Постанова 4873 № 910/229/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" липня 2021 р. Справа№ 910/229/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Тарасенко К.В. Разіної Т.І. за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б. за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 14.07.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 (повний текст складено 17.05.2021) у справі №910/229/21 (суддя Баранов Д.О.) за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" про стягнення 947 861,11 грн. та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання недійсним акту, ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 947 861, 11 грн, (з яких: 848 116, 47 грн - основного боргу, 13 431, 37 грн - інфляційних втрат, 17 690, 69 грн - 3% річних, 68 622, 58 грн - пені) що утворилася у зв`язку з порушенням відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1631199 від 23.01.2019. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/229/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.03.2021. 17.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що не визнає заявлених позовних вимог та просив суд першої інстанції відповідним клопотанням призначити у справі комплексну економічну судову експертизу із залученням спеціаліста теплотехніка. Також 17.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", в якому позивач за зустрічним позовом просив місцевий господарський суд визнати недійсним акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020, укладений між Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс". Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" до свого провадження, розгляд якої вирішено здійснювати спільно з первісним позовом 24.03.2021. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" про призначення комплексної економічної судової експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка. Пизначено у справі № 910/229/21 комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено наступні питання: - який об`єм та розмір спожитої за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року теплової енергії на потреби опалення в будинках по вул. Закревского, 53, 55, в м. Києві , було надано та підтверджується документально у відповідності до Договору № 1631199 від 23.01.2019 року та п. 23 "Правил користування тепловою енергією" (затв. Постановою КМУ від 03.10.2007р., № 1198)? - встановити розмір наданих послуг та заборгованість за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року щодо надання теплової енергії на потреби опалення в будинках по вул. Закревского, 53, 55, в м. Києві , згідно договором № 1631199 від 23.01.2019 року та "Правил користування тепловою енергією" (затв. Постановою КМУ від 03.10.2007р., № 1198)? Провадження у справі № 910/229/21 зупинено на час проведення судової експертизи. В обґрунтування необхідності проведення експертизи, суд першої інстанції зазначив про те, що враховуючи обставини справи та виходячи із доказів, якими позивач за первісним позовом обґрунтовує заявлені ним вимоги, а також заперечень відповідача за первісним позовом щодо обсягів спожитої ним теплової енергії та щодо достовірності наданих позивачем за первісним позовом доказів такого споживання, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необхідності спеціальних знань для всебічного розгляду даної справи. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Разом з тим скаржник просить суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2021, оскільки повний текст зазначеної вище ухвали ним було отримано 24.05.2021, що підтверджується копією поштового конверта з трек-номером 0105477707650. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач за первісним позовом зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини, що мають значення для вирішення питання призначення експертизи. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що за твердженням позивача за первісним позовом, матеріали справи містять достатню кількість належних та допустимих доказів, а саме доказів які підтверджують постачання останнім відповідачу за первісним позовом теплової енергії та її вартість, тому на думку позивача дають можливість вирішити справу по суті без проведення експертизи. Узагальнений виклад позиції відповідача Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, хоча були належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2021 апеляційну скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 у справі №910/229/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 поновлено Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 у справі №910/229/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 у справі №910/229/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 14.07.2021. В судове засідання, яке відбулося 14.07.2021 представники сторін не з`явилися про причини відсутності суду апеляційної інстанції не повідомили. Враховуючи, що явка учасників по справі у судове засідання не була визнана судом апеляційної інстанції обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників по справі про місце, дату та час судового розгляду, судова колегія визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників сторін. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга скаржника підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав. За змістом ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. За умовами ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу. У розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Отже, зупиняючи провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та вимог ст. 234 Господарського процесуального кодексу України повинен в обов`язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи, навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з`ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з`ясування цих обставин самим судом. При цьому, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком неприпустимого затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (наведену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17 та від 26.10.2018 у справі № 910/9971/17, від 08.11.2018 у справі №910/14672/17). Матеріалами справи підтверджується, що предметом первісного позову у даній справі є вимога про стягнення заборгованості, що утворилася у зв`язку з порушенням відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1631199 від 23.01.2019. Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за первісним позовом своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1631199 від 23.01.2019, укладеного між сторонами, внаслідок чого у відповідача за первісним позовом утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом. На підтвердження факту підключення до системи теплоспоживання та постачання теплової енергії, позивачем за первісним позовом до позовної заяви надано копії корінців нарядів на підключення та відключення будинку за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 53, 55 на опалювальний сезон 2019-2020 роки. На підтвердження фактичного об`єму та розміру теплової енергії отриманої відповідачем за первісним позовом у матеріалах справи у наявності відомості обліку споживання теплової енергії за приладом обліку з періоди 01.11.2019 по 09.04.2020; лист споживача від 30.03.2020 щодо нарахувань за березень 2020, у зв`язку з оголошеним карантином і неможливістю надання показників приладів обліку. Крім того, позивачем за первісним позовом було сформовано та надано суду першої інстанції інформацію з електронної бази даних у паперовому вигляді, що містять зазначені відомості про обсяг теплової енергії та її вартість, а саме: облікові картки по особовому рахунку споживача - ТОВ "Водоканал-Сервіс", довідку про стан розрахунків за спожиту теплову енергію. З наявних в матеріалах справи облікових карток вбачаються обсяги та розмір поставленої у спірний період теплової енергії відповідачеві за первісним позовом. Судом апеляційної інстанції також враховано, що питання прийняття облікових карток (табуляграм) в якості доказів у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, від 03.09.2020 у справі № 910/17662/19, від 16.02.2021 у справі № 910/17660/19). Відповідно до п. 2.2.2. договору, постачальник зобов`язується щомісячно оформляти для споживача акт звіряння розрахунків, отже складання акту звіряння сторонами передбачено основним Договором. Тому, акт звіряння розрахунків складений на виконання умов договору та є документом, який підтверджує розмір заборгованості. Враховуючи викладене, докази на підтвердження господарської операції, на підставі яких позивачем за первісним позовом здійснено нарахування за спожиту теплову енергію, надані останнім до позовної заяви, а саме: копія підписаного сторонами акту звіряння розрахунків за теплову енергію; облікові картки за спірний період; акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період; копії Акту про готовність вузла комерційного обліку до роботи; копії корінців нарядів на включення та відключення будинку на період опалювального сезону; копії відомостей по фактичному споживанню теплової енергії. З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали справи містять належні та допустимі докази (первинні документи), які підтверджують наявність заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом, об`єм та розмір спожитої відповідачем за первісним позовом теплової енергії та її вартість. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про призначення у даній справи судової експертизи передчасними та такими, що були здійснені при неповному з`ясуванні усіх обставин і доводів сторін та без врахування інших, наявних у справі матеріалів при визначенні необхідності призначення експертного дослідження, з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. При цьому, судова колегія зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтованих мотивів стосовно необхідності спеціальних знань, які потребують дослідженню судовим експертом у даній справі. Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом первісного позову у даній справі є вимога про стягнення заборгованості, тоді як викладені в оскаржуваній ухвалі питання, які були поставлені судовому експерту для проведення судової експертизи не потребуються спеціальних знань, оскільки вони мають правовий та доказовий характер та ці питання можливо вирішити під час розгляду справи по суті. Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частинами 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. За відсутності дослідження вищенаведених обставин в їх сукупності, на переконання судової колегії, призначення експертного дослідження та зупинення провадження у даній справі є передчасним, оскільки ухвалено з недотриманням норм процесуального закону без ґрунтовного з`ясування усіх фактичних обставин справи, а також дійсної необхідності в залученні спеціальних знань експертів для з`ясування питань, що входять до предмета доказування. За наведених мотивів, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанцій підлягає скасуванню, а справа - передачі до місцевого господарського суду. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. За статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Висновки за результатами апеляційної скарги За результатами розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, а матеріали справи направленню на розгляд до суду першої інстанції. Судові витрати У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею матеріалів справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним заяви, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 у справі №910/229/21 - скасувати. Матеріали справи №910/229/21 направити до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 07.09.2021 (після виходу суддів Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. з відпустки та судді Разіної Т.І. з лікарняного). Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді К.В. Тарасенко Т.І. Разіна