Ухвала КЦС ВС № 444/2991/18

Ухвала 02 вересня 2021 року м. Київ справа № 444/2991/18 провадження № 61-11681ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Жовківська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Жовківська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкування належної частки майна та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, ВСТАНОВИВ: У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Жовківська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. У 2019 році ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Жовківська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкування належної частки майна та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 26 березня 2019 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. У липні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 21 серпня 2021 року. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції він отримав 23 липня 2021 року, на підтвердження чого надає копію конверту про направлення поштового відправлення з Львівського апеляційного суду з трек-номером № 7900826766405. Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки нею не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку. До касаційної скарги заявником не додано супровідний лист (в оригіналах або завірена в установленому порядку його копія) про направлення на його адресу копії постанови Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, а тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити, що у поштовому відправленні з трек-номером № 7900826766405 заявнику було направлено саме копію оскаржуваної постанови апеляційного суду. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив суд: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 26 січня 2004 року державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори у рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Отже, при поданні первісного позову за вимогу судовий збір мав бути сплачений у розмірі 704,80 грн (1 762 грн * 0,4 = 704,80 грн). У разі, якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то у випадку незгоди заявника з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів (пункт 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10). Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року у повному обсязі. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду із зустрічним позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2019 році ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Жовківська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкування належної частки майна та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому просила суд: 1. визнати за нею право на спадкування належної частки майна після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 2. визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 26 січня 2004 року державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори у рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Отже, при поданні зустрічного позову за вимоги немайнового характеру (щодо визнання за ОСОБА_3 права на спадкування належної частки майна після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) судовий збір мав бути сплачений у розмірі 768,40 грн (1 921 грн * 0,4 = 768,40 грн). Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 2 946,40 грн (768,40 грн + 704,80 грн) * 200% = 2 946,40 грн). Оскільки, ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору, тому заявнику необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 946,40 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець