Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/1331/20

Справа № 352/1331/20 Провадження № 22-ц/4808/1316/21 Головуючий у 1 інстанції Тринчук В. В. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Томин О.О. суддів: Горейко М.Д., Пнівчук О.В., розглянувши у порядкуписьмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену суддею Тринчуком В.В. 20 липня 2021 року в м. Івано-Франківську, повний текст якої виготовлено 21 липня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, в с т а н о в и в: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони з 18.09.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.11.2019 року. На момент розірвання шлюбу спільно нажите майно сторін складається із земельної ділянки площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради та придбана на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2011 року; побутової техніки; готівкових грошових збережень та грошових коштів, що були вилучені від продажу земельної ділянки кадастровий номер 2610190501:10:002:0144 (реєстрація переходу прав власності відбулась 14.12.2018 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав станом на 11.06.2020 року); внесені кошти в січні 2019 року як внесок повної вартості за дві однокімнатні квартири на підставі двох договорів купівлі-продажу майна, яке буде створене в майбутньому. Також позивач зазначає, що від вказаного шлюбу у сторін народились двоє малолітніх дітей, 2010 та 2013 року народження, які проживають з ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні. Розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дітей є недостатнім для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Просила виділити їй у власність земельну ділянку площею 0,516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради. 7 липня 2021 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог та про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. В даній заяві позивач просила суд визнати недійсною Угоду про відступлення права вимоги майнових прав №У-КГ-10-6-256 від 12 вересня 2019 року, укладену між ПП «Пасічна-Буд» та ОСОБА_3 ; визнати недійсною Угоду про відступлення права вимоги майнових прав №У-КГ-10-6-256 від 12 вересня 2019 року, укладену між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право вимоги майнових прав за Договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому, №КГ-10-6-256 від 15 січня 2019 року, укладеним між ПП «Пасічна-Буд» та ОСОБА_2 , вартістю 220079 грн.; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право вимоги майнових прав за Договором виконання додаткових робіт №КГ-10-6-256 від 15 січня 2019 року, укладеним між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , вартістю 220079 грн.; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, розташовану на території Угорницької сільської ради. Дана заява обґрунтована тим, що на час подачі позивачем позовної заяви їй не було відомо про існування нерухомого майна, яке буде створено у майбутньому, а зазначена інформація стала відома під час проведення підготовчого судового засідання у даній справі. Оскільки прийняте за результатами розгляду даної цивільної справи рішення може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_3 , ПП «Пасічна Буд» та ФОП ОСОБА_4 , просила також залучити вказаних осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог до предмета спору на стороні відповідача. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20 липня 2021 року відмовлено у прийнятті та повернуто позивачеві заяву про збільшення позовних вимог з додатками. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вказує, що укладення ОСОБА_2 угод без відома та згоди ОСОБА_1 на відступлення права вимоги майнових прав на створене у майбутньому нерухоме майно не були відомі їй на момент звернення з позовом. У зв`язку із тим, що на момент подачі позову документально підтвердити позивач могла тільки наявність земельної ділянки площею 0,0516 га, то просила виділити їй її у власність. Ухвалами Івано-Франківського міського суду від 16.11.2020 року, 09.03.2021 року та 07.06.2021 року витребувано у ПП «Пасічна Буд» та ФОП ОСОБА_4 копії договорів купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене у майбутньому, та всіх додатків до них, підтвердження розміру внесених грошових коштів ОСОБА_2 за даними договорами. Таким чином у підготовчому засіданні було здобуто докази тих обставин, на які позивач посилалась у позові, зокрема, внесення сторонами спільних коштів як внесок повної вартості за дві однокімнатні квартири на загальну суму 880316 грн., а також виявлено нові обставини, які не були відомі позивачу на час звернення з позовом, щодо укладення відповідачем без згоди ОСОБА_1 угод про відступлення прав вимоги майнових прав на створене у майбутньому нерухоме майно. Зазначає, що предметом даного спору є спільне майно подружжя, а тому здобувши докази обсягу спільного майна подружжя до закінчення підготовчого провадження у справі, вона правомірно подала заяву про збільшення позовних вимог. Крім того, без вирішення похідних вимог про визнання недійсними угод про відступлення прав вимоги майнових прав буде неможливо вирішити вимоги щодо поділу такого спільного сумісного майна. Вважає, що подана нею заява про збільшення позовних вимог відповідає вимогам статей 49 та 189 ЦПК України, та неправомірно повернута судом першої інстанції. В частині відмови у клопотанні про залучення до участі у справі ОСОБА_3 , ПП «Пасічна Буд» та ФОП ОСОБА_4 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні відповідача, погоджується із висновками суду про доцільність залучення таких як співвідповідачів. Просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20.07.2021 року, заяву про збільшення позовних вимог направити на розгляд до суду першої інстанції. ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що твердження апелянта про те, що їй не було відомо про відступлення права вимоги майнових прав на створене у майбутньому нерухоме майно не відповідає дійсності, оскільки такі угоди були укладені під час перебування сторін у шлюбі. Підтвердженням володіння вказаною інформацією вважає зміст позовної заяви та заявлене клопотання про витребування доказів. На його думку заява суперечить ст. 49 ЦПК України, оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову, дану заяву слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами. Звертає увагу, на те, що апеляційна скарга не містить переліку норм матеріального або процесуального права, які суд першої інстанції порушив при прийнятті оскаржуваної ухвали. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що в провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа №352/1331/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Зокрема, позивач просила виділити їй у власність земельну ділянку площею 0,516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради (т. 1, а.с. 1-3). Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02.10.2020 року у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (т. 1, а.с. 86). 07.07.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог. Позивач просила суд визнати недійсною Угоду про відступлення права вимоги майнових прав №У-КГ-10-6-256 від 12 вересня 2019 року, укладену між ПП «Пасічна-Буд» та ОСОБА_3 ; визнати недійсною Угоду про відступлення права вимоги майнових прав №У-КГ-10-6-256 від 12 вересня 2019 року, укладену між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право вимоги майнових прав за Договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому, №КГ-10-6-256 від 15 січня 2019 року, укладеним між ПП «Пасічна-Буд» та ОСОБА_2 , вартістю 220079 грн.; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право вимоги майнових прав за Договором виконання додаткових робіт №КГ-10-6-256 від 15 січня 2019 року, укладеним між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , вартістю 220079 грн.; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, розташовану на території Угорницької сільської ради. Також позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ПП «Пасічна Буд» та ФОП ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 8-14). Відмовляючи у прийнятті та повертаючи позивачеві заяву про збільшення позовних вимог з додатками, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 заявлено нові позовні вимоги до нових відповідачів, якими є сторони оскаржуваних угод, з іншим предметом та підставами позову, що виключає їх одночасний розгляд з первісною позовною заявою. Однак апеляційний суд не може погодитися із такими висновками з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України). За змістом ст. 15 ЦК України порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження №1590св20) вказано, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах: №923/1061/18 від 10.12.2019, №925/185/19 від 19.12.2019 року, №925/186/19 від 23.01.2020 року. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Отже предметом даного позову є поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, предметом спору спільне майно подружжя. Звертаючись до суду із заявою про збільшення позовних вимог, позивач подала таку у порядку та в строки, передбачені ст. 49 ЦПК України. При цьому фактично збільшила кількість майна, яке підлягає поділу за вимогою про поділ майна подружжя. Апеляційний суд зазначає, що позовні вимоги, якими позивач доповнила позовну заяву шляхом подання заяви про збільшення позовних вимог, безпосередньо пов`язані з предметом і з підставами поданого позову в первісній редакції. А питання щодо обґрунтованості заяви про збільшення позовних вимог має вирішуватись судом виключно під час розгляду справи по суті, суд позбавлений правової можливості надавати правову оцінку її обґрунтованості при вирішенні питання про прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог. Таким чином, суд першої інстанції помилково встановив, що заява позивача від 7 липня 2021 року є за своєю суттю заявою про зміну предмета позову та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття її до розгляду. Згідно ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. У відповідності до ч. 1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Отже наведені вище норми передбачають право позивача на звернення до суду із уточненою позовною заявою. Таким чином, за змістом поданої до суду заяви та з урахуванням положень статті 49 ЦПК України, позивачем не змінено предмет та підстави позову, а збільшено розмір вимог майнового характеру, а тому така заява повинна бути прийнята до розгляду судом. Зазначеного суд першої інстанції не врахував, у зв`язку із чим ухвала Івано-Франківського міського суду від 20 липня 2021 року підлягає скасуванню, а цивільна справа у цій частині - передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 липня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча: О.О. Томин Судді: М.Д. Горейко О.В. Пнівчук Повний текст постанови складено 3 вересня 2021 року.