Постанова 4801 № 127/2-1379/11

Справа № 127/2-1379/11 Провадження № 22-ц/801/1850/2021 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В. Доповідач:Міхасішин І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2021 рокуСправа № 127/2-1379/11м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В. суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М. за участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу № 127/2-1379/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року за матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, постановлену у складі судді Антонюка В.В. встановив: ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні в справі №2-1379/11 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Заява мотивована тим, що 16.11.2011 року Староміським районним судом м. Вінниці винесено рішення у цивільній справі №2-1379/11, відповідно до якого, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено в повному обсязі. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ БАНК» (після перейменування ПАТ «ФІДОБАНК») заборгованість за кредитним договором №991 від 15.02.2008 року в загальному розмірі 902 085,77 грн, а також судовий збір в розмірі 1 989,20 грн. з кожного. Рішення суду набрало законної сили 27.03.2012 року. 25.09.2020 pоку між ПАТ «ФІДОБАНК», яке є правонаступником АБ «Ажіо», ВАТ «АКБ «Престиж», ВАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Ерсте Банк», АБ «Факторіал-Банк», ВАТ «СЕБ Банк» ­та ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», було укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL3N218881, згідно з умовами якого останнє набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №991 від 15.02.2008 року, та усіма забезпечувальними договорами, в тому числі за договором поруки б/н від 15.02.2008 року укладеного з поручителем ОСОБА_2 , що й стало підставою для звернення до суду із даною заявою. Крім того, заявник зазначає, що ТОВ «Спектрум Ессетс» не відомо чи виконавчі листи, що видавались на виконання даного рішення пред`являлись до Державної виконавчої служби або приватних виконавців. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 рокузаяву задоволено Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (код ЄДРПОУ 43285992, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Кловський узвіз,7, поверх 5) у виконавчих документах та виконавчих провадженнях при виконанні рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16.11.2011 року по справі №2-1379/11 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції в про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення норм процесуального права та принципу рівності сторін. Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи на адресу Вінницького апеляційного суду не надходили. Учасники справи будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції розглядає справу у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає. Судом встановлено, що 16.11.2011 року Староміським районним судом м. Вінниці прийнято рішення у цивільній справі №2-1379/11, відповідно до якого, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено в повному обсязі. Рішення набрало законної сили. По вказаному рішенню суду видані виконавчі листи. 25.09.2020 року між ПАТ «ФІДОБАНК», яке є правонаступником АБ «Ажіо», ВАТ «АКБ «Престиж», ВАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Ерсте Банк», АБ «Факторіал-Банк», ВАТ «СЕБ Банк» ­та ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», було укладено Договір пре відступлення прав вимоги №GL3N218881, згідно з умовами якого останнє набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №991 від 15.02.2008 року, та усіма забезпечувальними договорами, в тому числі за договором поруки б/н від 15.02.2008 року укладеного з поручителем ОСОБА_2 . Відповідно до п.2 цього договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому разі не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього договору, набуває всі права кредитора за основними договорами. Відповідно до п.4 цього договору за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 52 589 658,70 грн. Ціна договору сплачується до моменту набуття чинності цим договором відповідно до п.14 цього договору (з дати підписання і скріплення відтиском печаток). Сплата коштів у сумі 52 589 658,70 грн. підтверджується копією платіжного доручення №2353 від 23.09.2020 року. В зв`язку з передачею прав вимоги, представник заявника звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.512 ЦК України. Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Таким чином, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Відповідно до ч.5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження»у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернення до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514, ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження». Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що внаслідок укладення вказаного договору відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «Спектрум Ессетс» набуло статусу нового кредитора/стягувача з примусового виконання рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16.11.2011 року, ухваленого в справі №2-1379/11, а тому заява підлягає задоволенню. З огляду на вищевикладене, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Також слід зазначити, що нормастатті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Відповідно достатті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першоюстатті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. УЗаконі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосуваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції, заява №183571/91» (Caseof Hornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…». Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанцій, власного тлумачення скаржником вимог чинного законодавства та характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК України,статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою. Керуючись 375, 381-384, 389, 390ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Міхасішин Судді: Ю.Б. Войтко І.М. Стадник