Постанова 4852 № 280/3830/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/3830/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., за участю секретаря судового засідання Рубана А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №280/3830/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним рішення та скасування постанови в частині,- ВСТАНОВИВ: ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило визнати протиправним рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про включення ПАТ «Запоріжжяобленерго» до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1584, а постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.05.2019 № 917 скасувати в частині включення Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року в задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В судовому засіданні представник позивача (Бабак Р.А.) підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача (Анісімов Д.Д.) заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 листопада 2018 року №1584 затверджено "План здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік". Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" включено до зазначеного плану (№159), з предметом здійснення заходу державного нагляду (контролю) - дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов у сфері енергетики, ступенем ризику - високим, датою початку здійснення заходу - 05.08.2019, і строком здійснення заходу -10 днів. Відділом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Запорізькій області (надалі - Відділ НКРЕКП), на адресу ПАТ "Запоріжжяобленерго" направлено повідомлення про проведення заходу державного контролю, яке отримано останнім 25.06.2019, у строк з 05.08.2019 по 16.08.2019 за період діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2018. ПАТ "Запоріжжяобленерго" вважає, що направлення Відділом НКРЕКП у Запорізькій області на адресу ПАТ "Запоріжжяобленерго" Повідомлення про проведення заходу державного контролю від 20.06.2019 №40-13/1207 є безпідставним, а рішення про включення ПАТ "Запоріжжяобленерго" до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1584 є протиправним (незаконним) у зв`язку з відсутністю у Відділу НКРЕКП таких повноважень, відсутністю передбаченої законом обов`язкової уніфікованої форми актів з переліком питань, порушення принципу неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про включення ПАТ «Запоріжжяобленерго» до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1584, а постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.05.2019 №

917. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) територіальні органи Регулятора утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за його рішенням як структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи. Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються Регулятором. Повноваження територіальних органів визначаються Регулятором відповідно до закону. Територіальні органи Регулятора не є окремими юридичними особами, та діють на підставі положень (усі положення опубліковані на офіційному веб-сайті за посиланням: http://www.nerc.gov.ua/7icH23968, роздруківка Положення про відділ НКРЕКП у Запорізькій області наявна в справі), де визначені їх права та обов`язки, зокрема, щодо проведення перевірок. Приписами ч. 15 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Проте, вказаною нормою не встановлений строк протягом якого орган державного нагляду (контролю) має затвердити такі уніфіковані форми актів. Крім цього, пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зобов`язано Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно- правових актів у відповідність із цим Законом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних» НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та відповідно не є міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади. Отже, вимоги Закону про нагляд (враховуючи пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») щодо необхідності приведення форм актів у відповідність із цим Законом на НКРЕКП не поширюються. Водночас, абз. 7 та абз. 8 ч.2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Нормами п.3 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних» визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов. Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних» Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. На виконання законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності» 14.06.2018 на відкритому засіданні НКРЕКП було прийнято постанову № 428 «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов» (далі - Порядок №428). Пунктом 5.1. Порядку №428 визначено, що за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки за формою, наведеною в додатку 18 до цього Порядку. Додатками 4 - 17 до цього Порядку №428 затверджено, зокрема, переліки питань, які є складовими акту планового заходу державного контролю та уніфікована форма Акту перевірки (додаток 18), яка є єдиною формою для всіх сфер регулювання Регулятором, та які опубліковані на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Крім того, переліки питань, затверджені згідно з додатками 4-17 Порядку №428, є вичерпними для всіх суб`єктів відповідних сфер регулювання, незалежно від ступеня ризику, оскільки вищезазначені сфери регулювання є як ризико-орієнтовними так і соціально значущими, незалежно від обсягів реалізації послуг та кількості обслуговування споживачів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, під час проведення планової перевірки позивача, НКРЕКП було складено Акти планової перевірки від 05.08.2019 № 263 та №264 за формою, наведеною у додатку 18 Порядку контролю, яка відповідає уніфікованій формі акту перевірки, встановленій Методикою розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 (далі - Методика № 342). Так, пунктами 5 та 6 Методики № 342 визначено, що уніфікована форма акту перевірки складається з: титульного аркуша; переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю); переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) (за наявності більше 10 нормативно- правових актів перелік може складатися окремим додатком до уніфікованої форми акту перевірки); опису виявлених порушень вимог законодавства; переліку питань для суб`єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю); пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного за його результатами акту; оцінки суб`єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили захід державного нагляду (контролю); місця для підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи, а також третіх осіб, які брали участь у заході державного нагляду (контролю). Уніфікована форма акту перевірки розробляється згідно з додатком

2. Доводи позивача стосовно того, акт перевірки не відповідає унифікованій формі оскільки в останньому, в позиції «Вичерпний перелік питань щодо проведення позапланового заходу державного нагляду контролю» інформації про «ступінь ризику суб`єкта господарювання», колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що переліки питань, затверджені згідно з додатками 4-17 Порядку № 428, є вичерпними для всіх суб`єктів відповідних сфер регулювання, незалежно від ступеня ризику, оскільки вищезазначені сфери регулювання є як ризико-орієнтовними так і соціально значущими, незалежно від обсягів реалізації послуг та кількості обслуговування споживачів Крім того, приписами ч.6 ст.14 Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку. Отже, з вищенаведеного вбачається, що Порядок № 428 та Ліцензійні умови, не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України, з огляду на імперативність частини шостої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних», якою передбачено, що рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України, а отже оводи апелянта з цього приводу є неспроможними. Крім того, постанова № 917 від 31.05.2019 року прийнята НКРЕКП відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1584, відповідно до якого позивач включений до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік. Також, колегія суддів зазначає, що включення відповідачем позивача до плану перевірок є лише службовою діяльністю працівників НКРЕКП, а отже не створюють для суб`єкта господарюванню жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків і відповідно такий акт не порушує права останнього. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що приймаючи рішення про включення ПАТ «Запоріжжяобленерго» до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11 2018 року № 1584 та постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.05.2019 № 917 в частині включення Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені приписами чинного законодавства України. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №280/3830/19 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко