Постанова 4824 № 369/12344/20

Справа № 369/12344/20 Головуючий у 1 інстанції Лисенко В.В. Провадження № 33/824/2569/2021 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 01 вересня 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Гапона С.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 435382 від 27 вересня 2020 року, 27.09.2020 року близько 00 год. 35 хв. в с. Михайлівка-Рубежівка по вул. Роговенка, 51 водій ОСОБА_1 керував мотоциклом МТ-10 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, почервоніння обличчя, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Гапон С.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того, вказує, що суть правопорушення в протоколі сформульовано нечітко і невірно та не зрозуміло у чому саме обвинувачується ОСОБА_1 : у керуванні з ознаками алкогольного сп`яніння чи відмові від проходження тесту (невідомо якого), при цьому не вказано від якого саме тесту відмовився водій (на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння) та не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано водієві. Таким чином, вважає що співробітниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп`яніння у зв`язку з чим, такий огляд слід вважати недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини особи. Також зазначає, що водія не відстороняли від керування транспортним засобом, що свідчить про невідповідність дій співробітника поліції. Вказує, що показання свідків не узгоджуються з протоколом, при цьому обидва пояснення свідків є повністю ідентичними, написаними одним почерком, у яких не вказано ознаки алкогольного сп`яніння та не деталізовано від чого саме відмовився ОСОБА_1 . Вважає, що суд мав викликати свідків для уточнення відомостей викладених ними в поясненнях, а тому вважає, що вказані пояснення не можуть братися до уваги. Також вказує, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав та обов`язків. У зв`язку з викладеним, зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення. У своїй апеляційній скарзі адвокат також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. В обгрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, повісток не отримував, а адреса, яка зазначена в протоколі та в постанові, не є вірною. Про вказану постанову ОСОБА_1 дізнався 29.04.2021 року та на наступний день, 30.04.2021 року звернувся до суду із заявою про видачу копії рішення. А тому вважає, що строк пропущено з поважних причин, а тому є підстави для його поновлення. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду. Враховуючи доводи апелянта про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 05.10.2020 року підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час та місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 , при цьому, матеріали справи не містять жодних відомостей про будь-яке повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд Розглянувши справу за даних обставин, суддя місцевого суду допустив порушення гарантованих ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_1 . Право ОСОБА_1 - особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду і скористалась правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, всупереч вимог вказаних правових норм, місцевий суд не з`ясував всі обставини справи, без належного повідомлення особи та виклику ОСОБА_1 в судове засідання, без допиту свідків, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, без виклику працівників поліції, які складали матеріали даного провадження стосовно ОСОБА_1 , прийняв рішення про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення. В обґрунтування підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, від 27.09.2020 року серії ДПР18 № 435382, письмові пояснення свідків. Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком місцевого суду, який не відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Згідно ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до ч. 3, ч. 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, який визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Відповідно до п. 7 розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Згідно п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Апеляційним судом з метою перевірки доводів апеляційної скарги викликалися свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а також працівник поліції Пшик О.Ю., який складав протокол про адміністративне правопорушення, однак свідки та працівник поліції, які були повідомлені належним чином про місце та час апеляційного перегляду справи, але в судове засідання не з`явились. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , пояснив, що дізнався про рішення місцевого суду, яким накладено на нього штраф в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік, коли прийшов в сервісний центр з приводу заміни старого посвідчення водія на нове. Йому невідомо, щоб на нього працівники поліції складали протокол за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Допитаний за клопотанням ОСОБА_1 в судовому засіданні під апеляційного перегляду справи свідок ОСОБА_4 пояснив, що проживає в АДРЕСА_2 . 27.09.2020 року у нього в гостях був його знайомий ОСОБА_1 , який цього дня не керував мотоцикл МТ-10 з ознаками алкогольного сп`яніння . Отже під час розгляду справи місцевим судом і під час апеляційного перегляду справи не встановлено, що водій ОСОБА_1 керував мотоциклом МТ-10з ознаками алкогольного сп`яніння та у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому немає підстав ставити під сумнів доводи ОСОБА_1 . Слід зазначити на те, що частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 Закону віднесено застосування засобів відеозапису. Зазначене вбачається із положень п. 2. розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділів поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказом МВС 18.12.2018 року № 1026, відповідно до якого застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Суд вважає, що зазначені норми направлені на забезпечення об`єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень, у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді. Таким чином, зважаючи, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який є превентивним заходом виявлення або фіксування правопорушення, та який міг би підтвердити чи спростувати доводи апелянта, матеріали справи не містять. При цьому, суд апеляційної інстанції приймає пояснення ОСОБА_1 - особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, надані в судовому засіданні апеляційної інстанції, та визнає їх належними доказами, у суду немає підстав ставити під сумнів надані пояснення. На думку апеляційного суду, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не може становити складу адміністративного правопорушення за умови, коли вимога про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була безпідставною, а дії працівників поліції не відповідали вимогам закону. Окрім того, з матеріалів адміністративної справи не вбачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в порушення вимог ст. ст. 265-2 та 266 КУпАП, здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу та відсторонили водія від керування цим транспортним засобом. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Зазначені обставини не були повно з`ясовані місцевим судом, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, інших доказів наявності вини в діях ОСОБА_1 , окрім письмових пояснень свідків, які судом апеляційної інстанції поставлено під сумнів, та протоколу про адміністративне правопорушення, який не може бути самостійним доказом вини особи, матеріали справи не містять. При цьому, постанова місцевого суду не містить належного мотивування про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Отже, будь-які докази, які б беззаперечно вказували на те, що 27.09.2020 року ОСОБА_1 керував мотоциклом МТ-10з ознаками алкогольного сп`яніння та у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2020 рокувідносно ОСОБА_1 - скасуванню, а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Гапона С.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов