Постанова 4818 № 611/876/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 25 серпня 2021 року м. Харків Справа № 611/876/14-ц Провадження № 22-ц/818/4582/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Кругової С.С., Котелевець А.В., за участю секретаря судового засідання : Гармаш К.В., Учасники справи: стягувач - ОСОБА_1 , боржник - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська», заінтересована особа - Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного Територіального управління юстиції у Харківській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного Територіального управління юстиції у Харківській області про закінчення виконавчого провадження, боржник Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська», за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Близнюківського районного суду м. Харкова від 20 травня 2021 року, постановлену суддею Лобановською С.М., - В С Т А Н О В И В : У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного Територіального управління юстиції у Харківській області про закінчення виконавчого провадження, боржник Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська». В обґрунтування скарги зазначає, що рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року, його позов до відповідачів СТОВ АФ «Барвінківська», Головне управління Держпраці у Харківській області, третя особа: СТОВ АФ «Подолівська», третя особа: Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Барвінківському районі Харківської області про поновлення на роботі, оскарження рішення комісії (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався на виробництві та встановлення факту нещасного випадку на виробництві за формою Н-1 і зобов`язання вчинити певні дії, а також стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, задоволений частково. Поновлено його на посаді тракториста-машиніста СТОВ АФ «Барвінківська». Скасовано акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 11 квітня 2014 року. Зобов`язано відповідачів виконати вимоги «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року. Стягнуто із СТОВ АФ «Барвінківська» Барвінківського району Харківської області заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто із 27 березня 2014 року по час розгляду справи судом у розмірі 135 812,96грн. та 32 360,27грн. суми індексації, а також 79 581,39грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та витрати на правову допомогу у розмірі 7 684,47грн., 20 000грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього - 267 754,62грн. Постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №611/876/14-ц касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» залишено без задоволення, а рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2018 року залишено без змін. Вказане рішення суду виконане частково, а саме - не виконано в частині поновлення його на роботі. На виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист №611/876/14-ц та відкрито виконавче провадження. Скаржник зазначає, що 06 травня 2021 року поштовим відправленням ним отримана копія постанови головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного територіального управління юстиції у Харківській області Тертишного А.В. від 28 квітня 2021 року, про закінчення виконавчого провадження №55864402 за виконавчим листом №611/876/14-ц, виданим Близнюківським районним судом Харківської області 14 лютого 2018 року. Як слідує із постанови про закінчення виконавчого провадження, 16 квітня 2021 року на адресу відділу боржником надано копію наказу про прийняття стягувача на роботу та належним чином завірену копію трудової книги, де внесено відповідний запис про прийняття стягувача на роботу. Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження з боржника стягнуто в повному обсязі. Однак, скаржник вказує, що державним виконавцем не враховано, що супровідним листом Барвінківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року №01-21/10/2021 до Близнюківського районного суду Харківської області скеровано справу №611/245/21 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Посилаючись на вказані обставини, просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного Територіального управління юстиції у Харківській області Тертишного А.В. від 28 квітня 2021 року про закінчення виконавчого провадження №55864402. Ухвалою Близнюківського районного суду м. Харкова від 20 травня 2021 року скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення його скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги, окрім обставин, які викладені у скарзі, зазначає, що оскаржувана ухвала суду суперечить ухвалі того ж суду від 22 січня 2021 року, що набрала законної сили 07 лютого 2021 року про задоволення його скарги, якою було скасовано постанову державного виконавця ГУ Міжрайонного ВДВС по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного Територіального управління юстиції у Харківській області Тертишного А.В. від 31 серпня 2020 року про закінчення виконавчого провадження №55864402. Зазначає, що за цей час, тобто від 21 січня 2021 року по 20 травня 2021 року у виконавчому провадженні №55864402 нічого не змінилося і рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року залишається невиконаним. Вказує, що в оригіналі його трудової книжки відсутній запис про поновлення його на посаді тракториста-машиніста СТОВ Агрофірма «Барвінківська» з 27 березня 2014 року. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Між тим, з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання. Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.448 ЦПК України). Отже, право на звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за правилами цивільного судочинства пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого згідно з ЦПК України, та його примусовим виконанням відповідним органом, а також у випадку якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 до СТОВ АФ «Барвінківська», Головне управління Держпраці у Харківській області, третя особа: СТОВ АФ «Подолівська», третя особа: Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Барвінківському районі Харківської області про поновлення на роботі, оскарження рішення комісії (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався на виробництві та встановлення факту нещасного випадку на виробництві за формою Н-1 і зобов`язання вчинити певні дії, а також стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста СТОВ АФ «Барвінківська, м. Барвінкове Харківської області. Скасовано акт від 11 квітня 2014 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 27 березня 2014 року на СТОВ АФ «Барвінківська», складений комісією Територіального управління Державної служби гірничного нагляду та промислової безпеки у Харківській області. Зобов`язано відповідачів СТОВ АФ «Барвінківська», ГУ Держпраці у Харківській області, виконати вимоги «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 30 листопада 2011 року щодо нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 27 березня 2014 року на СТОВ АФ «Барвінківська» де постраждалим є ОСОБА_1 . Стягнуто із СТОВ АФ «Барвінківська, на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу із 27 березня 2014 року по 18 жовтня 2017 року у розмірі 135812 грн. 96 коп., 32360 грн. 27 коп. - сум індексації, 79581грн. 39 коп. - компенсації втрати частки доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, 20000 грн. 00 коп.- відшкодування моральної шкоди, а всього 267754,62грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення виплати заробітної плати за один місяць. Стягнуто із СТОВ АФ «Барвінківська на користь держави в особі стягувача - Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 5431,59грн. В іншому у задоволенні позову відмовлено. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2018 року рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року - залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року у складі судді Мороза О. І. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2018 року залишити без змін. На підставі рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року, 14 лютого 2018 року Близнюківським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист №611/876/14-ц про поновлення ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста СТОВ АФ «Барвінківська». На підставі заяви стягувача ОСОБА_1 , 23 лютого 2018 року головним державним виконавцем Тертишним А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55864402 з примусового виконання виконавчого листа Близнюківського районного суду Харківської області №611/876/14-ц від 14 лютого 2018 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста СТОВ АФ «Барвінківська». 28 квітня 2021 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного територіального управління юстиції у Харківській області Тертишним А.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №55864402 на підставі 18 серпня 2020 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коник О.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56597831 на підставі п.9 ч.1 ст.39, 40 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник зазначає, що державний виконавець дійшов помилкового висновку, що прийом його на роботу СТОВ АФ «Барвінківська» на посаду тракториста-машиніста, видання останнім відповідного наказу про прийом на роботу із внесення запису про це до трудової книжки є належним виконанням рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року щодо поновлення його на роботі в СТОВ АФ «Барвінківська» на посаду тракториста-машиніста. Вказує, що відповідач повинен був саме поновити його на вказаній посаді, а не приймати його роботу повторно. Станом на теперішній час рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року щодо поновлення його на роботі не виконано, а наказ №192-К від 01 липня 2020 року про прийом його на роботу ним оскаржується в Близнюківському районному суді Харківської області. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом. Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення. У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно положень частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Підстави закінчення виконавчого провадження передбачені статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження». Так, в силу п.9 ч.1 вказаної статті виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Як зазначалось вище, на виконанні державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного територіального управління юстиції у Харківській області Тертишного А.В. перебувало виконавче провадження №55864402 з виконання виконавчого листа №611/876/14-ц, виданого 14 лютого 2018 року Близнюківським районним судом Харківської області про поновлення ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста СТОВ АФ «Барвінківська». Матеріали справи свідчать, що головний державний виконавець Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Тертишний звертався до Близнюківського районного суду Харківської області із заявою про роз`яснення виконавчого документа, а саме виконавчого листа, виданого Близнюківським районним судом Харківської області по цивільній справі №611/876/14 ц, посилаючись на та що з рішення суду не зрозуміло який наказ та запис у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 необхідно скасувати щоб поновити його на роботі та з якої дати. Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 28 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 14 липня 2020 року, заяву головного державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм А.В. Тертишного про роз`яснення судового рішення (виконавчого документа) - задоволено. Роз`яснено рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року з додатковим рішенням від 12 грудня 2017 року у цивільній справі №611/876/14-ц за позовом ОСОБА_1 до СТОВ АФ «Барвінківська», ГУ Держпраці у Харківській області, треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Барвінківському районі Харківської області, ТОВ АФ Агрофірма «Подолівська», про поновлення на роботі, скасування акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, вчинення дій. Ухвалено, що на виконання зазначеного рішення СТОВ АФ «Барвінківська» в частині поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста СТОВ АФ Агрофірма «Барвінківська» з 27 березня 2014 року має бути виданий наказ (розпорядження) та на його підставі внесено відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 СТОВ АФ Агрофірма «Барвінківська» не має підстав скасовувати, визнавати недійсним тощо інші записи у трудовій книжці ОСОБА_1 які воно у неї не вносило. Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18. Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. З матеріалів справи вбачається, що СТОВ АФ «Барвінківське» було видано наказ від 01.07.2020 року про прийом на роботу ОСОБА_1 з 27.03.2014 року, про що внесений відповідний запис до трудової книжки. Наказ про поновлення на роботі на підприємстві не приймався, між тим, такі накази мають різне правове значення та наслідки. Пунктом 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників N 58 від 29.07.93 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 передбачено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. За встановлених обставин не можна вважати, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі виконано у встановленому законом порядку. Таким чином, за результатами дослідження наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд приходить до висновку, що постанова головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного Територіального управління юстиції у Харківській області Тертишного А.В. від 28 квітня 2021 року про закінчення виконавчого провадження №55864402 за відсутності наказу СТОВ АФ «Барвінківська» про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді тракториста-машиніста СТОВ АФ Агрофірма «Барвінківська» з 27 березня 2014 року та відповідного запису у трудову книжку ОСОБА_1 про це є незаконною. За таких обставин, скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Згідно п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Близнюківського районного суду м. Харкова від 20 травня 2021 року - скасувати. Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного Територіального управління юстиції у Харківській області про закінчення виконавчого провадження - задовольнити. Скасувати постанову головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного Територіального управління юстиції у Харківській області Тертишного А.В. від 28 квітня 2021 року про закінчення виконавчого провадження №55864402. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - С.С. Кругова А.В. Котелевець