Постанова Херсонський апеляційний суд № 664/832/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 664/832/21 Головуючий в І інстанції Сіденко С.І. Номер провадження: №22-ц/819/1587/21 Доповідач Кутурланова О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 серпня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кутурланової О.В., суддів: Майданіка В.В., Орловської Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Берестовий Євген Вікторович, на ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області у складі судді Сіденка С.І. від 01 квітня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , про забезпечення позову, В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Берестовий Євген Вікторович, звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом із позовною заявою адвокат Берестовий Є.В., який діє від імені ОСОБА_1 , подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №63593221, яке здійснюється приватним виконавцем Виконавчого округу м.Києва Клименко Р.В. на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 08.09.2020 року за реєстровим номером №37561 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» у сумі 20 929, 42 гривень. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 квітня 2021 року заяву ОСОБА_2 , який діє від імені позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову повернуто заявнику. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Берестовий Є.В., посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду про повернення заяви заявникові (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України), дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення першої інстанції таким вимогам не відповідає. Повертаючи заяву про забезпечення позову заявнику, суд першої інстанції посилався на те, що заявник не надала обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову та не зазначила пропозицій щодо зустрічного забезпечення у відповідності до п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України. Крім того, у заяві про забезпечення доказів не вказана ціна позову та не залучено до участі у справі приватного виконавця в якості третьої особи. З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що подана представником позивача адвокатом Берестовим Є.В. заява про забезпечення позову підлягає поверненню. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких від звернувся або має намір звернутися до суду. Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлені ст. 151 ЦПК України. Так, за змістом частини першої цієї статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову, подана ОСОБА_2 , який діє від імені позивача ОСОБА_1 , містить найменування суду до якого подана, всі необхідні дані учасників справи, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову із зазначенням відповідного заходу, передбаченого п.6 ч. 1 ст.150 ЦПК України. Посилання суду першої інстанції про те, що у заяві про забезпечення позову не вказано ціни позову не можуть бути у даному випадку підставою для повернення заяви, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню мають немайновий характер, що виключає необхідність визначення ціни позову. Крім того, у заяві про забезпечення позову вказано про відсутність законодавчо визначених підстав для обов`язкового застосування заходів зустрічного забезпечення. Згідно частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Саме по собі зустрічне забезпечення не є обов`язковим, крім випадків, коли позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна на території України в розмірі, достатньому для відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову в разі відмови в задоволенні останнього, або коли суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії стосовно відчуження майна чи інші заходи здатні ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, не позбавляє права обтяженої сторони звернутися з клопотанням про таке зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку. Інші, наведені в оскаржуваній ухвалі суду в якості підстав для повернення заяви про забезпечення позову мотиви, зокрема недостатність обґрунтування, тощо, є оцінкою обґрунтованості та законності поставленого перед судом питання, що вирішується судом вже при розгляді заяви про забезпечення позову по суті, що свідчить про порушення судом процесуального порядку розгляду цієї заяви. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову, оскільки подана нею заява відповідає вимогам статті 151 ЦПК України. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вимоги апеляційної скарги про задоволення заяви про забезпечення позову є необґрунтованими та передчасними, оскільки питання про забезпечення позову місцевим судом по суті не вирішувалось, а апеляційним судом наразі надається оцінка висновкам місцевого суду виключно щодо наявності підстав для повернення такої заяви. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, ухвала Цюрупинського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 149, 150, 367,374, 379 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Берестовий Євген Вікторович задовольнити частково. Ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий О.В. Кутурланова Судді: В.В. Майданік Н.В. Орловська