Постанова Полтавський апеляційний суд № 535/789/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 535/789/20 Номер провадження 22-ц/814/2039/21Головуючий у 1-й інстанції Цвітайло П. В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: Бутенко С.Б., Кузнєцової О.Ю., розглянувши в м. Полтаві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2020 року, прийнятого під головуванням судді Цвітайла П.В. в смт Котельва із складання повного тексту рішення 14 грудня 2020 року у справі,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н від 26.11.2014 року, відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з невиконанням умов договору утворилась заборгованість у розмірі 15208,74 грн., що складається з наступного: 15208,74 грн. -заборгованості за тілом кредиту,в тому числі 20,00 грн заборгованість за поточним тілом кредиту; 15188,74 грн. -заборгованості за простроченим тілом кредиту. Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» вказану заборгованість та судові витрати у розмірі 2102 грн. Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2020 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства КБ «Приватбанк заборгованість за кредитом в сумі 15208 грн. 74 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 20 грн. 00 коп., заборгованості за поточним тілом кредиту - 15188 грн. 74 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 2102 грн. Задоволення позову обґрунтовано тим, що відповідачка не виконала зобов`язаннь щодо повернення коштів. Рішення оскаржила ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України). Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав: Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.11.2014 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачем була заповнена Анкета - заява позичальника, у якій указано, що вона разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та Банком договір про надання банківських послуг. В свою чергу позичальник зобов`язався забезпечити повернення кредиту. За розрахунками банку станом на 13.08.2020 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість яка становить 15208,74 грн., що складається з наступного: 15208,74 грн. -заборгованості за тілом кредиту,в тому числі 20,00 грн заборгованість за поточним тілом кредиту; 15188,74 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що позичальником не спростовано факт відсутності заборгованості за кредитом. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Укладений між сторонами кредитний договір від 26.11.2014 року у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в повному обсязі АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості, у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15208,74 грн., що складається з наступного: 15208,74 грн. -заборгованості за тілом кредиту,в тому числі 20,00 грн заборгованість за поточним тілом кредиту; 15188,74 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту (а.с. 14). Кредитний ліміт, встановлений по кредитній карті був наданий у вигляді поновлювальної кредитної лінії, тобто після сплати кредитних коштів позичальник може знову ними користуватись. Відтак, висновок районного суду щодо стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимогабо заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Всупереч вимогам вказаних статей, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості по тілу кредиту. Вказані висновки узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 04 вересня 2019 року по справі № 550/109/18, 12 лютого 2020 року по справі № 365/159/19 та 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц. Вбачається, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 02.09.2021 р. Головуючий-суддя О. В. Прядкіна Судді: С. Б. Бутенко О. Ю. Кузнєцова