Постанова КАС ВС № 160/11545/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2021 року м. Київ справа № 160/11545/19 адміністративне провадження № К/9901/13312/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., секретар судового засідання Кривда В.І., представники: позивача - Бичков В.В., відповідача - Крейса Л.О., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 (суддя - доповідач Чередниченко В.Є., судді: Іванов С.М., Панченко О.М.), У С Т А Н О В И В : У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» (далі - ТОВ «Такт», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Митниці від 21.10.2019 №2536/10/04-50-19-02 про відмову у поверненні Товариству митних платежів за заявою від 07.10.2019 №362 та за заявою від 07.10.2019 №363; зобов`язати Митницю відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (ПК), статті 301 Митного кодексу України (МК) підготувати висновки із зазначенням суми митних платежів у вигляді антидемпінгового мита та податку на додану вартість, які сплачені та підлягають поверненню ТОВ «Такт» на підставі заяви від 07.10.2019 №362, від 07.10.2019 №363, і передати їх згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що відповідач протиправно відмовив в поверненні митних платежів, сплачених при ввезенні в Україну з Російської Федерації (РФ) на підставі митних декларацій (далі - МД) №UA110150/2018/217117, №UA110150/2018/205170 за імпортним контрактом сортового прокату відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» (далі - Рішення №АД-382/2017/4411-05). Зокрема, підприємство (імпортер/позивач) при розмитненні імпортованого товару (сортового прокату) відповідно до Рішення №АД-382/2017/4411-05 спочатку сплатило антидемпінгове мито та ПДВ. Потім, оскільки рішеннями у справах №160/5056/19, №804/2304/18 подібний товар (сортовий металопрокат), поставлений Товариством за зовнішньоекономічним контрактом, визнано таким, що не є об`єктом для справляння антидемпінгового мита, та з урахуванням змін, внесених рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 №АД-390/2018/4411-05 (далі - Рішення №АД-390/2018/4411-05) до Рішення №АД-382/2017/4411-05, листів Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.03.2019 №4413-06/10508-07 та ДФС від 21.08.2019 №27012/7/99-99-19-04-01-17 щодо об`єкта антидемпінгового розслідування та заходів, ТОВ «Такт» звернулося до Митниці з вимогою повернути помилково сплачену суму мита та ПДВ, вказуючи на те, що поданий Товариством до митного оформлення товар не є об`єктом антидемпінгових заходів. Митниця листом від 21.10.2019 №2536/10/04-50-19-02 відмовила у поверненні суми сплаченого антидемпінгового мита, оскільки, на її думку сума мита та ПДВ не є помилково або надміру сплаченою, а відтак поверненню не підлягає, зокрема, з причини того, що є узгодженою, оскільки вона сплачена підприємством (позивачем) самостійно, картки відмови у митному оформленні товарів не оформлювалися, а митним органом лише здійснено контроль нарахування митних платежів по заявленим до митного оформлення товарам. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 20.01.2020 позов задовольнив. Суд першої інстанції підтримав доводи Товариства та погодився, що позивач помилково сплатив митні платежі, тому рішення Митниці щодо відмови у поверненні цих платежів є протиправним. Третій апеляційний адміністративний суд не погодився з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 та постановою від 23.04.2020 скасував його, відмовивши Товариству в позові. Суд апеляційної інстанції з урахуванням змісту листа від 21.10.2019 №2536/10/04-50-19-02, наданого контролюючим органом у відповідь ТОВ «Такт» на запит про повернення помилково сплачених сум мита та ПДВ, а також, що ці митні платежі за митними деклараціями №UA110150/2018/217117, №UA110150/2018/205170 сплачені Товариством самостійно, дійшов висновку, що такі платежі поверненню не підлягають. Також суд апеляційної інстанції визнав відсутність преюдиціального значення при розгляді цієї адміністративної справи обставини, встановлені судами у справах №804/2304/18 та №160/5056/19. ТОВ «Такт» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020, у якій, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 