Постанова Львівський апеляційний суд № 465/2916/21
від 01.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 465/2916/21 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М. Провадження № 33/811/1165/21 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2021 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю ОСОБА_1 , захисника Богуша І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Богуша І.М. на постанову Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Відповідно до постанови суду, та згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №189938 від 18.04.2021, 18.04.2021 о 00 год. 20 хв. в м. Львів, вул. Кульпарківська 147, водій ОСОБА_2 керував т.з. MITSUDISHI LANCER д.н.з. НОМЕР_1 повторно протягом року з явними ознаками алкогольного оп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів,поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження на стан алкогольного сп`яніння огляду у встановленому законодавством порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову захисник Богуш І.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати. Крім цього просить викликати та допитати свідків. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, оскільки під час судового розгляду не здобуто жодних доказів керування транспортним засобом саме ОСОБА_2 18.04.2021 о 00 год. 20 хв. у м. Львів, вул. Кульпарківська
147. Зазначає, що ОСОБА_2 в цей час вже тривалий час знаходився в нерухомому автомобілі та спав. Крім цього зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги покази ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які стверджували, що автомобілем керував саме ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2 . Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника Богуша І.М., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає за повторне протягом року керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №189938 від 18.04.2021 року, що відповідає вимогам ст. 256 КУАП, та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили факт керування автомобілем та факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовані події 18.04.2021 за участі ОСОБА_2 , з якого вбачається, що працівником патрульної поліції останньому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на що останній відмовився; довідкою від 21.04.2021складеною інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Деда С.; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №982490 від 18.04.2021, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за ч.4 ст.126 КУпАП. Доводи захисника про те, що ОСОБА_2 не керував автомобілем MITSUDISHI LANCER д.н.з. НОМЕР_1 , 18.04.2021 о 00 год. 20 хв. судом апеляційної інстанції до уваги не береться та спростовується постановою про накладення адміністративного стягнення від серії ДПО18 №982490 від 18.04.2021, відповідно до якої ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, та якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Під час апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено факту оскарження вказаної постанови у встановленому законом порядку та скасування такої. Крім цього апеляційний суд вважає, що доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, а керував ОСОБА_4 , є необґрунтованими, та судом апеляційної інстанції розцінюється як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки при огляді відеозапису з нагрудник відеокамер поліцейського вбачається, що саме ОСОБА_2 сидить за кермом транспортного засобу MITSUDISHI LANCER д.н.з. НОМЕР_1 , йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у відповідності до вимог КУпАП та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 09.11.2015, № 1452/735, однак останній відмовився. Окрім цього, доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не підтверджено факту притягнення ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, та судом апеляційної інстанції розцінюється як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. При вивченні матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Франківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2020 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави, а також позбавити права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Постановою судді Львівського апеляційного суду18 листопада 2020 року постанову Франківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін. Отже, як вбачається з наведеного, ОСОБА_2 протягом року вчинив двічі аналогічне адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відносно ОСОБА_2 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував та жодних заперечень щодо правомірності таких не висловлював. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі перевірені судом першої інстанції при винесенні постанови. Крім цього, апеляційний суд не приймає до уваги і покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. З приводу покликань захисту на те, що в матеріалах справи відсутні докази скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП, то таке спростовано судом першої інстанції, а саме вказано, що у матеріалах справи міститься довідка від 21.04.2021, складена інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Деда С. Дана довідка складена відповідно до вимог пунктів 4-5 розділу 7 «Інструкції з оформленням поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395. Відтак, вважаю, що суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, який повторно протягом року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення відповідно до ст.36 КУпАП, а саме штраф у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, оскільки санкція даної статті є безальтернативною. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя постановив: Постанову Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Богуша І.М. - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В. Я.