Постанова 4817 № 607/22144/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/22144/20Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/817/740/21 Доповідач - Сташків Б.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 серпня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Сташків Б.І. суддів - Парандюк Т. С., Хома М. В., за участю секретаря - Дідух М.Є. та сторін- апелянта ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу № 607/22144/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2021 року, ухваленого суддею Вийванко О.М., повний текст рішення складено 25 січня 2021 року, у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин між фізичним особами,- ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року заявник ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи - Тернопільської районної державної нотаріальної контори звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, із заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичним особами, а саме, що вона є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що через наявність розбіжностей у написанні імені її матері у правовстановлюючих документах, вона не в змозі оформити належним чином свої спадкові права в нотаріальній конторі після її смерті. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин між фізичним особами. Встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не погодившись із вказаним рішенням суду від ОСОБА_1 поступила апеляційна скарга, в якій апелянт просить оскаржуване рішення суду скасувати. У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування усіх обставин справи. Зокрема вказує, що суд безпідставно задовольнив заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, оскільки у даній справі існує спір про право. Стверджує, що ним було подано 29 січня 2021 року позовну заяву до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по факту встановлення родинних відносин, натомість суд безпідставно розглянув заяву ОСОБА_2 25 січня 2021 року, всупереч тому, що матеріалами справи підтверджено, що розгляд вказаної справи було призначено на 25 лютого 2021 року. Таким чином апелянт вважає оскаржуване рішення суду не законним і таким що підлягає до скасування. У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які зазначені в апеляційній скарзі. У судове засідання не з`явилися заявник ОСОБА_2 та третя особа Тернопільська районна державна нотаріальна контора, однак від них поступили заяви про розгляд справи за їх відсутності. У поданій заяві заявник ОСОБА_2 зазначила, що заперечує проти поданої апеляційної скарги. Згідно положень ч.2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги , виходячи з такого. Згідно із частиною першою статті 367 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 21.11.2020 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 2140. Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема, на земельну ділянку площею 2,51 га, цільове призначення якої для сільськогосподарського використання, яка розташована на території Товстолузької сільської ради, про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ - ТР № 031931, виданий на підставі рішення Товстолузької сільської Ради народних депутатів від 9 жовтня 1998 р. № 20 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №

23. У свідоцтві про народження НОМЕР_2 від 08.07.1968, мати заявника зазначена як ОСОБА_4 , натомість, у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 21.11.2020, паспорті громадянина України НОМЕР_3 та державному акті на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , вона вказано як ОСОБА_3 . Задовільняючи заяву ОСОБА_2 про втановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив із того, що юридично оформити спадщину у заявника немає можливості через наявність розбіжностей у написанні імені її матері у правовстановлюючих документах, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, а тому прийшов до висновку, що слід встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Колегія суддів не може погодитися із вказаним висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. У порядку окремого провадження суд може розглянути і вирішити питання, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення, при цьому у заяві про встановлення такого юридичного факту обов`язково має бути зазначено, з якою метою заявнику необхідно встановити такий факт (пункт 1 частини першої статті 318 ЦПК України). У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Аналогічних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 19 березня 2020 року у справі № 639/489/18 та від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19. Під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. У відповідності до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем (пункт 1 частини першої статті 315 ЦПК України), проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Як вбачається з поданої апеляційної скарги апелянт ОСОБА_1 вказує, що він є сином померлої ОСОБА_3 , а відтак і спадкоємцем її майна. Окрім того, зі справи №607/1667/21 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, зобов`язання вчинити певні дії, який він обґрунтовував тим, що не погоджується із складеним заповітом матері на сестру, оскільки вважає що вона не мала повноважень, так як була не письменна і не усвідомлювала значення своїх дій. З оскаржуваного рішення вбачається, що заявник ОСОБА_2 звернулася із заявою про встановлення родинних відносин, оскільки через наявність розбіжностей в документах, не взмозі оформити належним чином свої спадкові права в нотаріальній конторі. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував, що у даній справі є інші особи, заінтересовані у вирішенні справи, та встановлений факт впливатиме на спадкові права і обов`язки цих осіб. Отже, наведене свідчить, що під час розгляду справи в порядку окремого провадження у суді першої інстанції виник спір про право на спадщину, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження. Відповідно до положень ч. 4ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Окрім того, заслуговують до уваги доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, оскільки матеріали справи містять розбіжності у датах розгляду справи в суді першої інстанції. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи 18 січня 2021 року розгляд справи було відкладено на 25 лютого 2021 року у зв`язку із неявкою сторін, про що свідчить протокол судового засідання та розписка(а.с.14,15). Натомість дана справа розглядалась 25 січня 2021 року, що підтверджується розписками свідків, протоколом судового засідання від 25 січня 2021 року та довідкою секретаря судового засідання від 25 січня 2021 року(а.с.17,18,19,21). Виходячи із вищенаведених обставин справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене із порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, а заява про встановлення факту родинних відносин підлягає залишенню без розгляду. Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2021 року - скасувати. Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин між фізичним особами - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного тексту постанови - 31 серпня 2021 року. Головуючий: Сташків Б.І. Хома М.В. Судді: Парандюк Т.С.