залишити в силі. Правовою підставою касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 позивач вказав пункт 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) (суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, тоді як вона підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження) та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм Закону України ''Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту'', статей 43, 56 ПК, статті 301 МК без врахування висновку Верховного Суду щодо правозастосування у подібних правовідносинах, викладеному в постановах від 25.03.2020 (справа №280/1775/19) та від 02.10.2018 (справа №804/2304/18). Верховний Суд ухвалою від 07.08.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову суду апеляційної інстанції. Касаційне провадження у цій справі відповідно до зазначеної у касаційній скарзі підстави відкрито на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач зазначає, що підприємство (позивач) самостійно обчислило та сплатило антидемпінгове мито та ПДВ, а відтак визначена декларантом сума грошового зобов`язання зі сплати митних платежів вважається узгодженою та не підлягає оскарженню відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК. Відповідно до частини першої статті 341 КАС (з урахуванням змін, які набрали чинності з 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення проти касаційної скарги відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 21.02.2017 №7802026, додатку до нього від 31.01.2018 №ПКЗС6З040561, згідно з інвойсом від 23.02.2018 №2228 АТ «ЕВРАЗ об`єднаний Західно-Сибірський металургійний комбінат» (РФ) здійснило на адресу позивача поставку товару: прутки з вугільцевої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, з масою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш ніж 80 мм, не є арматурним прокатом, ГОСТ 1050-2013, ГОСТ-2590-2006 марка сталі 35, розмір кр. 40,0 мм 28,690 т, хімічний склад: С-0,44%; Мn-0,58%; Sі-0,24%; Р-0,025%; S-0,024%; Сг-0,07% та прутки з кремнієво-марганцевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, не є арматурним прокатом, ГОСТ 2590-2006,ГОСТ 19281-2014 марка сталі 09Г2С, розмір кр. 34,0 мм - 22,670 т, хімічний склад: С-0,11%; Мn-1,66%; Sі-0,78%; Р-0,023%; S-0,022%; Ni-0,05%; М-0,03%; Си-0,09%; N-0,011%; Аs-0,004%, виробник: АТ «ЕВРАЗ Об`єднаний Західно-Сибірський металургійний комбінат», торговельна марка «ЕВРАЗ» загальною вартістю 32' 523,30 доларів США за партію товару вагою (нетто) 249' 874 кг (вага брутто - 251' 104 кг). Зазначений товар заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування від 03.03.2018 МД №UA110150/2018/205170. На виконання зовнішньоекономічного контракту від 21.02.2017 № 7802026, додатків до нього від 30.05.2018 №ПКЗС6З043202, від 27.04.2018 №ПКЗС6З042541, згідно з інвойсами від 26.06.2018 №7573, від 27.06.2018 №7594, від 28.06.2018 №7655 АТ «ЕВРАЗ об`єднаний Західно-Сибірський металургійний комбінат» (Російська Федерація) здійснило на адресу позивача поставку товару: прутки з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш ніж 80 мм, ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, марки сталі 45, розмір кругу 40,00 мм, вміст вуглецю С-0,47%. Зазначений товар заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування від 10.07.2018 МД №UA110150/2018/217117. Після проведення митних консультацій, наявності рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» (в редакції станом на дату митного декларування) ТОВ «Такт» сплатило антидемпінгове мито за придбаний товар за кодом УКТ ЗЕД, який підпадав під дію вказаного рішення Міжвідомчої комісії (у відповідній редакції). 07.10.2019 позивач звернувся до відповідача з заявами за вих.