Постанова 4851 № 520/17202/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2021 р.Справа № 520/17202/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В.) від 01.03.2021 року (повний текст складено 05.03.21 року) по справі № 520/17202/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 8767597-5706-2031 від 16.06.2020 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області; - визнати протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області щодо взяття позивача на облік у Київському відділі податків і зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Харківській області як платника земельного податку за земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,01335 га.; - зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області зняти позивача з обліку у Київському відділі податків і зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Харківській області як платника земельного податку за земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,00135 га. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку. Крім того, позивач вважає, що його протиправно взято на облік в податковому органі як платника земельного податку за земельну ділянку, що є порушенням його прав. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8767597-5706-2031 від 16.06.2020 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 840 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог, а в іншій частині залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про протиправність нарахування позивачу грошового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік. Вказує, що земельний податок нараховано на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року. Рішенням ХХV сесії Харківської міської ради VІІ скликання від 27.02.2019 року №1474/19 по м. Харкову визначена нова базова вартість 1 кв. м землі в розмірі 639,78 грн., яка діє з 1 січня 2020 року. Розрахунок грошової оцінки земельної ділянки проведено по формулі Цзд = Б*Кі*Км2*КмЗ_ср.*Кф*РL, 26 673,74 грн. (639,78 грн. (базова вартість одного квадратного метра) х 3,47 (зональний коефіцієнт) х 133,5 га (площа земельної ділянки) х 3% (ставка земельного податку) х 3 (коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф).А тому, оскільки нарахування земельного податку було проведено правомірно, спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. (далі КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 належать на праві приватної власності виключно нежитлові приміщення підвалу №IV, V, VI, VIII, IX, XXII, XXIII в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею 133,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Київською районною радою м. Харкова 28.12.2007 року та технічним паспортом на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений Харківським міським БТІ 13.02.2007 року (інвентаризаційна справа 57433) (а.с. 10 - 14). ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення №8767597-5706-2031 від 16.06.2020 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 26 673,74 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік (а.с. 7). Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом. Також позивач вважає, що його протиправно взято на облік в податковому органі як платника земельного податку за земельну ділянку, що є порушенням його прав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення рішення через недоведеність відповідачем обґрунтованості формування позивачу суми земельного податку. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України). Відповідно п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Згідно з пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПК України). Отже, з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлового приміщення), обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду. Фізична особа - власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів, обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 року у справі №826/9715/17. Пунктом 271.1 ст.271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Колегія суддів зазначає, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до п. 1 Положення про зазначений орган, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15. Як зазначено представником відповідачем, земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік за земельну ділянку нараховано позивачу на підставі рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 року №1284/18. За таких обставин, відповідачем для обчислення податку на землю з фізичних осіб не використовувалась інформація центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 27.02.2018 року по справі № 826/14191/16. Згідно положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому, за змістом ст.ст.120, 206 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України обставини відсутності у державному земельному кадастрі даних про земельні ділянки під належними заявниками об`єктами нерухомості у даному конкретному випадку не можуть бути сприйняті судом як підстава для звільнення від виконання податкового обов`язку за земельну ділянку площа, якої повністю співпадає з контурами та площею будівель. Згідно з п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Пунктом 274.1 ст.274 ПК України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Згідно з п.9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків. Таким чином, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0. У відповідності до п.1.1. Додатку №2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 року №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» (у редакції рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 року №1284/18) ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки. Ставка земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 1 відсоток від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування. Отже, вказаним рішенням органу місцевого самоврядування запроваджено правило, у силу якого обчислення земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, здійснюється виходячи з добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко планувальної зони) (Км2). При цьому, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), визначений у в додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, а відомості про цільове призначення земельних ділянок (вид використання земельної ділянки) відображені у Державному земельному кадастрі на підставі документації із землеустрою. З 17.07.2018 року у разі відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0 (примітка до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки №489). Згідно з рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 року №1474/19 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018» станом на 01.01.2018 року базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 639,78грн. і підлягає подальшій індексації. Судом встановлено, що відповідач у спірних правовідносинах перевірку платника податків не здійснював, акт перевірки не складав. Під час винесення оскаржуваного рішення відповідач не використовував ніяких офіційних письмових документів, а також не використовував ані інформації Державного земельного кадастру, ані інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи аналогічних інформаційних ресурсів, в тому числі щодо пропорційності частки нежитлових приміщень позивача в загальній площі будівлі. Мотиви контролюючого органу ґрунтуються виключно на відомостях власних автоматизованих інформаційних систем, які не підтверджені жодними документами. У ході розгляду справи відповідачем також не надано доказів правомірності визначеного позивачу грошового зобов`язання з земельного податку. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів законності визначення нарахованої позивачу суми земельного податку, то колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення в частині, що оскаржується. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та податковим законодавством. На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8767597-5706-2031 від 16.06.2020 року є законним та обґрунтованим. При цьому, з урахуванням положень ст. 308 КАС України, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог не підлягає апеляційному перегляду, оскільки позивачем не оскаржено, а апеляційна скарга відповідача відповідних доводів в цій частині не містить. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 по справі №520/17202/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 02.09.2021 року