним загоном Східного регіонального управління Прикордонної служби України за № 21/13660 направлено повідомлення на адресу Посольства Республіки Грузія в Україні та анкету відповідача, ОСОБА_1 , про його ідентифікацію та отримання документів на його повернення до Республіки Грузія. 04 лютого 2021 року Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Прикордонної служби України повторно звернувся до Посольства Республіки Грузія з клопотанням про ідентифікацію відповідача, ОСОБА_1 , та отримання документів на його повернення до Республіки Грузія. Відповідно до копії листа Консульської служби Посольства Республіки Грузія за № 60/2699, яке надійшло до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України 10 лютого 2021 року, повідомлено, що направлено запит до державних установ Республіки щодо витребування інформації відносно відповідача, ОСОБА_1 . 04 березня 2021 року Харківським прикордонним загоном Східного регіонального управління Прикордонної служби України направлено запит за № 21/2161 на адресу Департаменту консульської служби МЗС України про ідентифікацію відповідача, ОСОБА_1 . 18 травня 2021 року Харківським прикордонним загоном Східного регіонального управління Прикордонної служби України повторно направлено запит до МЗС України з метою ідентифікації відповідача, ОСОБА_1 . Згідно з повідомленням УДМС України в Чернігівській області № 113 від 01 червня 2021 року відповідачу відмовлено в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту як особі, в якої відсутні умови, зазначені пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Враховуючи те, що термін утримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців, які незаконно перебувають на території України, закінчується, однак інформації щодо встановлення відповідача з країни його громадянської належності чи документів, необхідних для його ідентифікації, на адресу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України не надійшло, останній звернувся до суду із позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи те, що термін утримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців, які незаконно перебувають на території України, закінчується 11 червня 2021 року, інформації з країни громадянської належності відповідача щодо встановлення його особи чи документів, необхідних для його ідентифікації, не отримано, дійшов висновку, що слід продовжити строк затримання останнього. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає таке. Частиною другої статті 19 Конституція України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI). Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України). Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи. Згідно з вимогами Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23 квітня 2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України. Колегія суддів зазначає, що статтею 289 КАС України передбачено як окрему підставу затримання відсутність у іноземця документа, що дає право на виїзд з України. Враховуючи відсутність у відповідача документа, що дає право на виїзд з України, що, в свою чергу, унеможливлює самостійне залишення відповідачем території України, а також те, що термін утримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців, які незаконно перебувають на території України, закінчується 11 червня 2021 року, інформації з країни громадянської належності відповідача щодо встановлення його особи чи документів, необхідних для його ідентифікації, не отримано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що слід продовжити строк затримання останнього. При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги заперечення сторони відповідача, оскільки суду не надано доказів наявності у відповідача документів, які надають право йому виїхати з території України у встановленому законом порядку. Колегія суддів зазначає, що затримання відповідача, незважаючи на серйозність заходу, з огляду на встановлені судом фактичні обставини, є цілком виправданими та належними, оскільки в даному випадку застосування інших, менш суворих заходів, буде недостатніми для гарантування виконання такою особою певних обов`язків, пов`язаних із залишенням території України. Затримання до закінчення проведенню процедури належної ідентифікації особи відповідає волі національному законодавству, воно є також необхідним за конкретних обставин. Щодо порушення під час розгляду справи в суді першої інстанції права відповідача на захист, про що йдеться в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що за приписами пункту восьмого частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання. Тобто, з моменту затримання, особа має право на всі види правових послуг, які передбачені частиною другою статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а саме, має право на захист та здійснення представництва її інтересів у судах, інших державних органів. Як установлено судом апеляційної інстанції з протоколу судового засідання від 07.06.2021 та аудіозапису цього судового засідання, відповідачу було надано послуги перекладача, перед початком розгляду справи судом першої інстанції роз`яснено його права. Відповідач під звукозапис повідомив суду, що права йому зрозумілі, заяв та клопотань, зокрема, щодо необхідності забезпечення права на правову допомогу, відповідач не заявляв. У зв`язку з чим відсутні підстави вважати порушеним право відповідача на отримання правової допомоги в суді першої інстанції. Щодо посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що звертаючись до суду в червні 2021 року та обґрунтовуючи підстави для задоволення позовних вимог, позивач знову посилається на ті дії, які ним було вчинено раніше та на підставі яких уже було прийнято рішення від 11.03.2021. Як вище зазначено, позивачем вчинялася низка запитів, спрямованих на ідентифікацію відповідача. Так, 18 травня 2021 року Харківським прикордонним загоном Східного регіонального управління Прикордонної служби України повторно направлено запит до МЗС України з метою ідентифікації відповідача, ОСОБА_1 . Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на невеликий проміжок часу між останнім зверненням позивача із запитом - 18 травня 2021 року та поданням до суду першої інстанції цього позову - 04.06.2021. В судовому засіданні апеляційної інстанції з`ясовано, що станом на 06.09.2021 відповідей щодо ідентифікації відповідача з Посольства Республіки Грузія та МЗС України не надходило. Вказані заходи вчинялися позивачем в межах встановленого ст. 289 КАС України строку. Згідно із висновками, викладеними у пунктах 23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень. Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.06.2021 по справі № 638/8461/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.А. Спаскін