№362 та №363 «Щодо повернення помилково та надмірно сплачених митних платежів», в яких вказав, що в умовах правової невизначеності при митному декларуванні за МД від 10.07.2018 №UA110150/2018/217117, від 03.03.2018 МД №UA110150/2018/205170 мало місце помилкова сплата ТОВ «Такт» антидемпінгового мита та зайва сплата ПДВ за подібний (ідентичний) товар відповідно до статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту». Посилаючись на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах від 29.03.2019 №804/2304/18, від 08.07.2019 №160/5056/19, лист Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.03.2019 №4413-06/10508-07 та лист ДФС від 21.08.2019 №27012/7/99-99-19-04-01-17, ТОВ «Такт» просило повернути сплачені суми мита та ПДВ як помилкові: - за МД №UA110150/2018/217117 помилково сплачену суму антидемпінгового мита в розмірі 66' 526,65 грн та зайво сплачену суму ПДВ у сумі 13' 305,33 грн (прутки марки сталі 09Г2С); помилково сплачену суму антидемпінгового мита в розмірі 170' 539,39 грн та зайво сплачену суму ПДВ у сумі 34' 107,88 грн (прутки марки сталі 35 та марки сталі 45); - за МД№UA110150/2018/205170 помилково сплачену суму антидемпінгового мита в сумі 12' 361,80 грн та зайво сплачену суму ПДВ в сумі 2472,36 грн. Розглянувши звернення позивача від 07.10.2019 №№362, 363 (вх.№№5603/10/1-15, 5604/10/1-15 від 08.10.2019) Дніпропетровська митниця ДФС листом «Про розгляд звернень» від 21.10.2019 за №2536/10/04-50-19-02 повідомила про відсутність правових підстав для повернення митних платежів, зазначених у зверненнях. Митниця у вказаному листі зазначила, що наведеними судовими рішеннями були скасовані картки відмови у здійсненні митного оформлення товарів (акти індивідуальної дії митниці). У зв`язку із набранням чинності судовими рішеннями та на підставі звернення позивача сплачені до держбюджету кошти повернуті ТОВ «Такт», про що підприємство інформовано листами Дніпропетровської митниці ДФС від 24.09.2019 №2298/10/04-50-19-02, від 09.10.2019 №2439/10/04-50-19-02. Митницею виконано рішення судів у цих справах. За митними деклараціями МД від 10.07.2018 №UA110150/2018/217117, від 03.03.2018 МД №UA110150/2018/205170 суми антидемпінгового мита та ПДВ самостійно заявлено декларантом, карти відмови у митному оформленні товарів не оформлювались. Митниця здійснює лише контроль нарахування митних платежів по заявленим до митного оформлення товарам. Митні оформлення за цими митними деклараціями здійснені за заявленими декларантом відомостями, у звичайному порядку. Отже, листом від 21.10.2019 за №2536/10/04-50-19-02 митний орган відмовив в поверненні сплаченого позивачем антидемпінгового мита та ПДВ за товар, ввезений згідно з МД від 10.07.2018 №UA110150/2018/217117 та МД від 03.03.2018 №UA110150/2018/205170. При цьому інші причини відмови щодо повернення спірних коштів відповідач у відповідь на звернення позивача не зазначає. Виходячи з підстав позову щодо повернення сплачених Товариством сум антидемпінгового мита та ПДВ у цій справі встановленню підлягають обставини щодо надмірно сплачених митних платежів за митними деклараціями №UA110150/2018/217117 та №UA110150/2018/205170. Обґрунтовуючи позов, Товариство вказувало на те, що імпортований ним товар із РФ не є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Отже, у цій справі суди спочатку мали встановити, чи є об`єктом обкладення антидемпінговим митом на підставі Рішення №АД-382/2017, з урахуванням змін, внесених Рішенням №АД-390/2018/4411-05, товар, митне оформлення якого здійснювалось позивачем на підставі МД від 10.07.2018 №UA110150/2018/217117 та МД від 03.03.2018 №UA110150/2018/205170. За змістом пункту 4 частини другої статті 271 Митного кодексу України (далі - МК) антидемпінгове мито застосовується в Україні як особливий вид мита. Відповідно до частини четвертої статті 275 МК антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 289 МК моментом виникнення обов`язку із сплати митних платежів зокрема є момент фактичного ввезення товарів на митну територію України. Пунктом 2 статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.1998 №330-XIV (далі - Закон №330-XIV) встановлено, що антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних). Зазначеним Законом регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п`ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання. Частиною першою статті 28 Закону №330-XIV встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. 28.12.2017 Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону №330-XIV прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи строком на п`ять років щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89

00. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21%. 20.04.2018 за результатами розгляду Комісією звернень від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз`яснень опису товару, який має бути об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, рішенням №АД-390/2018/4411-05 до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28.12.2017 викладено в такій редакції: «

1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00». З наведених положень слідує, що об`єктом справляння антидемпінгового мита є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно із зазначеними кодами за УКТ ЗЕД. Отже, для визначення того, чи є товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити сукупність наступних умов: 1) походження товару (з Російської Федерації); 2) класифікація за переліком кодів згідно з УКТ ЗЕД, які визначені Рішенням №АД-382/2017/4411-05; 3) відповідність товару за його характеристиками (фізичні чи хімічні) товарній за відповідним згідно з УКТ ЗЕД. Такий підхід щодо класифікації імпортного товару згідно з УКТ ЗЕД під час його розмитнення відповідає правовій позиції колегій суддів Касаційного адміністративного суду, що була висловлена у постанові від 03.06.2021 у справі №160/3944/19 (адміністративне провадження №К/9901/16907/20). У цій справі суди обмежились лише загальним посиланням на норми права, що регулюють спірні правовідносини, але не встановили, які саме характеристики (фізичні чи хімічні) спірного товару, імпортовано позивачем згідно з МД №UA110150/2018/217117, №UA110150/2018/205170, свідчать про відповідність цього товару товарній позиції за кодом УКТ ЗЕД, що є об`єктом справляння антидемпінгового мита. Встановлення цих обставин обумовлено першочергово щодо розміру митних платежів, які підлягали сплаті під час розмитнення товару. Посилання суду першої інстанції на судові рішення у справах №160/5056/19, №804/2304/18, як такі, що мають преюдиційне значення, є помилковим. Суд першої інстанції порушив норму частин четвертої, сьомої статті 78 КАС, не звернувши увагу, що судові рішеннях у справах №160/5056/19, №804/2304/18, преюдиційне значення яких для цієї адміністративної справи №160/11545/19 визнав суд, стосуються іншого товару, відмінного від імпортованого позивачем товару у цій справі (згідно з копіями МД опис товару у цій справі не співпадає з описом товару, зазначеним у судових рішеннях у справах №160/5056/19, №804/2304/18, зокрема, щодо виробника). Обмежившись висновками судів у справах №160/5056/19, №804/2304/18 щодо правової кваліфікації товару під час його розмитнення, суд першої інстанції не перевіряв співпадіння товару по опису згідно з МД, яких стосується рішення. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав неправильним посилання суду першої інстанції на обставини, встановлені судами у справах №160/5056/19, №804/2304/18, однак також не встановив обставини стосовно того, чи є об`єктом застосування антидемпінгових заходів товар, митне оформлення якого здійснювалось позивачем на підставі МД від 10.07.2018 №UA110150/2018/217117 та МД від 03.03.2018 №UA110150/2018/205170. Узагальнюючи наведене, колегія суддів зазначає, що судові рішення не можна в повній мірі вважати такими, що відповідають вимогам статті 242 КАС, відповідно до частин першої та четвертої якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно зі статтею 90 КАС суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша, третя і четверта статті 90 КАС). Беручи до уваги наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 78, статті 90, частини п`ятої статті 242 КАС, стверджувати, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини у справі, а відтак і що правильно застосували норми матеріального права, не можна. Вказана ГУ ДПС підстава оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, знайшла своє підтвердження. Відповідно до пункту 1частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Керуючись статтями 250, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 задовольнити частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіЄ.А. Усенко І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова