Постанова 4873 № 910/9564/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" серпня 2021 р. Справа№ 910/9564/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Грека Б.М. суддів: Остапенка О.М. Доманської М.Л. за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О. за участю представників учасників судового процесу відповідно до протоколу судового засідання від 30.08.2021 розглянувши матеріали апеляційної скарги Астравіртус Трейд Лімітед на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/9564/20 за позовом Громадської організації "Товариство Червоного Хреста України" до

1. Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"

2. Астравіртус Трейд Лімітед про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послу В С Т А Н О В И В : Суть спору. Громадська організація "Товариство Червоного Хреста України" (надалі - "Товариство") звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та компанії Астравіртус Трейд Лімітед (надалі - "Компанія") про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг «». Позивач обгрунтовує наявність підстав для визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 через невідповідність знаку для товарів і послуг умовам надання правової охорони, передбачених Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Зокрема, за твердженням позивача в торговельній марці за свідоцтвом України НОМЕР_1 зображено Емблему Червоного Хреста, що є порушенням як національного законодавства України, так і міжнародних договорів, до яких Україна приєдналася, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг, власником якого є Компанія, відносно всіх товарів і послуг 05, 10, 42, 44 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, для яких воно зареєстровано, а також зобов`язання відповідача - Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів та послуг та здійснити публікацію у офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсним такого свідоцтва. Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2021 року (суддя Босий В.П.) вирішено: позовні вимоги Громадської організації "Товариство Червоного Хреста України" задовольнити повністю; визнати недійсним свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг "", власником якого є компанія Астравіртус Трейд Лімітед (403 офіс, Георгіу Геннадіу 10, Агатангелос Корт, П.К. 3041 Лімасол, Кіпр) відносно всіх товарів і послуг 05, 10, 42, 44 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, для яких воно зареєстровано; зобов`язати Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1; ідентифікаційний код 31032378) внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг та здійснити публікацію у офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсним повністю свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг "". Видати наказ. Суд з огляду на висновок експерта №189, складений судовим експертом Жила Б.В. 15.05.2020 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, яким встановлено, що присутній в складі знака для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 15.03.2004 елемент у вигляді малюнку хреста червоного кольору є таким, що зображує емблему Червоного Хреста, дійшов висновку про невідповідність умовам надання правової охорони знаку для товарів і послуг "" за свідоцтвом України НОМЕР_1, встановленим ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", у зв`язку з чим наявні підстави для визнання свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг "", власником якого є компанія, недійсним. Апеляційне провадження (рух справи). Компанія в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові. Апелянт доводить, що: - заявка на видачу знаку для товарів і послуг пройшла експертизу (у тому числі на предмет тотожності з іншими знаками, права на які охороняються законом) відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», тому спірний торгівельний знак не порушує ні законні права чи інтереси товариства Червоного Хреста України, ні норми Закону України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні», Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»; - емблема Червоного Хреста може використовуватися для позначення, в тому числі, будівель, споруд, медичних матеріалів і санітарно-транспортних засобів, закладів охорони здоров`я; аптека - це заклад охорони здоров`я; - судом не враховано принцип добросовісності та чесної ділової практики, зокрема усталену судову практику щодо застосування принципу «заборони суперечливої поведінки» та ті обставини, що спірний знак для товарів і послуг використовується понад 16 років, про що позивач, будучи добре обізнаним протягом усього цього часу, проти використання не заперечував; подання даного позову є свідченням поведінки, яка суперечить згаданому принципу, оскільки не відповідає попередній тривалій поведінці сторони; - позивач не довів наявності суб`єктивного права, яке підлягає судовому захисту. Товариство у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни. Товариство доводить, що висновки господарського суду першої інстанції ґрунтуються, зокрема на висновку експертизи, якому надана належна оцінка; обставини використання знаку червоного хреста не заперечуються та не спростовуються; позивач доводить неправомірність використання самої емблеми червоного хреста в оскаржуваному знаку, і статтею 11 Закону України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні» не передбачена можливість її використання. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий суддя), Отрюх Б.В., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 поновлено Астравіртус Трейд Лімітед строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 по справі №910/9564/20; відкрито апеляційне провадження у справі №910/9564/20 за апеляційною скаргою Астравіртус Трейд Лімітед на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у визначеному складі; призначено справу до розгляду на 22.06.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 розгляд справи №910/9564/20 відкладено на 29.06.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 розгляд справи №910/9564/20 відкладено на 12.07.2021. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021, у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий суддя), Дикунська С.Я., Отрюх Б.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 розгляд справи №910/9564/20 відкладено на 19.08.2021. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021, у зв`язку з перебуванням суддів Дикунської С.Я., Отрюха Б.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий суддя), Поляков Б.М., Копитова О.С. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021, у зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий суддя), Поляков Б.М., Доманська М.Л. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 розгляд справи №910/9564/20 відкладено на 30.08.2021. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021, у зв`язку з перебуванням судді Поляков Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий суддя), Остапенко О.М., Доманська М.Л. Учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомлені відповідно до вимог статей 120, 270 ГПК України, скористалися правом брати участь у судових засіданнях, передбаченим статтею 42 ГПК України. Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом. Компанія є власником свідоцтва України НОМЕР_1 від 15.03.2004 на знак для товарів і послуг "" відносно всіх товарів і послуг 05, 10, 42, 44 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, для яких воно зареєстровано. Відповідно до Додатку 1 «(540). Опис знака для товарів і послуг, який заявляється на реєстрацію» вказано, зокрема: «Позначення, що заявляється, належить до категорії комбінованих знаків для товарів і послуг. … Праворуч від літер М та С розташовано знак червоного хреста, який є символом медичної допомоги і створює закінчений зоровий образ позначення.» (а.с. 53, т.1). Господарському суду першої інстанції товариством надано висновок експерта №189, складений судовим експертом Жила Б.В. 15.05.2020 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності (надалі - "Висновок"). Зокрема, на розгляд експерта було поставлено питання "чи є присутній в складі знака для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 15.03.2004 елемент у вигляді малюнку хреста червоного кольору таким, що зображує емблему Червоного Хреста?" У Висновку експертом встановлено, що присутній в складі знака для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 15.03.2004 елемент у вигляді малюнку хреста червоного кольору є таким, що зображує емблему Червоного Хреста (а.с. 31, т.1). Компанія надала суду апеляційної інстанції висновок експертів № 117/21 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 29 червня 2021 року. На вирішення експертизи поставлені наступні питання: 1.Чи є імітацією емблеми Червоного Хреста позначення за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 15.03.2004 року? Чи може використовуватися знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 15.03.2004 року привести до змішування з діяльністю Громадської організації «Товариство Червоного Хреста України» та міжнародної організації Червоного Хреста? 3.Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 15.03.2004 року таким, що може ввести в оману щодо Громадської організації «Товариство Червоного Хреста України» та міжнародної організації Червоного Хреста? За висновком експертизи: 1.Позначення за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 15.03.2004 року не є імітацією Червоного Хреста. 2.Використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 15.03.2004 року не може привести до змішування з діяльністю Громадської організації «Товариство Червоного Хреста України» та міжнародної організації Червоного Хреста. 3.Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 15.03.2004 року не є таким, що може ввести в оману щодо Громадської організації «Товариство Червоного Хреста України» та міжнародної організації Червоного Хреста (а.с. 34, т.3). Мотиви постанови апеляційного господарського суду. До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України). Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст.418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг). Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України). Згідно п. 4 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин). Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України). У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом. Згідно з ст. 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Відповідно до норм ч. 1-3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом; об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень; право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг. Статтею 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" зазначено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права. При цьому, використанням знака визнається: - нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); - застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; - застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Частиною 1 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в редакції, чинній на момент подання заявки на реєстрацію оскаржуваного свідоцтва) передбачено, що згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують: державні герби, прапори та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. За змістом частин 1 та 2 статті 44 Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях 1949 року за винятком випадків, зазначених у подальших абзацах цієї статті, емблема у вигляді Червоного Хреста на білому тлі та слова "Червоний Хрест" або "Женевський Хрест" можуть використовуватися в мирний час або під час війни тільки для позначення або захисту медичних формувань й установ, персоналу та спорядження, які користуються захистом, забезпечуваним цією Конвенцією та іншими конвенціями, що стосуються подібних питань. Те саме стосується емблем, зазначених у другому абзаці статті 38, щодо країн, які ними користуються. Національні товариства Червоного Хреста й інші товариства, зазначені в статті 26, мають право використовувати відмітну емблему, яка надає забезпечуваний Конвенцією захист, лише в рамках положень цього абзацу. Крім того, національні товариства Червоного Хреста (Червоного Півмісяця, Червоного Лева й Сонця) у мирний час також можуть використовувати відповідно до їхнього національного законодавства назву та емблему Червоного Хреста для інших видів діяльності, що відповідають принципам, сформульованим міжнародними конференціями Червоного Хреста. Коли ці види діяльності здійснюються під час війни, умови використання емблеми повинні бути такими, за яких її не можна вважати такою, що забезпечує захист за Конвенцією. Емблема повинна бути порівняно невеликого розміру, її не можна розміщувати на нарукавних пов`язках та на дахах будівель. Статтею 53 вказаної Конвенції передбачено, що приватним особам, товариствам, фірмам або компаніям, як державним, так і приватним, крім тих, які на це мають право відповідно до цієї Конвенції, завжди заборонено використовувати емблему або назву "Червоний хрест" або "Женевський хрест" чи будь-який знак або найменування, які їх імітують, незалежно від мети використання та дати їхнього прийняття. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні" символіка Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (у тому числі Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця) - це емблеми Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (зображення відповідно червоного хреста на білому тлі; червоного півмісяця на білому тлі; червоної рамки у формі квадрата на білому тлі, що стоїть на одній із своїх вершин), назви (слова "Червоний Хрест", "Червоний Півмісяць", "Червоний Кристал") і розпізнавальні сигнали (спеціальні міжнародно визнані допоміжні сигнали (світлові, радіо-, електронні), що використовуються як захисні та розпізнавальні знаки для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна відповідно до Женевських Конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року (далі - Женевські Конвенції), Додаткових протоколів до них та цього Закону. Частиною 1 статті 10 цього ж Закону передбачено, що Товариство Червоного Хреста України - єдина українська організація, яка має право на використання символіки Червоного Хреста з розпізнавальною функцією для цілей та видів своєї діяльності, що відповідають принципам, визначеним міжнародними конференціями Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Згідно з ч. 1 та 2 статті 15 Закону України "Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні" забороняється використання емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала, комбінацій цих емблем; слів "Червоний Хрест", "Червоний Півмісяць", "Червоний Кристал", комбінацій цих слів; розпізнавального знака чи будь-якого іншого знака, найменування або сигналу, які являють собою імітацію (використання подібних кольорів або зображень) або можуть призвести до змішування, незалежно від мети такого використання, з порушенням положень цього Закону і Правил. Забороняється використання зазначених емблем або слів на вивісках, плакатах, оголошеннях, листівках, або розміщення їх на товарах чи упаковках, або продаж цих товарів чи спроба продажу; спроба введення в обіг товарів, помічених таким чином; або використання зазначених емблем або слів як елемента знака для інших емблем або найменувань, з порушенням положень цього Закону і Правил. Наказом Державного патентного відомства України №116 від 28.07.1995 були затверджені Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (надалі - "Правила"), які розроблені відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" і визначають вимоги до заявки, встановлюють правила подання та процедуру розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Пунктом 4.2.1.2 Правил передбачено, що при перевірці позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, відповідно до пункту 1 статті 6 Закону, встановлюється: чи не зображує заявлений знак виключно державні герби, прапори та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки, або чи не є схожим з ними настільки, що їх можна сплутати. Зазначені в абзаці 1 цього пункту позначення можуть бути включені до знака, як елементи, що не охороняються, відповідно до пункту 1 статті 6 Закону, якщо на це є згода компетентного органу або їх власників. З урахуванням викладеного, позначення емблем, скорочених або повних найменувань міжнародних міжурядових організацій можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України): - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною першою статті 73 ГПК України передбачено: - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з статтею 74 ГПК України: - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Стаття 76 ГПК України встановлює: - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; - предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За нормами статті 86 ГПК України: - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; - жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; - суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 через невідповідність знаку для товарів і послуг умовам надання правової охорони, передбачених Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Суд апеляційної інстанції враховує, що у Висновку експертом встановлено, що присутній в складі знака для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 15.03.2004 елемент у вигляді малюнку хреста червоного кольору є таким, що зображує емблему Червоного Хреста (а.с. 31, т.1). Крім того, суд апеляційної інстанції також не має підстав для не врахування тієї обставини, що як вбачається з Додатку 1 «(540). Опис знака для товарів і послуг, який заявляється на реєстрацію» «Праворуч від літер М та С розташовано знак червоного хреста, який є символом медичної допомоги і створює закінчений зоровий образ позначення.» (а.с. 53, т.1). Надавши оцінку встановленим обставинам на підставі ст.ст. 86, 98, 101, 104, 269 ГПК України, з огляду на наведені норми та приписи законодавства слід погодитися з обґрунтованістю висновку господарського суду першої інстанції про невідповідність умовам надання правової охорони знаку для товарів і послуг "" за свідоцтвом України НОМЕР_1, встановленим ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", у зв`язку з чим наявні підстави для визнання свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг "", власником якого є компанія, недійсним. Відповідно до норм статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції відхиляє наданий Компанією висновок експертів № 117/21 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 29 червня 2021 року, оскільки він розцінюється як новий доказ, який не був поданий до суду першої інстанції; винятковості випадку та обґрунтування неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від Компанії останньою не доведено. Доводи апеляційної скарги, що заявка, яка стосується знака Компанії, пройшла експертизу не спростовують права товариства в рамках звернення за судовим захистом з`ясовувати фактичні обставини щодо наявності підстав для відмови у наданні спірному знаку правової охорони; з метою такого з`ясування було вирішено, зокрема, питання присутній в складі спірного знака для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 15.03.2004 елементу - малюнку хреста червоного кольору, що зображує емблему Червоного Хреста. Доводи, що така емблема може використовуватися для позначення, зокрема аптеки -закладу охорони здоров`я також не можуть спростовувати права товариства щодо обсягу правової охорони, що надається емблемі Червоного Хреста. Доводи щодо порушення принципу «заборони суперечливої поведінки» зводяться до твердження, що попередня пасивна поведінка товариства не давала підстав сумніватися у правомірності дій компанії; у розглядуваному випадку згадуваний принцип у його матеріально правовому розумінні не може бути використаний для захисту від порушення права, яке захищено законом; відсутні обставини, що свідчать про активну згоду чи поведінку товариства щодо використання компанією охоронюваного законом права. Відповідно до норм статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Враховуючи наведене, Північний апеляційний господарський суд встановив, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без зміни. Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Астравіртус Трейд Лімітед залишити без задоволення. 2.Рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/9564/20 залишити без змін. 3.Матеріали справи №910/9564/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.М. Грек Судді О.М. Остапенко М.Л. Доманська Повний текст складено 01.09.2021