Постанова Харківський апеляційний суд № 643/3917/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 01 вересня 2021 року м. Харків справа №643/3917/21 провадження № 22-ц/818/3820/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого - Пилипчук Н.П., суддів - Кругової С.С., Тичкової О.Ю. за участю секретаря - Гармаш К.В. учасники справи: позивач : ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Карина Валентинівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Карина Валентинівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 березня 2021 року, постановлену суддею Мельниковою І.Д., в залі суду в місті Харкові, В С Т А Н О В И В : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою. До суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просив зупинити стягнення за виконавчим провадженням ВП №64612520, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляк В.В., на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. 22.02.2021, за реєстровим №603 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . В обгрунтування заяви зазначив, що з урахуванням всіх обставин, предмету спору і змісту заявлених вимог не забезпечення позову може призвести до порушення його прав. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 березня 2021 року заяву про забезпечення позову - задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим провадженням ВП №64612520, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляк В.В., на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. 22.02.2021, за реєстровим №603 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що суд не здійснив оцінки обґрунтованості доводів Позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не з`ясував співмірність виду забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням позовним вимогам, не оцінив рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував в своїй ухвалі необхідності вжиття саме таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права. Вказує, що ухвала про забезпечення позову не містить жодного обґрунтування, в тому числі того, яким чином невжиття саме таких заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням ВП № 64612520 може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. Адже за результатами розгляду справи, рішення суду полягатиме у задоволенні чи незадоволенні вимоги позивача про визнання виконавчого напису про звернення стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 562250,00 грн. Звертає увагу суду на те, що позивач не виконав вимоги закону, а саме не вказав ціну позову, забезпечення якого просить, а також не надав суду пропозиції зустрічного забезпечення. Вказує, що в ухвалі про забезпечення позову відсутнє посилання на те, яким чином Суд врахував інтереси Відповідача, застосовуючи цей захід забезпечення, адже згідно норм цивільного законодавства договір є обов`язковим до виконання, а тому, звільнення Позивача від сплати останнім заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань за Договором породжує у суспільства сумнів, що незважаючи на принцип обов`язковості договірних зобов`язань, суди можуть звільнити будь-кого від цих зобов`язань і інститут договірного права втрачає свою фундаментальність. Адже станом на сьогодні Договір є чинним та не визнаний судом недійсним, а Позивач не оскаржує добровільність його укладання. Зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову також відсутнє посилання на фактичні обставини, мотиви та будь-яке обґрунтування, що свідчили б про гіпотетичне вчинення відповідачем дій, які спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після подання позивачем позову до суду. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої не відповідає. Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися досуду ( ч.2 ст.149 ЦПК України). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому,що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення судупро задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому суд може застосувати заходи забезпечення позову як передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, так і зокрема, Законом України «Про виконавче провадження». Так, одним із видів забезпечення позову відповідно до. п 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Одночасно, суд не вправі вжити заходи забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову)шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця,яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»). При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Таким чином, суд першої інстанції, не звернув уваги на зазначені положення закону та застосував засіб забезпечення не передбачений законом. Між тим, колегія суддів вважає за можливе заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково та застосувати заходи забезпечення позову, а саме зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. 22.02.2021, за реєстровим № 603 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на те, що саме такий вид забезпечення позову прямо передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України у разі оскарження боржником виконавчого документа. Якщо позов буде задоволено, а до ухвалення судом рішення буде звернено стягнення на майно боржника, обраний ОСОБА_1 спосіб захисту втратить ефективність та позивач буде вимушений докладати додаткових зусиль для відновлення свого права. Застосування такого способу забезпечення позову не є виходом за межі вимог заяви про забезпечення позову, оскільки вид забезпечення, який вважає за необхідне застосувати апеляційний суд, лише конкретизує той спосіб про застосування якого просив позивач. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції зміні. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Керуючись ст. ст. 371, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 - задовольнити частково. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 березня 2021 року змінити. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. 22.02.2021, за реєстровим № 603 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - О.Ю. Тичкова С.С. Кругова Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2021 року