Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14788/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14788/20 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Дата і місце ухвалення: 13.05.2021р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. при секретарі Рябоконь Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, треті особи Ізюмський РВ ГУ ДМС України в Харківській області, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 18.11.2020р. про оформлення припинення громадянства України ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області внести до відповідних реєстрів та баз даних інформацію про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 18.11.2020р., яким було оформлено припинення громадянства України ОСОБА_1 відповідно до ст.21 Закону України «Про громадянство України». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із втратою паспорта громадянина України позивач 10.11.2020р. звернувся до Ізюмського РВ ГУ ДМС України в Харківській області щодо оформлення паспорта, на що отримав відмову, обґрунтовану надходженням від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області інформації про скасування 18.11.2020р. наданого ОСОБА_1 рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням. Рішення відповідача про позбавлення громадянства України ОСОБА_1 вважає незаконним та зазначає, що ним законно отримано громадянство України за територіальним походженням, оскільки разом із своєю сім`єю він прибув на територію України у 1988 році, де безперервно проживав та навчався. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 18.11.2020р., оформлене у формі подання, про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420,40 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення від 13.05.2021р. з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано, що перевіркою факту належності до громадянства особи, яка набула громадянство України на підставі статті 8 Закону України «Про громадянство України», було встановлено, що 24.01.2005р. ОСОБА_1 звернувся до УМВС України в Одеській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, у якій була відсутня інформація щодо постійного проживання на території України. В матеріалах справи №290240 відсутні підстави для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. Зокрема, не встановлено, що ОСОБА_1 до 16.07.1990р. проживав на території, яка стала територією України відповідно до ст.5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки. Документів, підтверджуючих зазначений факт, заявником надано не було. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами особової справи позивача №2900240 (про набуття громадянства України) підтверджено, що ОСОБА_1 24.01.2005р. звернувся до УМВС України в Одеській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. До вказаної заяви позивачем було надано: декларацію про відсутність іноземного громадянства; свідоцтво про народження; копію військового квитка; виписку із домової книги; свідоцтво про смерть батька ОСОБА_1 ; автобіографію; квитанцію про сплату державного мита. За наслідками розгляду заяви і доданих до неї документів ВГІРФО УМВС України в Одеській області 23.02.2005р., на підставі ст.8 Закону України «Про громадянство України» №2235-ІІІ, прийняло рішення про визнання ОСОБА_1 громадянином України за територіальним походженням. 24.07.2007р. Малиновським РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області позивачу видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 . 10.11.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського РВ ГУДМС України в Харківській області щодо оформлення паспорта, у зв`язку із його втратою. На виконання запиту Ізюмського РВ ГУ ДМС України в Харківській області, ГУ ДМС України в Одеській області проведено перевірку підстав отримання позивачем громадянства України, за результатами якої встановлено, що у матеріалах справи №290240 відсутні підстави для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. Зокрема, відсутні відомості, що ОСОБА_1 постійно проживав до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). 18.11.2020р. ГУ ДМС України в Одеській області, у відповідності до наказу МВС України «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку» від 16.08.2012р. №715, винесло подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 на підставі ст.21 Закону України «Про громадянство України». ГУ ДМС України в Одеській області видало позивачу довідку №290240 про припинення громадянства України. Не погоджуючись з правомірністю подання ГУ ДМС України в Одеській області про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України від 18.11.2020р. ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування правомірності прийнятих ним рішень, не надано доказів, які б свідчили про подання позивачем під час оформлення набуття громадянства України свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не мав права набути громадянство України. А відтак, за висновками суду першої інстанції, у відповідача були відсутні підстави для винесення 18.11.2020р. подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, передбачені статтею 21 Закону України «Про громадянство України». Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до ст.25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках. Порядок набуття громадянства України за територіальним походженням встановлений статтею 8 Закону України «Про громадянство України». Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №215). Відповідно до пункту 22 Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає такі документи: а) заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм); в) один з таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - декларацію про відмову від іноземного громадянства разом з документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - заяву про зміну громадянства - для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України та набуття громадянства України відповідно до законодавства України; - документ, що підтверджує факт припинення іноземного громадянства, - для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо вони доведуть, що не є громадянами цих держав; - зобов`язання припинити іноземне громадянство - для інших категорій іноземців. Зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи до 16 липня 1990 року на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту. Пунктом 23 Порядку №215 передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 16 липня 1990 року на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 22 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи до 16 липня 1990 року на зазначеній території. У разі відсутності документів про постійне проживання на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку, або документів, що підтверджують родинні стосунки, подається відповідне рішення суду (п.38 Порядку №215). Згідно п.73 Порядку №215 районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України, до якого подано документи щодо встановлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник районного, районного у місті, міського управління або відділу МВС України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Вищезазначеними приписами законодавцем встановлено, що обов`язковою умовою прийняття компетентним органом відповідного рішення про оформлення набуття особою громадянства України є перевірка відповідності оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України. Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України (стаття 21 Закону України «Про громадянство України»). Відповідно до пункту 88 Порядку №215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону. З системного аналізу наведених правових норм слідує, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі подання органів міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України та на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Верховний Суд у постанові від 31.03.2020р. по справі № 826/15115/17, сформулював правовий висновок, що необхідною та обов`язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону №2235-ІІІ є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №820/1293/16, від 24 квітня 2019 року у справі №2040/5642/18 та від 19 грудня 2019 року у справі № 815/3575/15. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як вже зазначалося колегією суддів, підставою для винесення подання від 18.11.2020р. про оформлення припинення громадянства України ОСОБА_1 ГУ ДМС в Одеській області зазначило відсутність підстав, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України. Зокрема, відповідач виходив з того, що у матеріалах справи №290240 відсутні відомості, що ОСОБА_1 постійно проживав до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Головним управлінням ДМС України в Одеській області не надано належних доказів, у розумінні КАС України, на підтвердження факту подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, що є підставою для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України». У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справи «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010р. та «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (справи «Онер`їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (справа «Лелас проти Хорватії»). При вирішенні спору колегія суддів, також, враховує, що в матеріалах особової справи №290240 міститься Висновок Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 30.12.2004р., зі змісту якого вбачається, що вперше зі своєю сім`єю (батьком та сестрою) ОСОБА_1 прибув в м.Одесу у 1988 році та в період з 1988 року по листопад 1990 року проживав в пансіонаті « ОСОБА_2 », так як даний пансіонат був місцем поселення біженців. З листопада 1990р. по 1993р. проживав в АДРЕСА_1 . Вказані обставини не оскаржувались та не спростовувались органом, який прийняв рішення про надання громадянства України ОСОБА_1 , та були достатніми для надання громадянства України. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області не доведено наявності підстав, передбачених статтею 21 Закону України «Про громадянство України», для прийняття рішення від 18.11.2020р., оформленого у формі подання, про скасування рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України. Доводи апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 13.05.2021р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2021 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук